Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Наймитські пісні

Наймитські пісні

Спорідненими за тематикою, ідейно-художнім пафосом є наймитські пісні, у яких теж домінує мотив невлаштованості життя, марності прожитих років у важкій праці на інших.

Наймитування як суспільне явище з´явилось після скасування кріпацтва 1861 р. Звільнені, але обкрадені реформою, збіднілі безземельні чи малоземельні селяни не мали іншого способу для прогодування сім´ї, як іти і найматися на роботу до поміщиків. У пошуках кращої долі вони вирушали до міста, наймались до господарів виконувати різного роду роботу. Тому в наймитських піснях

звучать мотиви, подібні до бурлацьких: важка праця, від якої “піт очі заливає”, за яку майже нічого не платять, хоч доводиться працювати навіть у неділю:

Вчора була суботонька,

Ой не біла, ой не біла,

Сьогодні неділя; Та й не буде біла,

Чом на тобі, наймиточку,

Бо не знає бідний наймит,

Сорочка не біла? Коли та неділя…

Поширені також мотиви туги за родиною, бажання швидше повернутися додому, нарікання на важкі умови життя (господарі погано годують, кладуть спати на підлозі, примушують працювати з досвіта до опівночі).

Але є ряд рис, якими наймитські пісні відрізняються від

бурлацьких. На відміну від бурлаків, якими переважно були чоловіки, наймитами ставали і жінки. Вони наймалися покоївками, швачками, куховарками, пралями, а також до роботи в полі. Тому в цих піснях змальовується і трагічна доля жінки-наймички чи дівчини, відданої в найми батьками, що не можуть її прогодувати. Втомлена працею наймичка виливає свою тугу в уявній розмові з матір´ю, скаржиться на важке життя:

Ти думаєш, ненько, що я тут паную?

Прийди, подивися, як я тут горюю.

Ти думаєш, ненько, що я тут не плачу?

За дрібними слізоньками роботи не бачу.

Ти думаєш, ненько, що тут гарно жити?

Прийди, подивися, як гірко служити.

Ні допити, ні доїсти, ні сісти спочити,

Послідньому ледачому трудно догодити…

Думки про нещасне життя, почуття, викликані різними життєвими ситуаціями (заможні родичі відвернулись від бідної наймички; ніхто її не сватає, бо вона не має посагу; батьки, не маючи чим прогодувати, знову женуть в найми і т. п.) породжують мотив бажання померти.

Жіночі образи наймитських пісень зумовлюють у цій групі суспільної лірики посилення мотиву Кохання, що наближає їх до родинно-побутових. Дівчина в наймах у вільну хвилину думає, де її милий, мріє про те, що, коли її посватають, їй більше не треба буде гнути спину на чужих людей. Зв´язок з родинною лірикою проявляється і у спільних мотивах із сирітськими піснями, бо саме сиротам найчастіше доводилося іти в найми. Сироті чи вдовиченку, крім важкої праці, знущання чужих людей, загрожувало те, що хазяїн міг віддати його у військо замість свого сина:

Ой при лузі та при березі зацвіла калина…

Не за кого піду я в солдати – за хазяйського сина!..

Тобто, як бачимо, є тематичні перегуки й з рекрутськими піснями. У таких творах особливо виразно звучать мотиви соціальної нерівності, роздумів над причинами станового розшарування селян, безправного становища малоземельних селян, для яких наймитування стало другою панщиною.

Особливо важким було становище строкарів – людей, що наймалися на службу до господаря чи поміщицької економії на певний термін (“строк”), але одержували платню наперед, зобов´язуючись її за визначений час відробити. На це йшли селяни, яким загрожували забрати хату за несплату податків, чи з метою заробити грошей для відкупу сина від рекрутчини і т, п. Відмінність від звичайного наймитування (залежність від господаря, у якого наперед взяв гроші) спричинила появу строкарських пісень. У них основний акцент робився на закабаленому становищі строкаря, бідування якого можуть змінитися лише із завершенням терміну (а він часто тривав кілька років):

Ой матінко моя, Ой матінко моя,

Тепер я не твоя, Тепер я не твоя,

Тепер я вже того пана, Хіба тоді твоя буду,

Що завдаток дано. Як строку добуду.

Серед строкарських пісень є значна частина жіночих. Вони побудовані переважно у формі діалогу або звертання до матері, батька, в яких висловлюються почуття жалю, страху, тривоги, розпачу, нарікання:

Ой матінко-зірко,. Добре тобі, тату,

Як у строку гірко Задаточки брати!

