Моя мандрівка давньогрецькими міфами
Я дуже люблю квіти, тому, мабуть, заприятелював з Корою, давньогрецькою дівчинкою. Одного разу її маму, богиню Деліетру, запросили на весілля морської богині Фетіди і Пелея. Попали на свято і ми з Корою і не пожалкували. Яка цікава історія відбулася там! Поки боги веселилися на Олімпі, богиня чвар Еріда, яку не запросили на весілля, вирішила помститися. Вона підкинула яблуко з написом “найчарівнішій”. Що тут почалося! Зевс, щоб не брати відповідальності, віддав те яблуко царевичу Парису. До юнака приходили і Гера, і Афіна з проханням віддати
Та Кора розповіла мені про подальші події. Я з захопленням слухав, як Парис з допомогою Афродіти викрав Єлену у чоловіка Мене-лая, як було зібрано військо ахейиів, як вони пішли походом на Трою помститися Парису і забрати Єлену. “Ось що натворила Еріда!” – закінчила вона. Та історія мала і продовження. Кора розповіла, що невдовзі у Пелея і Фетіди народився син – Ахілл. Щоб зробити
Дівчинка Так цікаво розповідала про події Троянської війни, що я умовив її перенестися у ті-часи. І ось ми під стінами Трої. Не дивлячись, на те, що у ахейців був такий славний воїн Ахілл, Трою їм ніяк не вдавалося взяти. Ми з Корою ходили, роздивлялися і побачили дуже цікаву річ. Воїни виготовляли величезного коня. Це порадив їм хитрий Одіссей. Вночі дерев’яного коня підігнали до брами Трої і стали чекати ранку. Все відбулося, як і розраховував Одіссей. Троянці вирішили, що кінь – подарунок богів, затягли коня всередину. А вночі з черева вилізли воїни-ахейці і підняли браму. Так пала священна Троя…
А я розповів Корі, що про давні історії Еллади пам’ятають наші сучасники. Ми використовуємо вирази “яблуко розбрату”, коли хочемо сказати про причину сварки, суперечки. Про вразливе місце людини говоримо “ахіллесова п’ята”, а коли хтось застосовує підступні, облуд-ливі дії, то згадуємо “троянського коня”. До зустрічі, моя давньогрецька приятелько!