Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Народознавство у поемі “Енеїда”

Народознавство у поемі “Енеїда”

“Енеїда” І. Котляревського – прекрасна і безсмертна перлина української літератури. Письменник не пішов сліпо за ВерГілієм, а лише взяв канву з його твору, створивши на її основі цілком оригінальну поему. І. Котляревський у своїй поемі славить українське козацтво, підкреслює його героїзм і відданість всенародній справі, показує життя різних верств українського суспільства ІІ половини ХVІІІ століття.

“Поема Котляревського,- писав М. Рильський,- самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено

в жупани і кобеняки українського козацтва ХVІІІ ст., в каптани й мундири тодішнього чиновництва, у підрясники й ряси “халтурного роду” – духовенство, де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства, що замінило собою ВерГілієвих олімпійців”. Крім прекрасних картин народного одягу, у поемі згадується безліч страв, ігор, танців, звичаїв, обрядів та вірувань.

Зі сторінок “Енеїди” віє духом козацької вольниці. І. Котляревський кілька разів використовує слова козак: “Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак”, “вам треба перше придивитись, який то єсть Еней козак”.

Неодноразово згадується Запорізька Січ: “Здається, був ти не брехливий, таким тебе зна наша Січ”.

Автор подає у творі і опис козацького війська, і називає козацькі полки, і згадує гетьманів, і вкладає в уста троянців козацьку пісню, і перелічує різні види зброї, а саме: фузій, флінта, булдимок, яничарка, ратища, гаківниця, палаші, келеп. В образах троянців І. Котляревський змалював українських козаків-запорожців, які вміють тримати в руках зброю і постояти за честь вітчизни, а ще люблять погуляти, розважитися і добре поїсти. Які ж страви їдять троянці? Ось яким був обід після бурі на морі:

Тут з салом галушки лепали,

Лемішку і куліш глитали

І брагу кухликом тягали…

У Дідони столи для гостей були накриті вже багатше: тут бачимо свинячу голову до хріну, локшину, індик з підливою, куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу, медовий шулик. А пили слив’янку, мед, пиво, брагу, сирівець,- горілку просту і калганку, сивуху. Дослідники творчості І. Котляревського встановили, що в “Енеїді” більше згадано українських страв і напоїв, ніж у книзі М. Маркевича “Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян”, виданій у 1860 році.

Є у творі і згадки про речі хатнього та господарського вжитку: у Дідони троянці їдять із полив’яних мисок і кленових тарілок. І. Котляревський – знавець етнографії. Він подає відомості про національне вбрання українців: жіноче і чоловіче, селянське і панське, буденне і святкове. Юнона, збираючись їхати до Сола, “сховала під кибалку мичку”, “взяла шнурівку і спідницю”. А Венера, відправляючись до Зевса, “взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровими”. На Дідоні бачимо: “…кораблик бархатовий, спідницю і корсет шовковий”, запаску, червоні чоботи, хустку з вибійки.

У поемі можна знайти відомості і про українські народні інструменти та танці. Наприклад, на бенкеті у Дідони

Бандура горлиці бринчала,

Сопілка зуба затинала,

А дудка грала по балках;

Санжарівки на скрипці грали,

Кругом дівчата танцювали

В дробушках, в чоботях, в свитках.

А скільки ігор згадує автор у своєму творі: грали в свинки і панаса, журавля і хрещика, горюдуба і тісної баби, ворона і паці, жгута і хлюста.

І. Котляревський показав себе прекрасним знавцем народних обрядів заклинання, лікування та чаклування. “Енеїда” – етнографічна енциклопедія, за якою можна вивчати народне життя того часу, бо є тут докладні описи вечорниць, поминок і похорону, ворожіння.

