Мотиваційні фактори поводження Марусі Кайдашихи з повісті И. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”

Характер Кайдашихи формувався в умовах кріпосницької дійсності. Підкреслюючи деформацію особистості героїні, письменник зауважує: “Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастою особою, із сірими очами, з тонкими губами й блідою особою. Маруся Кайдашиха в молодості довго служила при дворі, у пана, куди неї взяли дівчиною. Вона вміла дуже добре куховарити й ще й тепер неї брали до панам і до попів за куховарку на весілля, на хрестини й на храми. Вона довго терлася біля панів і набралася від них небагато панства. До неї прилипла

якась підлесливість у розмові й повага до панам. Вона любила цілувати їх у руки, кланятися, подслащала свою розмову з ними. Попаді й небагаті добродії пригощали її в покоях, саджали поруч із собою на стілець як рівної людини. Маруся закопилювала губи, сміялася, сипала влесливими словами, начебто дрібним горохом. До природної звичайності української селянки в неї пристало щось уже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона небагато гнівалася, з її спадала та солодка луска, і вона лаялася й кричала у весь рот. Маруся була сердита”.

Кайдашиха зі зневагою ставиться до більше бедним, перед богатими – підлещується.

Вона любить вихвалятися, що її поважають попи й добродії. З метою підкреслити свою особливість вона одягає жовті чобітки, кольори яких не відповідає її віку й робить її смішний, схожої на курку з жовтими ногами. Без міри вона вихваляє й своїх дітей перед сватами на смотринах. На заручинах Кайдаш поводився природно, пив горілку, як і завжди, а Кайдашиха лише вмочила губи, хоча автор підкреслює, що вона горілку любила. Лицемірство Кайдашихи робить її смішний: “Кайдашиха знову притулила губи до чарки й ледве не помилилася й не сьорбнула до дна, але якось отямилася, укинула в рот один глоток і дуже скривила губи”.

Маруся дуже часто попадається в смішні ситуації через свою пихатість і чванство. Збираючись на смотрини в Западинци, вона сіла на високому возі, не послухалася ради сина злізти перед крутою горою, скотилася, як м’яч, з воза впиль.

Разом з тим Кайдашиха – турботлива добра господарка, що любить мати, а особливо бабуся, але її любов зневажається її ж деспотизмом. На своїх невісток Кайдашиха дивилася як на наймичок, якими треба командувати. Таке відношення свекрухи настроїло проти її невісток, а потім привело кссорам.

Ворогуючи з ними, Кайдашиха щораз попадається разом з тим і в смішне, і в трагічне положення. Сварка ввійшла в її побут. Під час однієї з них невістка виколола їй око. Автор висміює дикі вчинки Кайдашихи. За гумористичним зображенням життя героїні видно обмеженість жінки, що через ворожнечу з усіма сама стає посміховищем. Кайдашиха своїм поводженням ущент розбиває традиційний для українських фольклорних і літературних творів образ української мудрої жінки-охоронниці


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4.00 out of 5)

Мотиваційні фактори поводження Марусі Кайдашихи з повісті И. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”