” Найвищі духовні цінності у творах Андрія Малишка”
Я гадаю, що найвищі духовні цінності у творах Андрія Малишка – це любов до мами.
“Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої”.
Бо найбільший гріх – це забути чи соромитись своїх старих, немічних, але таких рідних, добрих, своїх любих батьків.
“Чому живі, і сам не знаю,
В моєму серці стільки літ
Ота стежина в нашім краї
Одним одна коло воріт”.
Тобто тут живе його мати, і він хоче туди повернутись,
Головне в нашому житті – це любити свою маму, бо вона єдина, хто любить тебе таким, який ти є, любить просто за те, що ти є, і не можна робити їй боляче, не можна робити боляче своїй найдорожчій людині.
Я дуже люблю свою маму. І я рада, що вона в мене є, бо багато дітей в усьому світі позбавлені цієї радості. Я дуже пишаюсь своєю мамою, вона найкраща. Мені здається, що моя мама уміє все, завжди рада допомогти. Знаєте, є таке повір’я, що діти самі вибирають своїх батьків, зазирають у щілинку в хмарі і вибирають.
Я думаю, що любити маму – це коли з мамою трапляється щось: мама зламала палець, порізалась, болить голова, а ти хвилюєшся, боїшся за маму через те, що це може вилитись у щось більше.
Коли мама не бере трубку, ти мчиш додому, якщо її немає, ти хапаєш телефон і починаєш дзвонити на роботу, її друзям, знайомим, боячись, що із нею щось трапилось.
Я гадаю, що справжня любов до матері – це не вихваляння перед друзями, не порожні балачки та пусті слова, а реальна турбота та щира допомога.
(3 votes, average: 4.00 out of 5)