Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Моє відношення до вчинку вчительки (по оповіданню Распутіна “Уроки французького”)

Моє відношення до вчинку вчительки (по оповіданню Распутіна “Уроки французького”)

Цей хлопчик народився в селі, у бідній сім’ї. У його матері було троє дітей, він – самий старший. Здавалося б, нічого гарного, але Природа наділила хлопчика прекрасним розумом і працьовитістю. І його мати всупереч всім нещастям зібрала й відправила його в район на навчання.

Учився головний герой добре, дуже відповідально ставився до навчання. Єдине, із чим у хлопчика були проблеми, так це із французьким. Він дуже непогано знав французькі слова й перекладав французькі тексти, але з вимовою якось не ладилося.

У районі в хлопчика була

ще одна проблема – голод. Головний герой увесь час не доїдав. Адже жив він не один, а разом зі знайомій його матері і її трьома дітьми, яким, як і йому, хотілося їсти. Вони крали в нього їду. Грошей у хлопчика не було, лише іноді мати надсилала йому разом з їжею по п’ятірці на молоко. Молоко головному героєві було необхідно пити від недокрів’я. Але один раз, одержавши гроші, хлопчик пішов грати в азартну гру “чику”.

Спочатку хлопчик нічого не вигравав, але згодом він пристосувався до гри й став вигравати деякі гроші. Владик – головний із граючих – спочатку не обертав на це уваги, але потім часті

виграші героя оповідання зачепили його самолюбство. Адже Вадик звичайно вигравав. Насправді ніякого азарту в головного героя не було. Він усього лише вигравав рубль на молоко, а потім ішов. І один раз Вадик разом із дружком його побив.

Наступного дня його класна керівниця Лідія Михайлівна побачила закривавлену фізіономію хлопчика й усе зрозуміла. Після уроків вона спокійно з ним поговорила, взявши з його обіцянка більше в “чику” не грати. Головний герой пообіцяв більше такого не робити, але згодом голод став нестерпним, і хлопчик знову відправився на смітник.

Спочатку все йшло нормально, але коли він взяв касу, його знову побили. Правда, уже не так сильно, але в нього сильно була ушкоджена губа.

Наступного дня Лідія Михайлівна, як на зло, викликала його до дошки й знову все зрозуміла. Справа в тому, що був урок французької мови, а в хлопчика й без того проблеми з вимовою. Із закривавленою губою взагалі говорити було нереально. Тоді вчителька призначила йому додаткові заняття по французькій мові в неї будинку. Зрозуміло, вона зробила це не тільки через жахливу вимову хлопчика, але ще й для того, щоб відволікти його від “чики”.

Додаткові заняття проходили не дуже добре. Від цих уроків головний герой не особливо просунувся у французькому, до того ж Лідія Михайлівна увесь час просила, щоб він у неї повечеряв. При цих словах у хлопчика кулею вискакував усякий апетит. Загалом, учителька увесь час хотіла нагодувати хлопчика. Один раз вона навіть надіслала йому посилку з макаронами, але хлопчик однаково категорично відмовлявся від будь-якої турботи.

Потім усе якось відновилося: з’явилися успіхи у французькому та й посилки з їжею вчителька більше не надсилала. Але зрозуміло, Лідія Михайлівна не залишила свої спроби допомогти хлопчикові, і один раз вона запропонувала йому зіграти разом з нею в азартну гру на гроші.

Головний герой, звичайно, зачудувався, тому що вчителька таке запропонувала, проте він став з нею грати. І тепер щодня після додаткових занять хлопчик грав з Лідією Михайлівною в цю азартну гру. Зрозуміло, вона зробила це не тому що їй набридло бути вчителькою й вона здитиніла, просто в такий спосіб вона хотіла, щоб у хлопчика з’явилися гроші. І вони з’явилися, причому навіть більше, ніж від “чики”. Хлопчикові, звичайно, було ніяково брати гроші від учительки, але її план працював.

Але скінчилося це все задоволено жалюгідно… Справа в тому, що сусідом Лідії Михайлівни був директор школи Василь Андрійович. Один раз, коли хлопчик разом із учителькою голосно сперечалися про рахунок у грі, у дверях з’явився директор. Він, зрозуміло, прийшов на лемент, але коли побачив те, що там відбувалося, ледве не зомлів. Для нього це була нечувана річ. Щоб учителька грала в азартну гру з учнем! Він спочатку не повірив, але Лідія Михайлівна зовсім спокійно сказала, що вони грають в “пристінок”. Розуміє. Після цього в директора із учителькою відбулася розмова, і неї звільнили.

