Народні заступники в зображенні Юрія Федьковича
Як палкий патріот, Юрій Федькович вірив у незламні сили народу, прагнув, щоб його слово кликало до бою і наближало час, коли “ті пропадуть, що кайдани нам кують”. Тому цілком природно, що однією з центральних тем творчості Федьковича є возвеличення визвольної боротьби, поетизація її ватажків.
Про славетного героя Олексу Довбуша, керівника повстання опришків у першій половині XVIII століття написано поему “Довбуш”. З любов’ю змальовано цей образ у поемі. Його краса незвичайна: “красний, красний, як царевич, двадцять років і чотири”.
Безмежно віддані своєму ватажкові опришки. Це люди могутні, буйні, жваві, з бистрими очима. Вони, за словами поета, не п’ють води, тільки ворожу кров і буйні вина, ніколи не їдять хліба, лиш зуброве м’ясо. Так Федькович опоетизував силу народу і їхнього ватажка. Ту силу, яку не здатен перемогти жоден ворог.
Таким самим відданим справі народній, прекрасним і мужнім є й інший народний захисник – герой однойменної поеми Федьковича Лук’ян Кобилиця. Як і поема Шевченка “Гайдамаки”, вона
Просто Федькович обгрунтовує неминучість боротьби народу за свободу, адже той, хто дихав учора повітрям волі, сьогодні миритись не буде зі своїм скрутним становищем. І вірний син Буковини встає на чолі цієї боротьби.
Гори мої сині,
Або я вас вирятую,
Або за вас згину!
Боротьба закінчується поразкою. Тужить за вбитими синами рідна земля. Місяць зупинився серед неба і не світить нікому. Русалоньки більше не виходять грітися на берег, понурі розмови ведуть сови. Здається, ніколи вже “руські соколи” не будуть вити гнізд, ніхто не заступиться за праведну волю.
Та то тільки здасться – народні месники, заступника не дадуть згаснути сонцю правди.
…нам ще не конче
Журитися! Наша правда
Велика, як сонце, – утверджує Ю. Федькович.
Схожі твори:
- Вхід Буковини в українське літературне життя через творчість Юрія Федьковича “Буковинський соловій” – так називають Юрія Федьковича, видатного поета, прозаїка, талановитого послідовника й однодумця великого Кобзаря. Значний вплив на формування літературно-естетичних поглядів митця мала українська народна поезія, а також щире захоплення творами Г. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Тараса Шевченка. Перебування на військовій службі зблизило Федьковича з простими жовнірами, краянами, що також...
- Трагічна доля жовніра в цісарській армії в повісті Юрія Федьковича “Три, як рідні брати” Тема жовнірського життя є провідною у творчості Юрія Федьковича. У своїх творах письменник, який сам прослужив у австрійській армії десять виснажливих років, знав думки і прагнення простих солдат, з глибокою художньою силою викривав цісарську вояччину, висловлював справедливий гнів проти цього світу гноблення і насильства. Автор змальовує гірку долю селян, зневажених,...
- Основні мотиви віршів Ю. Федьковича І. “Бо я правду лиш співаю та й за правду гину”. (Федькович – поет за покликанням. За словами І. Франка, він “вложив у свою поезію найкращу частину своєї душі”.) ІІ. Ідейно-тематичне спрямування віршів Ю. Федьковича. 1. Роль поета й поезії в суспільному житті. (Творче кредо поета виражене в поезії “Нива”....
- Літературна спадщина Юрія Федьковича Літературний доробок письменника склали понад 400 поезій, співанок, балад, дум і поем, більше 60 повістей, оповідань, новел та інших жанрів малої прози. Першими друкованими творами Федьковича були німецька балада (сліди якої загублено) та романтичне оповідання “Der Renegat” (1859). Творчість німецькою мовою письменник не припиняв до кінця життя, видавши дві збірки...
- Біографія Федьковича Юрія Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник взяв у зрілому віці) народився 8 серпня 1834 року у селі Сторонці-Путилові, на Буковині, яку називають Гуцульщиною. Дитинство письменника минало серед мальовничої природи гуцульських гір, на березі річки Путилівка, де стояла батьківська оселя. Краса рідної...
- Трагедія селянства в поезії Юрія Федьковича “Пречиста Діво, радуйся, Маріє!” Назавжди Юрій Федькович поєднав свою долю з долею України, що була поживому роздерта кордонами двох монархій – російської та австро-угорської. Писав схвильовано, з болем у душі про сумне життя буковинського селянина, продовжуючи і розвиваючи традиції Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича. Високої майстерності Федькович досягає в творі “Пречиста Діво, радуйся, Маріє!”. Це...
- Драматизм і трагізм прози Юрія Федьковича Юрій Федькович написав понад 60 прозових творів: повістей, оповідань, казок, жартів. У цих творах знайшли відображення родинно-побутові проблеми буковинських селян; безправ’я пригнобленого чиновниками та куркулями трудового народу; трагічна доля гуцулів – жовнірів цісарської армії. У кращих своїх творах письменник підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, опоетизовував...