Куди хилять, то й хилюся, Прийди, тату, подивися,

Бо я всіх боюся. Як їх заробляти!

У цих піснях, де говориться про молоду дівчину чи хлопця, що їх батьки віддали на службу за завдаток, до мотивів соціальної недолі долучається родинно-побутова тематика: передається психологічна напруга чи нерозуміння у стосунках між батьками і відданими на службу дітьми. Наприклад, дочка звертається до матері:

Ненько моя, вишня, чи я в тебе лишня,

Що ти мене сюди дала, де я непривишна?

У кінці розмови мати відкриває дочці причину її тяжкої долі – вона прокляла її, коли та ще була дитиною:

Тоді я, дитя моє, тебе проклинала,

Як на гору йшла, тебе несла, ще й води набрала.

Такі діалогізовані ліричні розповіді про важке становище най-мички-строкарки, повні жалю, туги, відчаю, підсилені мотивом страждання через прокляття та віру в магію слова, виявляють спорідненість із баладними піснями.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Наймитські, та бурлацькі пісні Як свідчать історичні дані, наймитство й бурлацтво поширені були вже в XVI-XVII ст. Особливої ж масовості набрали в другій половині XIX ст.- початку XX ст., коли на Україні став бурхливо розвиватися капіталізм. Члени вбогих родин наймитували у селах та містах, ходили в південні степи на строкову службу у весняний та...
  2. ПІСНІ ЧАСУ ЗЕЛЕНИХ СВЯТ: МАЇВКИ, РУСАЛЬНІ ТА ЦАРИННІ ПІСНІ Маївки (майські пісні) – твори календарної обрядовості початку літа, назва яких, можливо, походить від “май” (травень) чи “маяти” (прикрашати зеленню) або “мавки” (духи лісу та поля). Ними супроводжувались описані обряди Зеленої (Клечальної) неділі та пов’язані з нею ігрища молоді. Ці твори менш збережені і досліджені, ніж веснянки і гаївки. Найпоширенішим...
  3. Історичні пісні. Пісні-хроніки Поширеним жанром героїчного поетичного епосу українського народу є історичні пісні – ліро-епічні Твори про конкретні чи типові історичні події та процеси, відомих історичних осіб та безіменних героїв, чиє життя і вчинки пов´язані з подіями суспільно-політичного життя, в яких відтворено дух певної історичної епохи. Історична пісня, з одного боку, є продуктом...
  4. Роль пісні у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” Знаменита п’єса І. Котляревського “Наталка Полтавка” з’явилась у той період розвитку українського театру, коли його визначали як реалістично-побутовий з фольклорно-етнографічним забарвленням. У тогочасних п’єсах були щедро представлені українські етнографічні елементи, звучало багато пісень, включалися танці, фрагменти різноманітних народних обрядів. Проте роль пісні в п’єсі “Наталка Полтавка” значно ширша. Вона полягає...
  5. Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Якщо для людини необхідною є пам’ять про минуле й помисли про майбутнє, вона звертається до кращих творінь мистецтва, де відбивається життя народу: його діяння, думи, бажання і мрії, радості і печалі. Народна мудрість переконує: якщо ти вірний син свого народу, бережи пісню і мову більше, ніж кордони. Іван Петрович Котляревський…...
  6. Ремісницькі пісні Ремісницькі пісні – група соціально-побутових творів, дуже поширених у країнах Західної Європи та й у фольклорі слов´янських народів. Ремісники виготовляли ручним способом різні предмети щоденного вжитку. Залежно від виду ремесла вони об´єднувалися в цехи: гончарський, ковальський, ювелірний, швацький, кравецький, пекарський та ін. У країнах Європи в період середньовіччя і пізніше...
  7. Жебрацькі пісні Особливою верствою українського населення були діди-жебраки. Як свідчать історичні документи, ці люди виконували свої Твори не просто з метою випросити милостиню. Вони утворювали своєрідні жебрацькі громади, які діяли за всіма законами напівтаємних братств (з певними умовами вступу та поведінки), подібно до кобзарських громад. їхній репертуар міг складатись із історичних пісень...
  8. Обрядові пісні Обрядові пісні – один із найдавніших видів фольклору, зміст і форму яких визначила трудова діяльність людини. Розрізнюють обрядову поезію календарну та родинно-побутову. Календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем. Календарні обрядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові. Родинно-побутові обрядові пісні: весільні, голосіння. Основні особливості обрядових пісень:...
  9. Ліричні пісні Лірична пісня виникла пізніше, ніж обрядова поезія. її появу пов´язують з тим періодом, коли фольклор почав поступово втрачати первісне практичне значення і набувати ознак художньої Творчості. Основною ознакою пісень є ліризм – естетичне сприйняття дійсності, в процесі якого буття осмислюється крізь призму людських переживань. З цим і пов´язані основні риси...
