Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Мотиви лірики П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА

Мотиви лірики П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА

ПАВЛО ТИЧИНА

Мотиви лірики П. Тичини

Цей поет був настільки обдарованою людиною, стільки встиг зробити, що іншому б і половини вистачило на все життя. Тичина вільно володів п’ятнадцятьма мовами, був талановитим музикантом, композитором, записував народні пісні, малював гарні картини… Та в нашій душі він лишився перш за все великим поетом, одним із незрівнянних українських ліриків, відкривачем нових форм та тем.

Мотиви лірики Павла Тичини досить чітко групуються у декілька основних тем. Це природа України, її таємничий зв’язок

з душею поета; кохання з його щастям та тривогою; доля понівеченої України й тривога за її майбутнє; цінність морально-етичних застав у душі людини; трагедія людяності у часи кривавих змін історії. На цих основах поет тче візерунки невимовної краси, пронизуючи серця всіх людей, чуйних до поезії.

У першій збірці “Сонячні кларнети” основним настроєм було оспівування нового життя, бачення світлого майбутнього, яке постає за димом та кров’ю боротьби, сонячними кларнетами гукає до людей, надихаючи їх надією. У віршах поет сміливо ламає звичні ритми, знаходить несподівані рими, добиваючись враження,

як від музики:

Арфами, арфами –

Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними:

Йде весна Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.

Змальовуючи нові часи, що настали для України, Тичина звертається до космічно-євангельських образів:

Ой що в Софійському соборі Заграли дзвони, затремтіли.

Не білі голуби – янголи у небі пролетіли.

Ой там збиралися під прапори,

Під соняшні ще й сині:

Не буде більше пана у вільній Україні!

Романтика революції осмислюється поетом як космічна весна, велике оновлення людства. Гинуть герої, але їхня смерть світла, сповнена глибокого сенсу. У поезії “На майдані коло церкви…” простір розширюється, площа, невелика і запилена, стає місцем, де руками простих людей твориться історія. Натхненно лунають рядки:

Одкривайте двері –

Наречена йде!

Одкривайте двері –

Горобина ніч!

Коні, люди і хорали

Стали…

Революція порівнюється з нареченою, з Богоявленням, євангельські паралелі постійно зплітаються з буденністю.

Та недовго триває таке піднесене сприйняття революційних подій. Замість урочистого панування щастя й справедливості ллється кров, брат ріже брата, люди заплуталися у прапорах та гаслах, і невідомо, де правда. З болем бачить поет, що тепер

Звір звіра їсть.

Він благає:

Лежи, не прокидайся, моя мати!

Велика ідея потребує жертв.

Але хіба то є жертва, коли

Звір звіра їсть?

– Не прокидайся, мати…

Як не змінювалися погляди Тичини на історичні події того часу, турбувало його найбільше одне: доля України. У вірші “Скорбна мати” Богородиця іде полями українськими, шукаючи розп’ятого сина, і плаче над долею цієї святої землі:

Проходила по полю…

І цій країні вмерти?

Де Він родився вдруге, –

Яку любив до смерті?

Янголи на небі не чують плачу Матері, відвернувся зір небесний від України. Але не може вмерти ця земля, бо “вкраїнські прапори вгорі – мов сонце над степами”.

Природа батьківщини дає спочинок утомленій, засмученій душі поета. Навіть до коханої не звертається він так пестливо-лагідно, як до дерев, квітів, туманів та зірок:

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!

Коли кохання охоплює серце, усе навкруги співає, усе відгукується поетові: інтимна лірика Тичини сповнена відчуттям розчиненості у природі, єдності кохання із світовим перебігом життя. Один з найніжніших віршів, в якому Тичині вдалося відтворити самі звуки весняної ночі, це “Ви знаєте, як липа шелестить…”:

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі.

Кохана спить.

Ви чули ж бо: так липа шелестить.

Тичина – один з основоположників сучасної української поезії. Він багато вніс у розвиток і оновлення поетичної техніки, збагатив поезію новими темами і новим поглядом на звичні речі. Найбільшим внеском була, є і буде людяність його лірики, високий гуманізм, що відбився у багатьох віршах, у таких, наприклад, рядках:

Ізнову беремо Євангеліє, філософів, поетів.

Людина, що казала: убивати гріх!

– на ранок з простріленою головою.

І собаки за тіло на смітнику гризуться.

Так не повинно бути, знає Тичина. Він, хто багато пережив і мислив, має право “замість сонетів і октав” сказати:

Прокляття всім,

Прокляття всім,

Хто звіром став!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла в 1918 році. До неї ввійшли твори, написані в 1910-1917 роках. Усі вони об’єднані спільним настроєм, темою та ідеалом. Пристрасна любов до природи, пильне вдивляння в людські душі, відчуття гармонійного зв’язку...
  2. Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини Бурхливе громадське життя, величезні історичні зміни, що відбувалися на початку XX століття, стали каталізатором літературного процесу. В українській поезії того часу з’явилося стільки талановитих митців, що їхніми здобутками майже століття могла б живитися більш спокійна епоха. Яскравою зіркою в цьому...
  3. Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим за багатьох з них, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу, залишився в пам’яті поколінь. Розповідаючи...
  4. Мотиви лірики П. Тичини Цей поет був настільки обдарованою людиною, стільки встиг зробити, що іншому б і половини вистачило на все життя. Тичина вільно володів п’ятнадцятьма мовами, був талановитим музикантом, композитором, записував народні пісні, малював гарні картини… Та в нашій душі він лишився перш за все великим поетом, одним із незрівнянних українських ліриків, відкривачем...
  5. Мотиви ранньої лірики Павла Тичини Говорячи про особливість поетичної творчості Тичини, Максим Рильський відзначав, що найкраща характеристика її у виразі – “музична ріка”, що “Тичина і пісня – брат і сестра”, що коли багатьох поетів називаємо за трафаретом “співцями”, то для Павла Григоровича слово “співець” – найприродніший епітет. Підтвердити цю думку можна вже прикладами з...
  6. Мотиви ранньої лірики Тичини Для ранньої лірики Павла Тичини характерні музикальність, ліризм, емоційність. У віршах поета звучать частіше запитання, ніж відповіді: Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани. Коли гай зелений цілують-милують? Автор проймається задумою зірок, трави, дерев, струмочку, бо для нього вони...
  7. Особисті міркування. Трагедія генія: в чому вона? (Павло Тичина) Доля творчої спадщини кожного письменника складається по-різному. Велику роль у цьому відіграють суспільно-політичні умови й оточення, в якому народжується і формується талант письменника. Видатний поет XX сторіччя, талановитий, оригінальний, та, на жаль, майже зовсім ще не оцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець, незрівнянний перекладач з вірменської, грузинської, татарської,...
  8. ЗНО – Павло Тичина – Література XX ст Література XX ст. Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного...
  9. Тема 24. Павло Тичина – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 24. Павло Тичина (1891 – 1967) Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він...
  10. Павло Тичина співець народу України Для того щоб зрозуміти поета, Й. В. Гете радив поїхати на його Батьківщину, адже тільки рідна земля дає сили і наснаги справжньому таланту. Перші дитячі роки Тичини пройшли в селі Піски на мальовничій Чернігівщині. У родині було дев’ятеро дітей, та невеликі статки не засмучували сім’ю. Дитинство залишається з людиною на...
  11. Павло Тичина Доповідь про поета Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках Козе-лецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом – Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського...
  12. Тичина Павло Григорович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Тичина Павло Григорович (1891-1967) Павло Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині 23 січня 1891 p., був сьомою дитиною сільського дяка Григорія. Те, що батько був дяком, означало не тільки серйозне релігійне виховання в родині, але й – насамперед! – виховання музичне. Адже поза справами церковними й...
  13. Павло Тичина – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Павло Тичина (1891-1967) Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом – Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав...
  14. ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ ТИЧИНА (1891-1967) Один із дослідників Творчості Павла Тичини Василь Стус вважав долю Тичини трагічною: Видатний поет занапастив по­ловину свого мистецького життя, присвя­тивши його боротьбі з власним талантом. Творча біографія Павла Григоровича Ти­чини позначена драматизмом, хоча життє­вий шлях майбутнього поета починався до­сить спокійно і впевнено, не передбачаючи ніяких трагедій. Павло Григорович Тичина народився...
  15. ПАВЛО ТИЧИНА. ДЕ НЕ ГЛЯНЬ – КОЛОСКИ (Уривок із вірша “Де тополя росте”) Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом П. Г. Тичини; вдосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Мала Алла кашу мала. Алла Аню частувала, Але Аня не хотіла,-...
  16. Павло Тичина: геній чи пігмей? Саме так називалася літературознавча стаття В. Стуса про П. Тичину. Чому ж такий контраст? Справді, постать і творчість відомого українського поета неоднозначні і досить суперечливі. З одного боку – “Ви знаєте, як липа шелестить”, “О панно Інно…”, “Гаї шумлять”, “Подивилась ясно”, “Скорбна мати”, “Золотий гомін”, з іншого – “Партія веде”...
  17. Оспівування кохання – одного з найкращих почуттів людини у творах П. Тичини П. ТИЧИНА – ЕСТЕТИЧHE НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ ЕСТЕТИЧHE НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ П. ТИЧИНА Оспівування кохання – одного з найкращих почуттів людини у творах П. Тичини Літературознавці стверджують, що поети розквітають раз на віку. Якщо це справді так, то розквітом Тичини є збірка “Сонячні кларнети”, яка назавжди увійшла до золотого фонду української літератури. У ній...
  18. Павло Тичина найбільший модерніст того періоду Павло Тичина – один із найвидатніших українських пое­тів, рівних якому знайти дуже складно. Народжений у бід­ній родині, він бачив життя села, міста, церкви, літератур­ної громади, інтелігенції особисто та зсередини. Тичина бачив національне відродження, радянське будівництво, бачив мир і війни – і все те викарбувалося на сторінках його книг. Поет, який...
  19. Символіка інтимної лірики П. Тичини Відомий факт, що поезія П. Тичини неоднорідна за своїм художнім значенням і художньою красою. Рання поезія П. Тичини становить великий інтерес із погляду стильових ознак і свідчить про нахили поета до символізму як одного з найбільш яскравих в українській літературі модерністських стилів. П. Тичина зумів піднести українську поезію на рівень...
  20. ПАВЛО ТИЧИНА. СОНЦЕ І ДИМ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами Павла Тичини; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити сприймати почуття, передані у віршах; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором. –...
Мотиви лірики П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА
«
»