Новітні експедиції й відкриття

Серед сучасних нам учених-першовідкривачів і мандрівників навряд чи можна назвати людей, імена яких були б більше відомі мільйонам читачів, ніж імена Тура Хейердала й Жака-Верба Кусто. Це пояснюється і їх особистими людськими якостями, і особливим талантом доступно, захоплююче й щиро довести до широкого читача й глядача сутність своїх наукових ідей і хід своїх сміливих експедицій і польових досліджень, покликаних підтвердити їхньої гіпотези. Із чого ж усе почалося? Як прийшов Тур Хейердал до переконання про зв’язок древніх мешканців Перу

з Полінезією й потім присвятив десятиліття вивченню й доказам трансокеанських міграцій і культурних контактів?

У передмові до російського видання своєї першої книги, “У пошуках раю”, Хейердал писав:

“Я провів рік на полинезийском острові, намагаючись жити, як жили первісні люди, і не підозрював, що мої спостереження й досвід змусять мене перемкнутися на зовсім іншу галузь науки й десять років через я знову потраплю в Полінезію вже на бальсовом плоту з Південної Америки”.

Древні сказання старих острова Фатові-Хіва про минуле свого народу мимоволі перегукувалися з переказами Перу, а знайдені

Хейердалами статуї нагадували древньої американської скульптури

Дослідження Жак-Верба Кусто іншого роду – Світовий океан. Знання може допомогти людству вирішити безліч завдань, зв’язаних як з використанням, так і з охороною океанських вод

Людина стала освоювати Океан з незапам’ятних часів. Ще Олександр Македонський (356 – 323 роки до н. е. ) поринав у море у великій скляній посудині, а у своїх воєнних операціях вдавався до допомоги нирців (наприклад, при облозі Тиру в 334 році до н. е. ). Самі ранні згадування про водолазні апарати ставляться до 16 століття. Такі апарати являли собою позбавлені дна дзвона, у які по трубах надходив повітря. Перший дзвін, що вмится в себе більше одного водолаза був побудований в 1690 році едмондом Галлеем (1656 – 1742 р. г.). Добре відомий нам водолазний костюм з металевим шоломом, сконструйований англійцем А. Зибе, ще в 1837 році широко використовувався в підводних роботах на глибині до 60 метрів. В 1943 році Жак Верб Кусто й емиль Ганьян винайшли акваланг, що зробив водолаза значно подвижнее.

Цих дуже різних людей поєднує одне – любов до природи й історії й жагуча спрага дослідження. У своїй роботі я постаралася відбити й те, як і що послужило поштовхом у визначенні життєвого шляху й безстрашного капітана й письменника ” Кін-Тики” і “Ра” Тура Хейердала, і талановитого винахідника й режисера Жака-Верба Кусто.

Світло людського розуму, що пробився крізь тьму 50 століть, дійшов до нас у великих руїнах – безмовних свідках колишньої величі збіглих цивілізацій. Важко собі представити, як багато насправді знали наші далекі предки. Своє розуміння законів природи й філософське осмислення навколишнього світу вони донесли до нас у прекрасних міфах, притчах, легендах, казках і, звичайно ж, у рукотворних шедеврах зодчества

Два типи зовнішнього середовища оточують людини: природна й архітектурна. Для поклоніння богам люди дуже давно стали будувати різні храми й святилища. Древні магічні ритуали відбувалися на природі, але священне місце повинне було бути якось оформлене й відзначене. З’являються перші варті кам’яні велетні – мегаліти. Через 5 тисяч років вони коштують, як вічні стражи, поставлені на своїх місцях у вертикальному положенні древніми будівельниками, які освоїли закони рівноваги й тектоніки. Древнім святилищам надається певна символічна форма, вони дотепер вселяють у нас почуття замилування від можливостей людини, його шляхетних і прекрасних помислів, його бажання творити прекрасне

У Середземномор’я, на Близькому Сході, в Індії й Китаї виникли найбільші держави стародавності. Ми й не замислюємося над тим, як багато ми від них успадкували, навіть не будучи прямими нащадками цих цивілізацій: держава як форму людського співтовариства, закони, що регулюють відносини між людьми, і війни як крайні прояви людської нетерпимості друг до друга, писемність, систему рахунку, колесо, різні філософські, наукові й практичні знання, не говорячи вже про мистецтва й ремесла. Зараз нам часом буває важко представити, як наші предки могли, не маючи сучасної техніки, створити величезні кам’яні монументи, які ми, маючи її, не в змозі зрушити з місця, як вони могли бачити в темряві, почувати колір глибинних шарів каменю, створювати на землі зображення, сприймані тільки з дуже великої висоти. Нас не залишає питання, звідки вони все це знали й уміли. Дуже заманливо пояснити це як дарунок або неземний, або зниклої, більше древньої цивілізації, про яку ми поки можемо тільки будувати здогаду

Але як би те не було, можна із упевненістю сказати, що люди, що жили в “доісторичні” часи й жителі великих держав стародавності були нашими вчителями життя на Землі, і ми повинні, намагаючись розгадати всі їхній таємниці, з найбільшою повагою ставитися до них і до їх утворам

Це були воістину великі добутки древніх майстрів, вони вражали уяву сучасників своєю монументальністю й красою. Багато архітектурних споруджень різних часів і народів вражали уяву не тільки сучасників, але й нащадків. І тоді говорили: “Це одне із семи чудес світу”, віддаючи данину поваги, прославленим чудесам стародавності, визнаючи за ними першість і досконалість. Говорили також: “Це восьме чудо світла”, як би дорівнюючи утвір, до відомого семи чудесам за рівнем досконалості й грандіозних масштабів.

Людство пройшло величезний, багатовіковий шлях у своєму розвитку. Кожний період цього шляху можна зримо й образно відчути й представити, завдяки дивним віхам цього розвитку – чудовим, а іноді й просто таємничим, культурним і історичним пам’ятникам. Кожний такий пам’ятник – є видатний утвір людського розуму й справа вмілих і працьовитих рук

Жак-Верб Кусто й Тур Хейердал – люди, яких узагальнює одне: любов історії й природі й величезній тязі до знань. Їхнього дослідження мають більшу історичну й географічну цінність і заслуговують того, щоб про їх знали люди.

Список використаних джерел

1. Норман И, Крилова Е. Кораблі як люди // журнал Октопус № 3 від 2000г.

2. Арнольд Якоби. Сеньйор Кін-Тики. М” 1970, стор. 37. Див., наприклад, Leslie Sklair. The revolt against the machine. – “Cahiers d’ Histoire Mondiale”, 1970, v. ХП, N

3. Тур Хейердал. У пошуках раю. М., 1964.

4. Тур Хейердал. Аку-аку. Таємниця острова Великодня. М., 1959. Останнє видання – “У пошуках раю. Аку-аку”. М., 1970.

5. Супруненко В. По шляху древніх мреходов? //Навколо світу № 41 (116), 1998г.

6. Мирів С. “Колумб був норвежцем, а Росія – колискою Європи?”// Нова газета від № 243 від 17.05.2001 г.

7. Сенкевич Ю. Подорож длиною в життя. Сірий. Мій 20 століття., м.: Вагрус, 1999, – 384 с.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Новітні експедиції й відкриття

Categories: Нові твори

Links