“На захист” всесвітньої мережі Інтернет (допис у газету)
За усю історію людства, мабуть, ніколи так швидко не змінювався спосіб нашого життя, як у XX, а тепер – і в XXІ сторіччі. Бурхливий розвиток медіа, технічний і науковий прогрес, стрімкі соціальні зміни привносять у життя людей стільки новинок, що іноді важко розібратися і до ладу оцінити усі плюси і мінуси нововведень. Так, поява всесвітньої віртуальної мережі Інтернет давно спричинила дискусії вже не у фаховому програмістському середовищі, а серед звичайних людей: користувачів, або “юзерів”, – так це називається на комп’ютерному
Що зазвичай закидають Інтернет? На думку багатьох батьків і вчителів, “сидіння в Інтернеті” погано впливає на вихованість та моральність підлітків, призводить чи не до деградації молодого покоління, погано впливає на здоров’я…
Виступаючи у цьому дописі своєрідним “адвокатом Інтернету”, я б хотів розібратися із усіма “обвинуваченнями” по черзі.
Почнімо, мабуть, з найпоширенішого:
Із іншого боку, нарікаючи на вплив нових комп’ютерних розваг, дорослі часом: забувають про ті неоціненні можливості, які дає їхнім дітям технічний розвиток. Творчість – безумовно: кожен користувач може висловити свою думку на форум де часто обговорюються серйозні проблеми, кожен може надіслати статтю чи ліцензію до так званих електронних змін, тоді як опублікувати свій допис у звичайній газеті для юного журналіста часто неабияка проблема. Спілкування – звісної так! Електронна пошта чи спеціальні програми дають змогу спілкуватися у “режимі реального часу” із друзями, що знаходяться за тисячі кілометрів від тебе. Сайти, де можуть опублікувати свої роботи художпики-початківці, фотографи, молоді письменники існують у віртуальному просторі у великій кількості. Вільний доступ до робіт чи висловлювань однодумців, вільний доступ до книжок та музики, можливість, не виходячи з дому, подивитись на колекції музеїі чи дізнатися більше про життя улюблених письменників…
Усі безмежні можливості та перспективи, включаючи, до речі, змогу дистанційного навчання мов, мають радувати не тільки молодих “мандрівників віртуальним простором”, а й їхніх батьків.
Проблема шкідливого впливу Інтернєту зводиться фактично до проблеми невміння обирати, небажання засвоювати інформацію складнішу, ніж нові комп’ютерні ігри, “сенсаційні новини” з життя зірок чи беззмістовні онлайн-теревені”,
Мені все ж дуже хотілося б, аби людство визнало, що віртуальний простір, тільки засіб, такий собі інструмент, що, як і будь-який інший засіб, може бути; використаний як за для саморозвитку, так і на шкоду самому собі. Захоплення молоді Інтернетом, звісно, пов’язане з певними проблемами, але не з проблеми які мають вирішуватись через виховання відповідальності за свої слова і вмінні обирати корисне серед існуючого, а не через обмеження доступу до електронної інформації.
Таке моє слово на захист всесвітньої віртуальної мережі Інтернет.