Я вважаю, що директор був прав. Це ж, дійсно, з першого погляду виглядає жахливо. Це спокушання малолітніх. Але адже вчителька робила це для того, щоб у хлопчика з’явилися гроші. Я вважаю, що в цій ситуації Лідія Михайлівна надійшла правильно, взявши провину тільки на себе. Адже якби вона розповіла директорові всі як є, то в школі не виявилося б ні її, ні хлопчика. Вона зробила правильний учинок, взявши провину лише на себе. Цим вона забезпечила хлопчикові спокійне подальше навчання вшколе.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Уроки доброти (По оповіданню В. Г. Распутіна “Уроки Французького”) У школі він учився добре, на одні п’ятірок, крім французької мови, йому не давалася вимова. Лідія Михайлівна, учителька французького, слухаючи його, безсило морщилася й закривала ока. Але вона, по праву класного керівника, внимательней ставилася до учнів, чим інші вчителі. А коли довідалася, що хлопчик грає на гроші, то викликала його...
  2. Оповідання про літературного героя (по оповіданню В. Распутіна “Уроки французького”) Тим більше він зауважує добра в людях. Л. Толстой Прочитавши оповідання Валентина Распутіна, я зрозуміла, що нічого подібного ще не читала. Який цікавий і парадоксальний добуток! До цього попадалися повчальні оповідання, де все ясно й зрозуміло: хто гарний, хто поганий. А тут усе перемішано. Добрий, розумний, талановитий хлопець, а грає...
  3. Твір по оповіданню В. Г. Распутіна “Уроки французького” Оповідання “Уроки французького” має автобіографічну основу. Автор зобразив у добутку свою вчительку, що зробила для нього багато доброго. Образ Лідії Михайлівни займає в оповіданні дуже важливе місце, тому що, по переконанню автора, саме з жіночими образами зв’язані подання про всім прекрасному й людяному. Саме жінкам приділяється важлива роль у порятунку...
  4. Моє відношення до вчинку вчительки Учителька знала про те, що він грає на гроші, і вирішила з ним займатися французькою мовою, щоб відволікти його від гри. Жив хлопчик бідно, учителька знала про цьому й кілька разів намагалася нагодувати його, навіть надіслала йому посилку з їжею. Хлопчик, звичайно ж, догадався, що цей подарунок зробила вчителька. Він...
  5. Переказ Уроки французького Распутіна В. Г План переказу 1. Хлопчик їде з рідного села в райцентр продовжувати своє утворення. 2. Важке життя героя в місті. 3. Федька, син господарки, знайомить його із хлопцями, які грають на гроші 4. Хлопчик учиться грати в “чику”, починає вигравати й купує на виграні гроші молоко. 5. Героя б’ють нечесно граючі...
  6. Скорочено Уроки французького Распутіна В. Г Хлопчик пішов у п’ятий клас у сорок восьмому році. Правильней сказати, поїхав: у них у селі була тільки початкова школа, тому його відправили вчитися далі в райцентр. Голод у той рік ще не відступив, а їх у матері було троє. Важко сказати, як зважилася мати відпустити сина в район: жили...
  7. Твір про літературного героя (по оповіданню “Уроки французького”) Прочитавши оповідання Валентина Распутіна, я зрозуміла, що нічого подібного ще не читала. Який цікавий і парадоксальний добуток! До цього попадалися повчальні оповідання, де все ясно й зрозуміло: хто гарний, хто поганий. А тут усе перемішано. Добрий, розумний, талановитий хлопець, а грає на гроші. Але це йому необхідно, щоб вижити в...
  8. Юний герой і його вчителька (по повісті В Г Распутіна “Уроки французького”) Її дія розвертається в голодні післявоєнні роки. Головний герой, хлопчисько, змушений виїхати з будинку, щоб продовжувати навчання. Навіть якби він залишався будинку, те вбогість і голод були б для нього так само важкі. Але вдалині від рідного села, від матері, від будинку йому важче подвійно. Мати не може йому допомогти,...
  9. Образ учительки в оповіданні В. Г. Распутіна “Уроки французького” Оповідання “Уроки французького” доріг Распутіну спогадами про дитинство, отом, що саме в цьому віці людин розуміє, що таке добро, що не проходить безвісти і як найвища цінність, що залишається в душі. Про те, з якими труднощами майбутній письменник зштовхнулися в районному центрі, куди його привезла мати продовжувати навчання в п’ятому...
  10. Безкорисливе добро вчителя в оповіданні Распутіна “Уроки французького” “Дивно: чому ми так само, як і перед родителями, щораз почуваємо свою провину перед учителями? І не за те зовсім, що було в школі, – ні, а за те, що сталося з нами після”. З такого повчального судження починається блискуче оповідання Валентина Распутіна “Уроки французького”. З мудрим гумором, добротою, людяністю,...
