Народна пісня
Народна пісня… Хто її не слухав або не співав сам?! Сторіччями вона звучить по нашій Україні, зачаровуючи слухачів мелодійністю, красою, задушевністю. У словах М. Добролюбова розкрита суть української пісні: “Відомо, що в пісні вилилася вся минула доля, весь теперішній характер України, пісня й дума представляють там народну святиню, краще добро українського життя, у них горить любов до Батьківщини, поблискує слава минулих подвигів”. Як бачимо, наш народ талановита й могутній, тому невичерпна сила його пісні
Через ці фольклорні перлини
Ой не плач, дівчина, не журися, И к моєму серденьку пригорнися…
У багатьох піснях почуття дівчини міцний і яскраві, а біль розлуки з милим нестерпна. Бачимо велике бажання мати щастя, але певні причини й перешкоди, які коштують на шляху до нього, приводять до трагедії:
Гей, мене зачаровують Зірки серед ночі Не дають заснути Серцю карі очі Гей, польоти, мий коневі, Степом і ярами, Розбий мою тугу У бої з ворогами
Народ оспівує родинні зв’язки, зображує сімейне життя. В одних добутках – це щасливий шлюб, в інші бачимо трагічні сімейні обставини:
Ой за мостом, мостом Трава зеленіє За гарним чоловіком Жінка молодіє Ой за мостом, мостом Трава висихає: За ледачим чоловіком Жінка гине
Сімейно-побутові пісні затверджують безсмертя народного духу, тому що відтворять вони реальний глибинний мир життя, розкривають розмаїтість людських почуттів, глибину душі. Цілий ряд народних перлин узяті письменниками за основу своїх добутків