Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Мова роману Ліни Костенко “Маруся Чурай”

Мова роману Ліни Костенко “Маруся Чурай”

Читаючи роман “Маруся Чурай”, не можна не захоплюватися прекрасною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови – від розмовної, офіційної до вишуканих взірців літературної. Лексичне багатство роману вражає: тут і високий стиль інтелектуальної мови автора, і суха суддівська мова, пересипана канцеляризмами та русизмами, і розмовна мова міщан, козаків. Мелодійна структура твору – поєднання багатьох голосів. Кожна дійова особа наділена особливою лексикою і способом висловлюватися.

Ось бере слово незвичний до промов Яким Шибилист. Сама структура мовлення, в якому переважають речення з непрямим порядком слів, вказує на щирість простої людини. У таких людей що на думці, те й у мові. Мовлення запорожця, що прибував до Полтави у справах, також вказує на те, що це людина відверта і не ховає за словами думок:

А запорожці – люди без круть-верть,

Все кажуть щиро на своє копито.

Не випадково суддя, відповідаючи козакові, ніби забуває про свою офіційність: “Знаскока тут не можна”. Так побудовано увесь роман. Прийом індивідуалізації мовлення героїв не новий у літературі, та Ліна Костенко

продемонструвала широку обізнаність із найрізноманітнішими проявами багатої української мови. Стиль мовлення, добір лексики вражає точністю вживання. Живий діалог у сцені суду змінюється ліричним внутрішнім монологом героїні. А у другому розділі автор бере слово, щоб високим стилем громадянина говорити про велич подій, на тлі яких розгортається особиста трагедія героїв. Автор вступає у діалог із героями і читачем, вражаючи точністю і красою вислову. Автор часом вживає несподівані порівняння, що коренями сягають глибин народної образованості: “Зірками ніч висока накрапала”, “слова самі на голос навертались, як сльози навертаються на очі”, “душа до ранку смутком осипалась” та інші. Із цих порівнянь народжується метафора, яку також можна часто зустріти у тексті.

Гармонійне поєднання лексики, синтаксису живої народної мови, чутливість до слова – ось головна риса мови і стилю Ліни Костенко, притаманні роману “Маруся Чурай”. Емоційній виразності слова сприяє також форма віршування. В основному автор використовує шестистопний ямб, але разом із тим у романі можна побачити приклади римованої прози. Усе це – не самоціль. Така багата палітра художніх засобів робить твір Ліни Костенко по-справжньому талановитим, підносить його на рівень найкращих взірців світової художньої літератури.

Ще В. Сухомлинський писав, що рідна мова – то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Бо в рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Слово рідної мови – могутній – засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово – то невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село чи місто, про весь свій край. Віками український народ творив це багатство, відкладаючи до скарбниці рідної мови найдорогоцінніші перлини думки, почуття, фантазії. В мові одухотворюється весь народ і вся його Батьківщина. В ній втілюється небо вітчизни, її повітря, клімат, поля, гори й долини, ліси й ріки, бурі і грози.

Глибинах мови відбивається й уся історія духовного життя народу. Мова є найважливішим, найбагатшим і найміцнішим зв’язком, що з’єднує покоління минуле з сучасним в одне велике історично живе ціле.

Культура мови кожної людини є оновою духовності як окремої людини, так і всього суспільства в цілому.

Духовно зростати і збагачувати свої пізнання свого народу і всього світу ми можемо лише знаючи мову. Духовно багата людина сучасності прагне знати і досконало володіти не лише своєю мовою, а й мовою інших народів.

Людина втрачає повагу до себе, до співвітчизників, до результатів загальнолюдської діяльності, якщо посилює інтерес до культури, науки, якщо не підтримуватиме свою мовну культуру, словниковий запас слів.