  10. Жниварські пісні Жниварські пісні українців, як і всіх слов’янських народів, відображають урочисту, відповідальну пору в житті хлібороба – збирання врожаю. Жниварські пісні Поділяються на: зажинкові, що виконуються до початку роботи, – жнивні, виконувані під час збирання врожаю, Обжинкові (дожинкові), що супроводжували свято закінчення жнив. Жали і співали жнивних пісень переважно жінки. Пісні...
  11. Колискові пісні Колискові пісні – ліричні пісенні Твори, які виконуються матір´ю (рідше батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати. Це один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає корінням міфологічного періоду Творчості. Для того, щоб зрозуміти витоки і генезис жанру, слід проаналізувати його найдавніші зразки. Спостереження...
  12. Кріпацькі пісні Поява пісень зумовлена суспільними явищами: відновлення Росією кріпацтва на українських землях, кріпосне право узаконювало залежність селянина від землевласника (остаточно кріпацтво в Україні було оформлено 1873 р. указом Катерини II). Серед різних видів кріпацької повинності, крім численних податків, була ще й панщина чи відробіткова рента – примусова праця закріпачених селян у...
  13. Косарські пісні Косарські пісні – Твори, які виконувались як супровід до праці під час косовиці та по завершенні роботи. Такими вони дійшли до наших днів. Але, як вважають окремі дослідники, у давнину вони мали інше призначення. Зокрема В. Валушок пов´язує їх виникненя та виконання з традицією ініціації як посвяти до косарських громад,...
  14. Купальські пісні Пісні язичницького, купальського змісту; супроводжують розваги молоді під час літнього свята Купайла, що триває всю ніч. Купайло, за язичницькими віруваннями, – Бог шлюбу і земних плодів. У цей день земля має найбільшу силу, яку віддає цілющим травам. До схід сонця треба було збирати трави. Перед початком збирання приносили жертву землі...
  15. Пісні-хроніки Окремим жанровим різновидом історичних пісень є пісні-хроніки. У системі пісенної епіки вони стоять найближче до балад. В їх основу покладено дійсні історичні факти, що зумовило різноманітну тематику: від загальносуспільних явищ до побутових подій особистого життя окремої людини чи родини. Як правило, вони обмежуються зображенням якогось одного випадку, найчастіше трагічного чи...
  16. Суспільно-побутові пісні Розвиток національно-суспільної свідомості, інтеграційні процеси українського народу спричинили виникнення окремої групи ліричної пісенності, в якій основне місце посідають не особисті родинні проблеми чи духовні конфлікти, а всезагальні масові суспільні явища. Це – соціально-побутові (або суспільно-побутові) ліричні пісні, в яких відбилися почуття, роздуми не окремих людей, а певних соціальних груп (козаків,...
  17. Весняні пісні про Воскресіння З утвердженням християнства на слов´янських землях весь цикл весняних свят переосмислюється. У час колишніх язичницьких покло нінь та на противагу їм християни починають святкувати Воскресіння Ісуса Христа. Разом з цим з´являється новий жанр – весняні пісні про Воскресіння. Це – духовні церковні пісні на біблійні мотиви (з і окремими вкрапленнями...
  18. Заробітчанські та робітничі пісні Нові соціальні умови, пов´язані з обезземеленням селян, що спричинили їх зубожіння, примушували шукати нових способів заробітку. Не маючи жодних засобів для існування, селяни покидали домівки і йшли найматися на роботу в промислові райони, де будівництво фабрик і заводів створювало нові робочі місця. У II половині 19 ст. постійним місцем заробітчанства...
  19. Весняні величальні пісні Весняні величальні пісні майже не збереглися до нашого часу. Найдовше вони побутували на Яворівщині, де ці Твори називаються риндзівками чи рогульками. Як і величальні колядки, ці твори виконувались для сім´ї та окремих її членів (частіше дівчат та жінок). Родині бажалось: “Щастейко на двір, на худобойку, Здоров´є в той дім на...
  20. Тюремно-каторжанські пісні Майже водночас із еміграцією українців на захід відбувалась інша еміграція – на схід. Вона мала принципово інші причини – політичні, і носила насильницький характер. Масове примусове виселення українців з етнічних земель у Сибір, північні та східні регіони Росії на заслання та тюрми породило в українському фольклорі тюремно-каторжанські пісні. Власне це...
Наймитські пісні
«
»