- Трагедія цісарського жовніра (За оповіданням Ю. Федьковича “Три як рідні брати”) З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким само могутнім, як вплив Тараса Шевченка на літературний процес України Східної. Юрій Федькович...
- “Бо я правду лиш співаю та й за правду гину” (за мотивами поезії Федьковича) Гортаєш сторінки творів Юрія Федьковича – і читаєш нелегкі сторінки його власного життя; В цісарській армії в години короткого нічлігу народжувалась пісня Федьковича. Була вона сповнена туги за рідною землею, ввібрала у себе зітхання та пекучі сльози нещасних жовнірів. Бездушна муштра, катування палицями, знущання панів-офіцерів, виснажливі кровопролитні бої, передчасні каліцтво...
- Поетична творчість Ю. Федьковича Юрій Федькович – талановитий митець, деякі його поезії стали народними піснями, а читачі одноголосно з критиками назвали його буковинським Кобзарем. Але як це часто буває з талановитими людьми, життя Юрія Федьковича складалося непросто. Майже все пережите ним він втілив у своїх віршах, передавши в них і радість, і сум, і...
- Вхід Буковини в українське літературне життя через творчість Федьковича “Буковинський соловій” – так називають Юрія Федьковича, видатного поета, прозаїка, талановитого послідовника й однодумця великого Кобзаря. Значний вплив на формування літературно-естетичних поглядів митця мала українська народна поезія, а також щире захоплення творами Г. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Тараса Шевченка. Перебування на військовій службі зблизило Федьковича з Простими жовнірами, краянами, що також...
- Типовість образів і подій у повісті Ю. Федьковича “Три рідні брати” Творча спадщина Юрія Федьковича дуже різноманітно: це поезії, проза, драматичні твори, казки та перекази. Прозові твори Юрія Федьковича захоплюючі, психологічні та художньо завершені. Повість “Три як рідний брат” – унікальне прозовий твір, адже це єдина оптимістична повість письменника. Найбільш поширеними темами творів письменника є тема нещасливою любові. Всі повісті найчастіше...
- Основна проблематика твору Ю. Федьковича “Три як рідні брати” Юрій Федькович написав понад шістдесят прозових творів, у яких автор порушив проблеми буковинських селян, безправного трудового народу, жовнірів цісарської армії. Він підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, оспівував гордих і сильних людей. У повісті “Три як рідні брати” Федькович змалював реалістичні картини рекрутчини та поневірянь жовнірів....
- Повість Ю. Федьковича “Три як рідні брати” – перлина прозової спадщини буковинського Кобзаря Прозова спадщина Ю. Федьковича налічує понад 60 повістей, новел, оповідань. За тематикою і проблематикою ці твори дуже різноманітні. Велика частина прозової творчості присвячена темі кохання. Тема кохання зображується Ю. Федьковичем у його власній, тільки йому притаманній манері: ми спостерігаємо, як розвиваються стосунки закоханих, простежуємо велику кількість сюжетних перегуків із народною...
- Драматизм і трагізм прози письменника Ю. Федьковича В прозових творах ми зустрічаємося вії навіч з гордим і мужнім народом Карпат, чус мо його живу мову, бачимо різні сторони особистого і громадського життя. Народні типи і народне життя на фоні чудової гірськй природи – ось основний об’єкт зображення 4 прозі Федьковича. Юрій Федькович написав понад 60 прозових творів...
- Скорочено “Три як рідні брати” Федьковича Ледве Іванові виповнилося двадцять років, як його забрали в солдати. Не відпускали навіть попрощатися з рідними. Тільки на три дні нарешті відпустили. Вдома зчинився великий плач, плакали і мати, і сестри. Тільки брат Онуфрій мовчав. Іван здивувався і запитав, невже йому не жалко. А у брата лише дві сльозини скотилися...
- Запорозька Січ у зображенні Миколи Гоголя Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії – минулого і сучасного, зазирнути у майбутнє. Це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох. Її краса і художня довершеність захоплює і дивує, викликає повагу і гордість за український народ, його славетну...
- Історичне минуле українського народу в зображенні Івана Франка (за повістю “Захар Беркут”) Івана Франка завжди цікавило історичне минуле українського народу. Ним написано немало творів на історичні теми. Та повість “Захар Беркут” стала однією з найцікавіших і найяскравіших сторінок в освітленні нашого славного минулого. Розмірковуючи над подіями давно минулих років, письменник пильніше придивляється до сьогоднішніх днів. Великі зміни, на думку Франка, відбулись як...
- Народні думи “Думи – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу” (І. Франко). Думи – великі пісенно-розповідні Твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина речитативом (проказуванням) під супровід кобзи,...
- 1812 рік у зображенні Л. Н. Толстого (по романі “Війна й мир”) Роман “Війна й мир” був задуманий Л. Н. Толстим як історія про декабриста, повертающемся після амністії в 1856 році. Але чим більше письменник працював з архівними материалами, тим більше він розумів, що, не розповівши про саме повстання й про війну 1812 року, не можна написати цей роман. Так задум поступово...