Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса
Життя В. Стуса – мов спалах яскравої зірки на небі. Різниця тільки в тому, що зірка після спалаху (як нам здається) падає вниз і зникає у безвісті, а життя і творчість поета лишаються вічними і безсмертними. Як вічна і його синівська любов до України, до свого народу:
Народе мій, до тебе я ще верну,
Як в смерті обернуся до життя…
Як добре те, що смерті не боюся
За кожним помислом поета, за кожним його образом – Україна… За неї, за її національне відродження, за її мову, за культуру, за демократизацію, за державність, за оновлення
Ця розлука з батьківщиною тільки посилила відчуття синівського зв’язку з рідною землею…
Вона найбільша його святиня, його духовний порятунок:
О земле втрачена, явися,
Бодай у зболеному сні,
І лазурово простелися,
І душу порятуй мені.
Не раз вона з’являлась йому на “чужинецькій землі”:
На колимськім морозі калина
Зацвітає рудими слізьми.
Неосяжна
І собором дзвінким Україна
Написалась на мурах тюрми.
Незважаючи на свою страдницьку долю, на непереборні, здавалося б, труднощі, поет залишався вірним своєму виваженому кредо. У нього слова ніколи не розходилися з ділом, а його любов до України засвідчена самим життям. Ні тіні каяття за свою стражницьку долю:
Терпи, терпи – терпець тебе шліфує,
Сталить твій дух – отож терпи, терпи…
Торуй свій шлях, той, що твоїм назвався,
Той, що обрав тебе, як побратим.
До нього змалку ти заповідався,
Сумним осердям, поглядом сумним.
Тільки віра в майбутнє своєї країни, свого народу давало життєвої сили, була порятунком і опорою.
Поет вірив, що жив і творив недаремно: “Я пишу вірші і гадаю, що колись то потрібне буде моєму народові” (з листів до матері):
Народе мій…
Як син, тобі доземно уклонюсь,
І чесно гляну в чесні твої ВІЧІ,
І в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Своїм життям, своєю непохитністю, вірою, одержимістю В. Стус довів вірність своїм ідеалам, свою синівську любов до рідної землі. Життя і творчість, любов і ненависть, справи і вчинки поета – підтвердження тому.
Нащадки вдячні тобі, вірний сину України, і пишаються тобою!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)