Отже, бачимо, що поема “Енеїда” – цілком самостійний твір, який досить повно і різнобічно показує життя в Україні ІІ половини ХVІІІ століття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Народознавство у поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – прекрасна і безсмертна перлина української літератури. Письменник не пішов сліпо за Вергілієм, а лише взяв канву з його твору, створивши на її основі цілком оригінальну поему. І. Котляревський у своїй поемі славить українське козацтво, підкреслює його героїзм і відданість всенародній справі, показує життя різних верств українського...
  2. “Образи троянців у поемі І. Котляревського “Енеїда” Відомий український письменник, поет і драматург І. П. Котляревський у своїй поемі “Енеїда” по-своєму передав образи троянців, запозичені ним у однойменному творі давньогрецького поета Вергілія. Хоч і прикрившись у поемі відомим з давніх-давен сюжетом, І. Котляревський зобразив своїх героїв козаками, завдяки чому йому вдалося відтворити тогочасне українське життя запорожців. Звичайно...
  3. Картини народного побуту в поемі “Енеїда” Понад двадцять п’ять років писав І. П. Котляревський свою поему “Енеїда”. Цю поему можна з усією відповідальністю назвати “головною справою його життя”. В ній він зміг осмислити багато найважливіших сторінок життя України, змалювати українську культуру і побут, створити живий, правдивий образ українського козака. Багато привабливих сторінок у цій поемі. Та...
  4. Історичні передумови написання поеми “Енеїда” І. П. Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури, що заклав фундамент літературної мови на народній основі, справу якого розвинув і утвердив великий Шевченко. “Енеїда” І. П. Котляревського – перший твір нової української літератури. Які ж історичні передумови її появи? І. П. Котляревському судилося жити на...
  5. “Образи панів i чиновників у поемі І. Котляревського “Енеїда” Поема відомого українського письменника, поета і драматурга І. Котляревського “Енеїда” по праву може називатися енциклопедією української дійсності кінця XVIII століття, і насправді, про що тут тільки не написано. І про українські традиції – поминки та вечорниці, і про багатства народного фольклору – пісні, казки, прислів’я, і про національний побут –...
  6. Картини народного побуту в поемі “Енеїда” – ІV варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІV варіант Для написання поеми “Енеїда” І. Котляревський скористався досвідом своїх попередників. Він дотримується сюжету, запозиченого у Вергілія. Але І. Котляревський не пішов сліпо за ним. А лише взяв канву з твору, створивши на ній цілком оригінальну поему. Хоч би й не хотів, а мусиш сміятись, коли уявляєш бога, що...
  7. Історичні передумови написання поеми Котляревського “Енеїда” І. П. Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури, що заклав фундамент літературної мови на народній основі, справу якого розвинув і затвердивши великий Шевченко. ” Енеїда ” І. П. Котляревського – перший Твір нової української літератури. Які ж історичні передумови її появи? І. П. Котляревському судилося...
  8. Твір Використання засобів народної сміхової культури в поемі І. Котляревського “Енеїда” Використання засобів народної сміхової культури в поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. “Енеїда” багатьма своїми якостями...
  9. Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична російська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і...
  10. Використання засобів народної сміхової культури в поемі “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. “Енеїда” багатьма своїми якостями близька до творчості Ф. Браччоліні, Лаллі, Скаррона, А. Блюмауєра, М....
  11. Використання засобів народної сміхової культури в поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. “Енеїда” багатьма своїми якостями близька до творчості Ф. Браччоліні, Лаллі, Скаррона, А. Блюмауєра, М....
  12. Роль побутових деталей у поемі “Енеїда” Творчість класика нової української літератури І. П. Котляревського належить до тих вічно живих явищ, про які кожна епоха складає своє судження, не вичерпуючи при цьому всього багатства і глибини її змісту. У вірші “На вічну пам’ять Котляревському” Т. Г. Шевченко, називаючи письменника “праведною душею”, пророкував невмирущу славу його імені: Будеш,...
  13. Сатиричне змалювання панів і чиновників у поемі “Енеїда” І. Котляревського Поему І. Котляревського “Енеїда” називають енциклопедією української дійсності кінця XVIII століття, і справді, чого тут лише нема! Змалювання національного побуту – страв, напоїв, одягу; ви­користання багатств фольклору – казок, прислів’їв, пісень; показ українських традицій – вечорниць, поминок… Але, крім зовнішніх прикмет українського життя, у творі ще є спроби показати стосунки...
  14. Роль побутових деталей у поемі “Енеїда” І. Котляревського Творчість класика нової української літератури І. П. Котляревського належить до тих вічно живих явищ, про які кожна епоха складає своє судження, не вичерпуючи при цьому всього багатства і глибини її змісту. У вірші “На вічну пам’ять Котляревському” Т. Г. Шевченко, називаючи письменника “праведною душею”, пророкував невмирущу славу його імені: Будеш,...
  15. Утвердження сили народного духу в поемі “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської...
  16. “Енеїда” І. Котляревського – енциклопедія життя українського суспільства XVІІ-XVІІІ ст І. “Енеїда” І. Котляревського – безсмертна перлина української літератури (тяжкі часи на Україні після скасуванні Січі; необхідність езопової мови літературного твору; узявши сюжет з Вергілія, Котляревський створив оригінальну тему про українське козацтво; за словами М. Рильського це – “самобутній і глибоко національний твір”). ІІ. Український національний колорит поеми. 1. Дух...
  17. Національний колорит та патріотизм у поемі “Енеїда” І. Котляревського В “Енеїді” Котляревський талановито відтворив побут різних верств суспільства. У творі зустрічаються описи: вечорниць, похорону, поминок, ворожінь, танців, ігор, у які грали троянці (панаса, журавля, хрещика, хлюста, дудочки, в пари, у візка, у ворона та ін.). Поет надзвичайно докладно також описує звичаї, повір’я, одяг, їжу. Цей твір є своєрідною енциклопедією...
  18. Утвердження сили народного духу в поемі Івана Котляревського “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської...
  19. Картини народного побуту в поемі І. П. Котляревського “Енеїда” Чи задумувався хто з нас, прочитавши поему “Енеїда” Котляревського, який шедевр ми тримаємо в руках? Це епохальна поема, яка подає нам картину життя українського народу кінця XVIII – початку XIX століття. Майже два століття живе цей твір в історії нашої літератури і живить нас дотепністю, гумором, відвагою, завзятістю героїв. Котляревський...
  20. ВІДОБРАЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XIX ст. В ПОЕМІ І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО “ЕНЕЇДА” “Енеїда” – героїчний твір стародавнього римського поета 1 ст. до н. є. Публія Вергілія Марона. Пародіювали його італієць Д. Лаллі, француз П. Скаррон, німець А. Блюмауер, росіянин М. Осипов. В українській літературі до переосмислення Вергілієвої “Енеїди” звертається І. П. Котляревський, використовуючи жанр травестійно-бурлескної поеми. Травестія – одна з форм сатирично-гумористичної...
Народознавство у поемі “Енеїда”
«
»