  11. Особливості проблематики одного із творів Валентина Распутіна (“Уроки французького”) Із цієї повчальної точки зору починає своє чудове оповідання Валентин Распутін – “Уроки французького”. З мудрим гумором, добротою, людяністю, а саме головне, із глибокою психологічною точністю малює письменник взаємини голодного учня з молодою вчителькою. Оповідання протікає неквапливо, з життєвими тонкостями, однак ритм його непомітно заволодіває читачем, як не займає інший...
  12. Особливості проблематики одного з добутків В. Распутіна “Уроки французького” З такого повчального судження починається блискуче оповідання Валентина Распутіна “Уроки французького”. З мудрим гумором, добротою, людяністю, а головне, з повною психологічною точністю описує письменник взаємини голодного учня з молодою вчителькою. Оповідання тече неспішно, з побутовими подробицями, але ритм його непомітно захоплює читача, як не захоплює інший пригодницький роман сучасних “писак”....
  13. Особливості проблематики одного з добутків В. Г. Распутіна (“Уроки французького”) З такого повчального судження починається блискуче оповідання Валентина Распутіна “Уроки французького”. З мудрим гумором, добротою, людяністю, а головне, з повною психологічною точністю описує письменник взаємини голодного учня з молодою вчителькою. Оповідання тече неспішно, з побутовими подробицями, але ритм його непомітно захоплює читача, як не захоплює інший пригодницький роман сучасних “писак”....
  14. БЕРЕЖІТЬ ОДИН ОДНОГО (По оповіданню В. Г. Распутіна “Що передати вороні?”) Найбільше мені запам’яталася перша частина оповідання, коли батько, вертаючись зі свого будинку на Байкалі, де звичайно працював, заходить у дитячий садок за дочкою. Вони гуляють по набережній. Дочка розповідає про садок, розпитує про ворона, що живе разом з татом. Ця ворона, за словами батька, передавала героєві оповідання все, що чула...
  15. Значення назви оповідання. Гуманізм оповідання Гуманізм, доброта й самопожертва вчителя. Повість В. Г. Распутіна “Уроки французького” переносять нас у далекий післявоєнний час. Для нас, сучасних читачів, часом буває важким зрозуміти всі ті обставини, у яких жили люди в той нелегкий час. Голодуючий хлопчик, головний герой повести, не виключення, а скоріше правило. Адже саме так жили...
  16. Моє відношення до головного героя роману Марка Твена “Пригоди Тома Сойера” Добутку американського письменника Марка Твена пронизані світлом і добрим гумором. Відомими героями Марка Твена стали Том Сойер і Гекльберри Фін. В образі головного героя – Тома Сойера – Марко Твен зобразив самого себе в дитинстві. Основою повести стали реальні події, які відбулися в роки його дитинства, тому повість має автобіографічний...
  17. Уроки доброти, чуйності, турботи про рідних у повісті Гр. Тютюнника “Климко” Повість Гр. Тютюнника “Климко” переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України, відкриваючи дещо призабуту сторінку нашої історії. Климко, головний герой твору, йде за багато кілометрів про сіль, щоб потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям і себе з другом. Він іде дорогами війни, сповненими небезпек,...
  18. Моє відношення до Євгенія Базарову Змін! вимагають наші очі. У нашім сміху й у наших сльозах, И в пульсації вен: Змін! Ми чекаємо змін!”. В. Цой; група “КІНО” “Хочу змін”. Євгеній Базарів головний герой роману “Батьки й діти”. Він різночинець демократ, переконаний супротивник дворянсько-кріпосницького ладу, матеріаліст, що пройшов школу праці й позбавлень, самостійно мислячий і...
  19. Людина починається з вчинку Великий Гете сказав, що зі смертю Шіллера він втратив половину самого себе. Ці обидва письменники-просвітителі завжди поряд – ужитті і після смерті: їх пам’ятники стоять перед театром у Веймарі, та й поховані вони недалеко один від одного. Гете і Шіллер відродили баладу та змагалися один з одним у цьому жанрі....
  20. Твір-відкликання по оповіданню Джеймса Олдриджа “Останній дюйм” Я думаю, що оповідання Олдриджа Джеймса “Останній дюйм” – це Історія про те, як важливо, щоб діти й батьки розуміли й любили один одного. Головні герої оповідання – батько й син. Батька кличуть Бен. Він був пілотом, але втратив роботу. А саме головне, мені здається, що він втратив свою сім’ю....
Моє відношення до вчинку вчительки (по оповіданню Распутіна “Уроки французького”)
«
»