Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Моріс Метерлінк Неминуча

Моріс Метерлінк Неминуча

Моріс Матерлінк
Неминуча
(Драма в одній дії)
(Переклад Лесі Українки)
Кілька зауваг
Цей переклад був зроблений більш як століття тому, на що слід зважати при його оцінці. Та навіть на той час він був не найкращим. По-перше, Леся Українка, як і майже вся українська література початку століття, плелася у самому хвості Європи, вони абсолютно не розуміли тих нових віянь і течій, що виникали (і це при тому, що Українка знала багато мов, і часто бувала за кордоном). Про це нерозуміння як символізму, так і модернізму взагалі, свідчить її лист

до видавця, якому вона посилала цей переклад: “.. Згодом пришлю свій переклад одноактової драми Метерлінка “L’Intruse”. Хотілось би мені дуже, щоб наша русько-українська публіка познайомилась би з сим новітнім драматургом в його найкращих творах, а до того ж в українськім перекладі. Нехай ваша хвальна редакція поборе відому мені свою нехіть до “модерністів” і прочитає мій переклад, я певна, що ся оригінальна і тонко написана річ не може не звернути на себе уваги навіть “пристороннього читача”. Я не абсолютна (далеко ні!) поклонниця Метерлінка і взагалі “модерни”, але в трьох драмах сього
автора я справді бачу нові елементи штуки, скомбіновані з великим таланом. Одну з таких драм оце, власне, маю подати” [Лист до В. Гнатюка, 18.05.1900]. Про її мову тут говорити не буду, все таки минуло століття. Зрозуміло, що людина, яка абсолютно не розуміла Метерлінка, його “театр смерті”, складну і дуже важливу символіку, не змогла передати дух цього твору, те напруження, драматичність, що так йому характерні, не зважаючи на свій талант (хоч, як на мене, не такий вже й великий). Українка, як і укрліт, має багато спільного з іншої п’єсою Метерлінка – “Сліпі”. Як і персонажі, вони втратили поводиря (а, може, і не мали його взагалі), а самотужки не здатні зробити нічого, хіба що десятиліттями бродити навколишнім лісом, і не бачити звідти виходу, який зовсім поруч.
Настільки мені відомо, існують і сучасні переклади Метерлінка (як мінімум, “Непрохана”, “Сліпі” та “Синій птах”), але в бібліотечному каталозі я їх не знайшов. Можливо, вони друкувались у журналах.
Дмитро Кузьменко, 2003
–
ДІЙОВІ ОСОБИ
Дід (сліпий).
Батько.
Дядько.
Три дочки.
Сестра милосердя.
Служниця.
Діється в новітні часи.
Доволі темна зала в старому замку. Двері праворуч, двері ліворуч і скриті двері в кутку. В глибині вікна з кольоровими шибами, найбільше зеленої барви. Шкляні двері на терасу. В кутку великий фламандський дзигар. Лампа горить.
Три дочки. Ходіть сюди, діду, сядьте при лампі.
Дід. Мені здається, що тут не дуже ясно.
Батько. Чи підемо на терасу, чи зостанемось тут, в хаті?
Дядько. Чи не краще б зостатись тут? Цілий тиждень йшов дощ, і ночі тепер холодні та вогкі…
Старша дочка. Однак же тепер зоряно.
Дядько. То що? Зорі нічого не значать.
Дід. Краще зостатись тут – хто знає, що може статись?
Батько. Нема чого турбуватись більше. Тепер безпечно, вона вже врятована.
Дід. Я думаю, що вона нездорова.
Батько. Чого ви се говорите?
Дід. Я чув її голос.
Батько. Але ж лікарі запевняють, що ми можемо бути спокійними… [221]
Дядько. Ви ж добре знаєте, що ваш дідусь любить нас даремно турбувати.
Дід. Я не бачу того що ви.
Дядько. То треба вірити тому, хто бачить. Вона мала дуже добрий вигляд по обіді. Тепер вона міцно спить, і ми не маємо чого труїти собі перший спокійний вечір, що нам доля дала… Я гадаю, що ми маємо право відпочити, навіть посміятись трохи сього вечора.
Батько. Справді, се перший раз, що я почуваюся дома межи своїх після сих її страшних пологів.
Дядько Вже як тільки хвороба ввійде до хати, то здається, немов хто чужий є в родині.
Батько. Але тоді теж видко, що поза родиною нема на кого надіятись.
Дядько. Правда ваша.
Дід. Чому се я сьогодні не міг одвідати бідної донечки?
Дядько. Ви знаєте, що лікар заборонив.
Дід. Я не знаю, що й думати.
Дядько. Зовсім нема чого вам турбуватись.
Дід (показує на двері ліворуч). Вона не може почути нас?
