Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Народ у повісті

Народ у повісті

Тим часом з епізодів із селянами ми чітко вловлюємо авторську любов до них, захоплене відношення до їхньої самобутності, їхньої мудрості, відданості, вірності, духовному багатству.

Звичайно, образи селян у повісті не змальовані так повно й всебічно, як, наприклад, образ Троекурова, однак і з тих деяких сторінок, які Пушкін присвятив селянам, нам здається, що із цими людьми ми вже знайомі. Вся справа в тому, що не малюючи портрети селян докладно, автор зумів підкреслити в кожного з них саме головне, відмітне.

Крім того, портрети деяких персонажів

повести легко домальовує наша уява. Це можна сказати про няньку Володимира Дубровского – Єгорівну. Ця жінка здається нам до болю знайомій тому, що вона дуже схожа на іншу просту російську жінку – Орисю Родіонівну, няньку самого поета. Читаючи лист, що написала Єгорівна молодому Дубровскому в Петербург, чітко вловлюєш простодушність і доброту цієї жінки. Ніколи що не вчилася ніяким наукам, однак російською розмовною мовою, що володіє в досконалості, Єгорівна бачиться нам хоч і наївною, але дуже тямущою й далеко недурною жінкою. Своїм жіночим і материн – ским чуттям вона швидко вловила, як треба
діяти в сформованій ситуації. І виявилася права: ще кілька днів – і батько не побачив би так улюбленого їм сина, а син не застав би в живих батька. Вражає в цій простій жінці й відданість, з який вона служить своїм хазяям. Довіреного колись їй на виховання дитини Єгорівна сприймає як свого, піклується про нього так, як і про своєму. Коли з паном скоїлося ихо, вірна сім’ї Дубровских Єгорівна доглядала за своїм хазяїном не з якого, або корисливого розрахунку, а по доброті своєї й з подяки: пан ставився до неї з повагою й по^-гарному.

Але так ставився Андрій Гаврилович, очевидно, не тільки до няньки свого сина, до всіх своїх селян він теж ставився по-людськи, бачив у них людей, а не бидло, як це робив Троекуров. Тільки цим можна пояснити любов і добре відношення селян до свого пана. Образу, що наніс Троекуров Андрію Гавриловичу, селяни Дубровского сприймають як свою особисту. Смерть хазяїна наповнює кистеневских селян болем і гіркотою: “Баби голосно вили; мужики зрідка втирали сльози кулаком”. Добре розуміючи, хто звів їхнього пана в могилу, усвідомлюючи несправедливість, що вчинив Троекуров, бачачи, на чиїй стороні чиновники, що виконують волю деспота й себелюба, селяни Кистеневки палко бажають мстити. Саме тому до панського будинку вночі, із сокирою в руках, прийшов коваль Архип. Рука в Архипа не здригнулася, коли він закривав на ключ двері, за якої перебували ненависні чиновники. Але зате з якою жалістю спостерігає коваль за кішкою, у сум’ятті, що бігає по даху палаючого будинку, з яким гнівом і осудом говорить він дітям: “Чому смеетеся, бісенята… Бога ви не боїтеся: божия тварина гине, а ви сдуру радуєтеся”. І ні мінути більше не роздумуючи, коваль кинувся рятувати бідна тварина. Цим епізодом автор хотів показати, що несправедливість і нелюдське відношення більшості представників панівного класу до простих селян привели до того, що в очах селян ці гнобителі здавалися не “божими тваринами”, а, скоріше, породженням диявола.

Знаючи, яке живеться селянам Троекурова, кистеневские селяни готові скоріше вмерти, чим потрапити під його ярмо. Тому й пішли вони все в ліс разом з Володимиром Дубровским, уловивши в молодому хазяїні властиві йому шляхетність, сміливість і справедливість.

