ПАВЛО ТИЧИНА. ДЕ НЕ ГЛЯНЬ – КОЛОСКИ (Уривок із вірша “Де тополя росте”)

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом П. Г. Тичини; вдосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Мала Алла кашу мала.

Алла Аню частувала,

Але Аня не хотіла,-

Ананаси Аня їла.

2. Гра “Чим схожі і чим відрізняються?”

Для гри необхідно дібрати пари різних картинок або пари слів, що позначають зображені на них

предмети або явища.

Троянда – тюльпан.

Заєць – вовк.

Сосна – капітан.

Море – океан.

Можна запропонувати дітям скласти віршик з цими парами.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Гра “Хто краще?”

Конкурс на краще виразне читання за особами казки Лесі Українки “Біда навчить”.

2. Гра “Обличчям до обличчя”

Учні в парах повертаються одне до одного і переказують казку.

3. Робота в групах. Гра “Дуель”

Учні ставлять одне одному запитання за змістом рубрики “Чи уважно ти читав?” (с. 109).

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ

УРОКУ

– Сьогодні ми ознайомимося із творчістю українського поета Павла Григоровича Тичини.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка

– Павло Григорович Тичина народився 27 (за іншими свідченнями – 23) січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині в родині сільського дяка і вчителя “школи грамоти”.

Батько майбутнього поета, Григорій Тимофійович, не був схожий на тих дяків, які вчили дітей по селах. Він мав талант педагога. Годинами сидів маленький Павлусь на печі і слухав, як батько розповідає дітям урок. Від нього вперше дізнався хлопчик, що таке потяг, пароплав; чому сонце велике, а зорі – маленькі. Так, сидячи на печі, він читати і навчився. А ще батько був музично обдарованою людиною: мав тонкий слух і чудовий голос.

Багато казок і пісень знала мати – добра, мила Марія Василівна, яку так любив Павлусь. Вона також мала гарний голос. Вечорами збиралася сім’я, батько грав на гармонії, а всі співали.

Початкову освіту хлопчик здобув у сільській школі. Від своїх однокласників він відрізнявся музичними та вокальними здібностями, а любов до музики і художнього слова прищепила Павлусеві його вчителька – Серафима Миколаївна Морачевська. Оцінивши чудовий голос і слух хлопця, вона порадила батькам віддати Павла в один із монастирських хорів Чернігова.

Подальшу освіту хлопець здобував у Чернігові, де минули майже всі його “учнівські роки”: співав у монастирському хорі, навчався в бурсі та семінарії, навіть керував семінарським хором. Тут познайомився з Григорієм Верьовкою, який згодом став відомим композитором і керівником хору.

Мав Павло і неабиякий хист до малювання, водночас цікавився театром. Усі захоплювалися талантом Павла. Де б він не був – на уроках малювання, які іноді проходили під його керівництвом, на репетиціях оркестру чи хору – всюди був повний порядок. І так усе життя.

Початковий період творчості П. Тичини припадає на роки навчання у Чернігівській духовній семінарії. У Чернігові юний поет познайомився з Михайлом Коцюбинським, який назвав Тичину справжнім поетом.

Гортаючи сторінки дитячих поезій Павла Тичини, ми ніколи не назвемо їх спадщиною, бо палають вони вічно живим полум’ям любові до рідного краю, народу, в серці з якими пройшов поет півстоліття свого життя.

2. Опрацювання статті “Павло Тичина”

Гра “Рибки”. Мовчазне читання учням тексту, кожен – у своєму темпі

– Коли і де народився П. Г. Тичина?

– Ким був його батько?

– Якими талантами володів поет?

– Де жив П. Г. Тичина?

– Які вірші поета ви читали раніше?

3. Фізкультхвилинка

4. Опрацювання вірша Павла Тичини “Де не глянь – колоски” (с. 110)

1) Виразне читання вірша вчителем.

– Який настрій викликав у вас вірш?

– Які картини ви уявляли, слухаючи його?

2) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша.

Учні в парі читають вірш. Визначають, з якою інтонацією, силою голосу слід читати вірш. Виділяють слова, які необхідно виділити інтонацією при читанні.

3) Виразне читання вірша учнями.

4) Аналіз змісту вірша.

– З якою інтонацією слід читати перше речення?

– Які почуття в ньому передає поет?

– Чому поет говорить про колоски, що вони всі в злоті-сріблі?

– З чим П. Тичина порівнює ліски?

5) Гра “Добери риму”.

Землі – … (сріблі).

Блись-блись – … (простяглись).

6) Робота за ілюстрацією.

– Розгляньте ілюстрацію Євгена Матвєєва.

– Кого художник зобразив на ілюстрації на передньому плані? Що художник зобразив на задньому плані? Які кольори він використав?

– Який настрій вони створюють?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– З творчістю якого поета ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

– Що вам найбільше запам’яталося?

– З яким настроєм завершуєте урок?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти і прочитати вірш Павла Тичини “Де тополя росте”. Проілюструвати його.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


ПАВЛО ТИЧИНА. ДЕ НЕ ГЛЯНЬ – КОЛОСКИ (Уривок із вірша “Де тополя росте”)

Categories: Конспекти уроків

Links