Отже, мова – це духовна скарбниця всього народу і кожного з нас, як частки духовності всього народу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Мова роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Читаючи роман “Маруся Чурай”, не можна не захоплюватися прекрасною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови – від розмовної, офіційної до вишуканих взірців літературної. Лексичне багатство роману вражає: тут і високий стиль інтелектуальної мови автора, і суха суддівська мова, пересипана канцеляризмами та русизмами,...
  2. Мова роману “Маруся Чурай” Читаючи роман “Маруся Чурай”, не можна не захоплюватися прекрасною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови – від розмовної, офіційної до вишуканих взірців літературної. Лексичне багатство роману вражає: тут і високий стиль інтелектуальної мови автора, і суха суддівська мова, пересипана канцеляризмами та русизмами,...
  3. Риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко Роман ” Маруся Чурай ” Ліни Костенко – яскраве явище сучасної української літератури. Поклавши в його основу баладу “Ой не ходи, Григорій” і пов’язану з нею легенду про авторку пісень Марусі Чураевне, Ліна Костенко не обмежилася зображенням лише особистого життя своєї героїні, а майстерно вплела його в бурхливі соціально-політичні події...
  4. Стислий переказ роману роману Ліни Костенко “Маруся Чурай” Історичне полотно твору становить окрему сюжетну лінію, через яку ще раз висвітилися долі героїв роману. їх, як і життєву лінію головної героїні Марусі Чурай, Ліна Костенко ввела в “бурхливі соціально-політичні перипетії суспільного поступу України XVІІ століття, а ще точніше – періоду визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького”. Процес суспільного розшарування...
  5. У чому криється актуальність роману Ліни Костенко “Маруся Чурай”? Відповідь шукаємо в межах визначеної проблеми. Кинемо ще один погляд на полтавський люд. Він тільки зразу видається безликою, безголосою, одноманітною масою. Насправді ж маємо цілий ряд конкретних постатей, таких несхожих одна на одну, за якими характери, особистості. Для “налізу тут найбільше прислужаться І та V розділи роману, та психологічні стани...
  6. Психологічне навантаження роману Ліни Костенко “Маруся Чурай” Ліна Василівна Костенко – не тільки талановитий майстер слова, геній літературної думки, вона ще й прекрасний психолог, знавець людських душ. Це засвідчують її твори, серед яких і поезії (“Світлий сонет”, “Доля”, “Моя любове, я перед тобою” тощо), й великі за обсягом твори, як, наприклад, історичний роман у віршах “Маруся Чурай”....
  7. Маруся Чурай – втілення в образі моральної краси й таланту українського народу (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці Ліна Костенко. Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає...
  8. Роль образів у розв’язанні основних проблем роману Ліни Костенко “Маруся Чурай” Творчість Ліни Костенко – це мужність та зрілість сучасної української поезії, її безкомпромісність, непоступливість у доленосних питаннях, небуденний талант у поєднанні з почуттям відповідальності перед минулим, сучасним та майбутнім. Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” побачив світ у 1979 році. М. Слабошпицький, український літературознавець, відзначив: “Маруся Чурай” Ліни Костенко –...
  9. Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко Герої роману “Маруся Чурай” (1979) живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, яка піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Ліна Костенко розкрила далеке, сховане у віках коріння того руху, який відчутно активізувався і поширювався у надрах радянської тоталітарної системи, підкресливши тим, що державність...
  10. “Поєднання особистого й народного у творі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Взаємопереплетення особистого й народного ніби уособлені в романі в трьох постатях, що мають відношення до долі Марусі. Це – мандрівний дяк, дід Галерник та Богдан Хмельницький. Останній рятує Марусю Чурай від смерті. Мудрий державний діяч вважає, що людину треба судити не з одного вчинку, а оцінювати через призму всього, що...
  11. Багатство характерів у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Михайло Слабошпицький назвав роман Ліни Костенко “Маруся Чурай” енциклопедією життя українського народу середини вісімнадцятого століття. Це енциклопедія народних звичаїв, традицій і, звичайно ж, народних характерів, типів. Герої роману у віршах Ліни Костенко живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, що піднялась на священну війну за свої права,...
  12. Драма “нерівні душ” Марусі Чурай і Гриця Бобренка (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) “Маруся Чурай” – не тільки епопея, а й трагедія страждання самотньої талановитої людини з народу. Про це свідчить усе життя героїні, її спроба покінчити життя самогубством: Я ж хотіла не себе втопити, Я ж хотіла утопити біль. Ліна Костенко з особливою любов’ю змальовує образ Марусі. Це красива дівчина, добра, щира,...
  13. Дівчина з легенди (за історичним романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Дівчина з легенди (за історичним романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. / Л. Костенко / Скільки їх, талановитих, відданих українському народові, дівчат народила Україна! Вдячний їм наш, щедрий на мудре слово народ, оспі-вав у піснях,...
  14. “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа”. За романом Ліни Костенко “Маруся Чурай” наш. Це – пісня. Це – душа”. За романом Ліни Костенко “Маруся Чурай” 4.72/5 (94.34%) 53 голос Далеко не завжди можна познайомитися з такою ж складною долею, якою була доля Ліни Костенко. Вона отримала дієву любов з боку читачів, причому така любов і визнання були отримані абсолютно заслужено. Її творчість...
  15. “Маруся Чурай” Ліни Костенко – історичний роман у віршах Український народ вправі пишатися багатством народної творчості. Хтось створює щось, його визнають, і ось уже про нього складають легенди і перекази. Так, за переказами, у 1625-1650 роках жила в Полтаві Маруся Гардіївна Чурай – поетеса і співачка, пісні якої були широко відомі в народі. Вона любила Гриця Бобренка. Але їх...
  16. Невмирущість духу українського – роду у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Любов до України… Вона допомагала переборювати труднощі, вона надихала на неймовірні вчинки, була джерелом злетів та падінь. Під Шевченковим “я так люблю свою Україну убогу…” могли б підписатися сотні, тисячі, мільйони різних людей. І це не просто слова, адже любов до рідної землі народжується з першим подихом, який робить людина....
  17. Проблема “митець і народ” у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Найчільніше місце у творі займає інша проблема літератури – митець і народ, митець і суспільство. Головна героїня роману Маруся Чурай цілком справедливо показана Ліною Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули найширшого розповсюдження і принесли всесвітню славу нашого народу, у часи, коли жила Маруся...
  18. Незнищеність духу українського народу в історичному романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Українська народна пісня то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Полиньмо в сиві віки, доторкнемося серцем до золотих ключів людського генія – і нам уявляються ті першотвори, чиї автори хай і загубились у плині століть, але...
  19. Історичні персонажі в романі “Маруся Чурай” Ліни Костенко Роман у віршах ” Маруся Чурай ” – твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVII століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець – драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх перед майбутнім. Головний образ роману – Вітчизна. Рідна...
  20. Історичні персонажі у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Твір. Роман у віршах “Маруся Чурай” Ліни Костенко належить до творів української художньо-історичної романістики. У ньому – ціла галерея історичних постатей. Найвідомішою з них є гетьман Богдан Хмельницький. І хоч це не головний герой роману, його характер поетеса розкрила правдиво і повно. Ліна Костенко більше уваги приділила його внутрішньому світові,...
Мова роману Ліни Костенко “Маруся Чурай”
«
»