Моє улюблене місто
У кожної щасливої людини є своє улюблене місто. Є улюблене місто не тому, що вони щасливі, а щасливі, тому що в них він є. Найчастіше улюбленим містом, селищем, краєм є те місце, де людин народився або провів багато часу. Часто улюбленим містом називають той, де промчалося дитинство людини, адже саме з дитинством, якщо воно, звичайно ж, не було важким, у більшості людей виникають самі добрі спогади. Скільки б не було років людині, вона завжди пам’ятає якісь моменти зі свого дитинства, а разом з ними й місця, де вони відбувалися, тобто в улюбленому
Причому цьому місту зовсім не обов’язково бути столицею, містом-мільйонером або ще якою-небудь “шишкою”. Він може бути тихим, занедбаним містечком і в той же час бути самим улюбленим містом, тому що з ним зв’язано багато приємних вражень. У кожного любов до міста проявляється по-різному, якщо взагалі проявляється
Наприклад, поети складають вірші про улюблене місто, композитори пишуть музику, художники малюнок картини, тим самим прославляючи місто й увічнюючи пам’ять про нього на багато років. Я люблю Красногорск! Незабаром у мого міста буде свято, а виходить, і в мене. Це невелике
Тут я народилася, училася, завела купу друзів. Із Красногорском у мене зв’язано багато спогадів, адже я знаю його от уже майже вісімнадцять років. Я люблю це місто, сама не знаю за що. Нізащо конкретно, точніше, напевно, за те, що він є й що він саме такий, несхожий ні на будь-яке інше місто. Є просто почуття, що я не можу пояснити словами, а можу лише провести аналогію з любов’ю до батьків або до коханої людини
Адже їх ми любимо не за щось, а просто за те, що вони є. Один раз лютневою ніччю мене відвідало натхнення, і я написала вірш, що я назвала “Нічне місто” і присвятила Красногорску. От воно: Я підійду до холодного вікна: За ним зима, і ніч глибока. Я бачу, місто самотнє, і він не спить, И я сьогодні вночі не засну
У сусідньому будинку виключили світло. Заснули всі, утомившись від мирських турбот. Одна лише я не сплю: не спиться мені, Хоча я теж десь утомлююся. Морозне повітря свище в щілину у вікні, Мурашки бігають по тілу моєму
Бути може отоді, я в той момент зрозумію, Що місто говорить про щось мені. Напевно, він хоче розповісти, Як подустал за прожитий сьогодні день, Що він терпіти не може шум і марудь, И хочеться йому скоріше поспати. Його мрія незбутня, адже я, Адже я сиджу й розмовляю з ним, А він у відповідь пускає з даху білий дим И знехотя колише мене. Коли я була маленької, ми із сім’єю жили в одній з веж, що перебувають на Волоколамському шосе. Наша квартира була на самому останньому, чотирнадцятому, поверсі, і з вікна відкривався чудовий вид на все місто. Я любила дивитися на нього з висоти пташиного польоту
Не можна не звернути уваги на одне з головних достоїнств мого улюбленого міста – це Палац культури “Підмосков’я”, адже саме з ним зв’язана більшість культурних заходів Красногорска. Напевно, немає такої людини в місті, який би хоч раз не заглянув сюди. У ДК діти займаються в різних кружках танцями, малюванням, іноземними мовами, ліпленням, співом і многим іншим
Тут регулярно проводяться різні концерти й виступи, приїжджають відомі артисти. Іншим особливим місцем у моєму місті є Красногорский механічний завод, або скорочено КМЗ, відомий у багатьох місцях як виробник відмінних приладів точного бачення, приладів оптики й інших необхідних речей. Є в Красногорска величезний плюс: навколо міста багато лісів, завдяки яким повітря залишається порівняно чистим
У будь-який час року можна запросто сходити на шашличок із друзями або просто побродити по лісі. Краса! Самим популярним місцем узимку, напевно, буде Черневская гірка
Точніше, це не гірка, а яр, що згодом був обладнаний під гірськолижний схил. Я сама із сім’ї гірськолижників і щороку чекаю з нетерпінням приходу зими. Я ніколи по-справжньому не замислювалася про назву міста
Варто розібрати слово етимологічно, і видно, що воно утворено із двох слів: “червоний” і “гора”. Слово “червоний” значить “гарний”. Виходить гарна гора. Цікаво.
Говорять, є в Красногорске одне дуже гарне місце, що перебуває за Будинком піонерів. Я там жодного разу не була, але увесь час хотілося побувати в цьому містечку, тому що ласкаво його називають “моя Швейцарія”: у цьому парку дуже гарна й незвичайна Природа. У моєму місті є Державний архів, у якому зберігаються важливі плівки й матеріали. Відвідавши його один раз, вам неодмінно захочеться туди повернутися, адже там можна довідатися багато дуже цікавого
Взагалі за останні роки Красногорск перетворює: з’являються нові будівлі, місто росте на очах і стає усе гарніше з кожним роком
(2 votes, average: 4.50 out of 5)