Москва – Як багато в цьому звуці для серця російського злилося
Історія Москви йде коріннями в сиву далечінь століть, до початку XI століття. Утворення Москви почалося із Кремля. Це її духовний і історичний центр. Краснокирпичные стіни, міццю, величчю й красою яких ми захоплюємося сьогодні, далеко не перші на Кремлівському схилі. Їм передували щонайменше чотири міцності: земляні вали із бревенчатым тином, поставлені жителями слов’янського містечка в XI столітті, дерев’яний літописний “град”, побудований по указі Юрія Довгорукого з 1147 року по 1156 рік, “град дубів” Івана Калиты, зведений в 1339-1340
Красуючись золотими главами соборів, лежить на високій горі?.. Ні Кремля, ні його зубчастих стін… описати неможливо… Треба бачити, бачити… почувати все, що вони говорять серцю й уяві” – так з юнацьким захватом писав М. Ю. Лермонтов. Байдужим до Кремля не залишався ніхто з видевших його.
Невід’ємною частиною Кремля є Червона площа, і Історія її невіддільна від головної міцності столиці, у стін якої вона й виникла. Більше того, як і Кремль, Червона площа стала символом не тільки Москви, але й всієї країни. За довгі століття площа не раз міняла назву: іменувалася Торгом, Пожежею – після спустошливої пожежі в 1493-м, що уничтожили тут всі торговельні й інші будови, Троицкой (XVI століття) – за назвою церкви, що стояла на місці храму Василя Блаженного. Назва “Червона” закріпилося за площею в середині XVII століття й означалася на старорусском мові “гарна”, “головна”.
У наступні століття Москва “не відразу будувалася”. Спочатку були Китай-Місто, потім Біле й Земляне місто. Потім ” матінка-москва” розширилася до Бульварного й Садового кільця. І сьогодні Москва представлена нам у всій своїй пишноті злиттів древнього й сучасного мирів. Поряд з пам’ятниками древньої архітектури: церквами, соборами, монастирями, садибами ми можемо бачити архітектурні спорудження, виконані по сучасному комп’ютерному дизайні із застосуванням високоміцних матеріалів з металу й пластику
Якщо дивитися хроніку міста, то доходиш висновку, що Москва хоч і перетворила у зв’язку з науково-технічним прогресом, але залишилася колишньою. Якщо йдеш по старому Арбату, то бачиш старий вигляд Москви й відразу представляєш себе в столітті этак в XVI. Москва – це не тільки культурний центр країни, але й найбільше індустріальне ядро
Тільки в Москві перебуває більше 1000 заводів і підприємств. Можна навіть сказати, що Москва й понині є гордістю Росії
Але були в історії Москви сумні моменти. Згадаємо хоча б відносно недавній епізод – війну 1812 року. Москва в 1812 році – майже Легенда. У який раз древнє місто виявилося ареною запеклої боротьби із завойовниками. З початку війни з Наполеоном і особливо після того, як французькі війська взяли 6 серпня Смоленськ, Москва жила напруженим, тривожним життям. Незважаючи на те що багато хто стали спішно виїжджати з міста, Москва приймала поранених воїнів; працював пороховий завод, москвичі кували шаблі й піки. Нарешті, 26 серпня гримнув Бородінський бій, але російська армія продовжувала відступати. З 28 серпня почався масовий результат жителів з Москви, однак багато москвичів все-таки зберігали надію, що війська дадуть ще один бій. Але бій так і не відбувся, а замість цього 1 вересня все населення міста покинуло Москву. І 3 вересня Наполеон увійшов у Москву. Москва виявилася порожня. І отут почалася пожежа. Він тривав шість днів, і згоріло 7632 будинку. Наполеон вирішив відступати, тому що згоріли всі продовольчі склади й почався голод. Хоч Москва й погоріла, але країна не була захоплена. Більш докладно ці події описуються в романі Л. Н. Толстого ” Війна й мир”.
У підсумку ми доходимо висновку, що Москва не просто одне з міст країни – це символ величі й слави Російської держави, що займає особливе, самої долею певне йому місце в історії розвитку нашої Батьківщини