Моє відкриття у степах України
ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Моє відкриття у степах України
Батьківщину свою треба знати – я так думаю і раджу своїм друзям. Причому знати не лише історію, а й об’їздити, сходити її пішки, насолоджуватися кожним її куточком. Адже моя країна, розташована в серці Європи, справді мальовнича і романтична. Я це відчувала вже по дорозі до Асканії-Нової. То був мій день, бо я мала чудовий настрій і мене тішили старезні кургани вздовж шляху до заповідника. А половецькі баби стояли в степу самотньо, наче закам’яніли – від часу і втоми дивитися
Мої сподівання справдилися. Асканія-Нова виявилася дивом у степу, оазою природної і рукотворної краси. Колись щедра рука російської імператриці роздавала тільки-но завойовані землі Таврії наліво і направо – як своїм, так і іноземцям. 43 тисячі десятин землі дісталися німецькому герцогові, а той назвав свою колонію на честь давньої німецької області. І назва
До рук потрапив путівник 1971 року, де підкреслювалося, що створення парків не мало на меті наукових досліджень. Господарі, мовляв, дбали про те, щобвразити гостей екзотикою. “І що в цьому поганого?” – подумки не погоджуюся я після побаченого. Хороша і благородна турбота, якщо красою степового дива ми можемо насолоджуватися і сьогодні.
Я багато дізналася про один із куточків моєї Батьківщини. А ще – відчула себе патріоткою, сповненою гордощів за свою мальовничу Україну.