Але й отут Пушкін залишається вірний своїм поглядам – поліпшити життя селян вірніше всього не збройними повстаннями, а мирним шляхом – реформами. Ці його погляди втілені в заключних словах молодого Дубровского: “Ви розбагатіли під моїм начальством, кожний з вас має вигляд, з яким безпечно може пробратися в яку-небудь віддалену губернію й там провести інше життя в чесних працях і удосталь. Але ви всі шахраї й, імовірно, не захочете залишити ваше ремесло”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Народ у повісті А. С. Пушкіна “Дубровский” Поряд з персонажами із дворянського суспільства, у повісті “Дубровский” А. С. Пушкін показав ряд героїв із гнобленого дворянами стану – селян. Це не випадково. Тема знедоленості, пригніченості селян, що брали участь у Вітчизняній війні 1812 року й, що одержали в ній перемогу, хвилювала поета ще на початку його Творчості (вірш...
  2. Твір по повісті Пушкіна “Дубровский” До кінця літа 1832 р. у Пушкіна виникає первісний задум “Капітанської дочки”, а в жовтні того ж року він починає працювати над романом “Дубровский”. Таким чином, “Дубровский” і ” Капітанська дочка ” зв’язані були притомного Пушкіна, як ланки однієї й того ж ланцюга. В “Дубровском” кріпосники-поміщики, продажні чиновники були зображені...
  3. Селянство в повісті “Дубровский” У тім, що прості люди Пушкіну симпатичні, ми переконуємося не раз. Взяти хоч би Єгорівну, няньку Володимира Дубровского, – з якою любов’ю описує її автор і як захоплюється нею! Ніколи що не вчилася ніяким наукам, однак прекрасно почуває багатство російської мови, стара селянка бачиться нам хоч і наївної, але посвоему...
  4. Росіянин бунт у повісті “Дубровский” Коли повітовий суд виніс рішення про перехід у власність Троекурова селян Дубровского, природно, що вся двірська челядь Дубровского обурилася. Люди знали про самоправність Троекурова й не хотіли йти від колишнього хазяїна. Дубровский зупинив своїх людей, коли ті хотіли розправитися із приказними, привезшими рішення з повітового суду. Селяни послухалися хазяїна, але...
  5. Осуд сваволі в повісті Пушкіна “Дубровский” Одним з видатних прозаїчних творів Пушкіна є повість “Дубровский “, в основу якої покладена реальна Історія дворянина Островського, у якого був судовий процес за землю із сусідом, пізніше витиснутого з маєтку й поступово прийшов до грабежу. В “Дубровском” серед інших проблем з великою гостротою ставиться питання про взаємини селян і...
  6. Бунт селян у повісті А. С. Пушкіна “Дубровский” Особливо важко було кріпаком у таких помещи-ков, як Троекуров. Багатство й знатний рід Троекурова давали йому величезну владу над людьми й можливість задоволення будь-яких бажань. Люди для цього избало-ванної й неосвіченої людини були іграшками, що не мають ні душі, ні власної волі (причому не тільки кріпаки). Він тримав під замком...
  7. Изовражение російського барства в повісті А. С. Пушкіна “Дубровский” Троекуров – “стародавній росіянин пан”, відставний генерал-аншеф – перший, з ким ми знайомимося, читаючи добуток. Кирила Петрович багатий і знатний, має зв’язки й велика вага в Губерніях, де перебуває його маєток. Він з дитинства розпещений “усім, що тільки оточувало його”, звик потурати “всетм поривам палкої своєї вдачі”. Сусіди раді догоджати...
  8. “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його...
  9. Народ у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” і в романі Лермонтова “Вадим” – Так чи незабаром? – запитав перший голос. …Потихеньку все перешіптувалися: У сторіччі дворянство втратило вже колишню необмежену владу свою й спосіб її підтримувати, не вміло перемінити поводження. От одна з таємних причин, що породили пугачевский рік”. У Пушкіна в “Капітанській дочці” образ заколотного народу – ще випадковий, виникаючий тільки...
  10. Народ у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” і у романі Лєрмонтова “Вадим” Обоє добутку – повість “Капітанська дочка” і роман “Вадим” – поєднує й зближає те, що вони присвячені історії нашої країни й намагаються відповістити на запитання: хто найбільш активна сила в історії – особистість або народ? Можна сказати, що автори, вивчаючи історію, спробували оголити протиріччя російського життя. Показуючи постійні виступи селянства...
  11. “Народ звільнений, але чи щасливий народ?” Поема Некрасова “Кому на Русі жити добре” була як би відступом від загальної думки багатьох добутків того часу – революції. До того ж майже у всіх добутках головними героями були представники вищих станів – дворянства, купецтва, міщанства. У поемі ж головні герої – колишні кріпаки, що стали вільними після указу...
  12. Народ, його історія в повісті В. Г. Распутіна “Прощання із Запеклої” У літературі 60-х років XX сторіччя з’явилося чимало добутків, що осмислюють із нової висоти суспільної свідомості характер сучасних протиріч. Новизна суспільного й духовного життя позначилася в поглибленому дослідженні соціальних конфліктів, в об’єктивному відтворенні складної моральної атмосфери суспільства, в активному інтересі до внутрішнього життя – як окремої людини, так і всього...
  13. Дворянський стан у повісті “Дубровский” Що до Кирилы Петровича Троекурова, “стародавнього російського пана”, те вже перші сторінки добутку дають нам зрозуміти, який це була владна, корислива людина, деспот, багатство й древнє походження якого “давали йому велика вага в губерніях, де перебував його маєток. Сусіди раді були догоджати найменшим його примхам; губернські чиновники тріпотіли при його...
  14. Україна і народ у повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас...
  15. Україна і народ у повісті Гоголя “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас...
  16. ЧиМожна виправдати всі вчинки Володимира Дубровского? (по повісті А. С. Пушкіна “Дубровский”) (План) Дубровский підпалює садибу батька. (Він не міг упокоритися з тим, що в рідних стінах будуть господарювати чужі люди. Можна зрозуміти дії Дубровского, що не хотів, щоб на наругу недругам дісталося саме для нього святе. Але по його провині у вогні гинуть люди, що нехай навіть викликають ненависть у Володимира і...
  17. Дубровский-Старший і Троекуров Кирила Петрович був багатий, мав зв’язку, навіть губернські чиновники тріпотіли при його ім’ї. Ніхто не посмітив би не з’явитися “з належною повагою в Село Покровське”. Це міг дозволити собі тільки одна людина – Андрій Гаврилович Дубровский. Він був найближчим сусідом Троекурова. У свій час обставини розлучили їх надовго, а коли...
  18. Провиниальное двоянство в повісті А. С. Пушкіна “Дубровский” Сюжет повести розвертається навколо конфлікту між двома поміщиками – Кирилой Петровичем Троекуровым і Андрієм Гавриловичем Дубровским, але мимоволі залученими в нього виявляються й інші дворяни. Всі, по суті, розділилися на два табори. В одному – Андрій Гаврилович Дубровский і його син Володимир, інший значно многочисленнее – Троекуров і всі інші...
  19. Образ Володимира Дубровского (по повісті А. С. Пушкіна “Дубровский”) Володимир – потомствений дворянин, молодий, утворений. Він єдиної син свого батька Андрія Гавриловича Дубровского, перевелися його своєю добропорядністю, чесним і непідкупним характером. Ледь завершивши службу Володимир переносить дві важче для нього втрати: смерть батька й втрату родового маєтку. Незважаючи на нещастя, що обрушилися на нього, парубок не падає духом. Рятуючи...
  20. Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р. відправлений до Вільна. З початку 30-х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р. за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського...
Народ у повісті
«
»