Батько. Ми не будемо надто голосно говорити, та й двері товсті, і сестра милосердя там при ній, вона нам скаже, коли здіймемо гомін.
Дід (показує на двері праворуч). Він нас не почує?
Батько. Ні-ні!
Дід. Він спить?
Батько. Так, я гадаю.
Дід. Слід би довідатись.
Дядько. Я б за нього більше боявся, ніж за вашу жінку, за того малого. Вже кілька тижнів, як він вродився, а ледве ворушиться. Досі й разу не крикнув, так наче з воску дитина.
Дід. Я думаю, що він буде глухий, а може, й німий… От що то значить споріднені шлюби…
Мовчання незгоди.
Батько. Я сливе лихий на нього за ті болі, що він завдав своїй мамі.
Дядько. Треба ж мати розум: що ж винна та бідна дитина? Він там сам в хаті? [222]
Батько. Так, лікар не хоче, щоб він був при матері.
Дядько. Але мамка є при ньому?
Батько. Ні, вона пішла заснути на хвилинку, вона ж таки се заслужила за остатні доби. Урсуло, піди лиш поглянь, чи він спить.
Старша дочка. Добре, тату.
Всі три дочки встають і, держачись за руки, йдуть в хату праворуч.
Батько. В котрій годині має прибути наша сестра?
Дядько. Здається, так коло дев’ятої.
Батько. Вже дев’ята минула. Я хотів би, щоб вона прибула таки сього вечора. Жінка дуже бажає побачити її.
Дядько. Прибуде напевне. Чи се вона вперше має тут бути?
Батько. Вона ще ніколи не вступала до хати.
Дядько. їй тяжко вибратися з монастиря.
Батько. Вона прибуде сама?
Дядько. Ні, гадаю, певне, котра з черниць проведе її. їм же не вільно ходити самим.
Батько. Але ж вона ігуменя.
Дядько. Устав для всіх один.
Дід. Ви вже не турбуєтесь?
Дядько. А чого ж би мали турбуватись? Не треба про се говорити. Вже ж нема чого боятись.
Дід. Ваша сестра старша від вас?
Дядько. Вона в нас найстарша.
Дід. Я не знаю, що се зо мною,- я не спокійний. Я хтів би, щоб ваша сестра була вже тут.
Дядько. Вона буде, вона обіцяла.
Дід. Я хтів би, щоб сей вечір вже минув.
Три дівчини вертаються.
Батько. Снить він?
Старша дочка. Дуже міцно спить, татку.
Дядько. Що ж будемо робити, чекаючи?
Дід. Чого чекаючи?
Дядько. Сестри чекаючи.
Батько. Ти нічого не бачиш, Урсуло?
Старша дочка (край вікна). Ні, тату.
Батько. А на дорозі? Ти бачиш дорогу? [223]
Старша дочка. Бачу, тату; місяць світить, мені видко дорогу аж ген до кипарисів.
Дід. І ти нікого не бачиш?
Старша дочка. Нікого, дідусю.
Дядько. Як там надворі?
Старша дочка. Дуже гарно; ви чуєте соловейків?
Дядько. Авжеж.
Старша дочка. Щось трохи вітрець по дорозі.
Дід. Трохи вітрець по дорозі?
Старша дочка. Еге ж, і дерева трошки затремтіли.
Дядько. Дивно, що сестри все немає.
Дід. Я вже не чую солов’їв.
Старша дочка. Здається, мов хтось увійшов у садок, діду.
Дід. Хто ж?
Старша дочка. Не знаю, не бачу нікого.
Дядько. Бо нікого й нема.
Старша дочка. Хтось мусить бути в садку, соловейки раптом замовкли.
Дядько. Однак же я не чую, щоб хто йшов.
Старша дочка. Певне, хтось іде понад ставком, бо лебеді сполохались.
Друга дочка. Всі риби на ставку раптом плюснули на дно.
Батько. Нікого не бачиш?
Старша дочка. Нікого, тату.
Батько. Адже ставок освічений місяцем.
Старша дочка. Так, я бачу, як лебеді сполохались.
Дядько. Я певен, що їх сестра сполохала. Вона, певне, ввійшла малою хвірткою.
Батько. Не розумію, чому ж собаки не брешуть…
Старша дочка. Я бачу собаку отам у будці. Лебеді пливуть на той бік!
Дядько. Сестри злякались. Погляну лишень. (Кличе.) Сестро! Сестро! Се ти? Нема нікого.
Старша дочка. Я певна, що хтось є в садку. Ось побачите.
Дядько. Але вона обізвалась би!
Дід. Чи солов’ї знов не щебечуть, Урсуло?
Старша дочка. Не чую більш ні одного нігде навколо. [224]
Дядько. Тим часом і гомін стих.
Батько. Мертва тиша.
Дід. Певне, хтось чужий їх лякає, бо якби се хто свій, вони б не замовкли.
Старша дочка. Он там сидить соловейко на плакучій вербі. Полетів!..
Дядько. Чи вам оце тепер в голові ті соловейки?
Дід. Чи всі вікна одчинеці, Урсуло?
Старша дочка. Шкляні двері одчинені, дідусю.
Дід. Здається, холод суне в хату.
Старша дочка.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Моріс Метерлінк “Синій птах” 1. Опишіть фею, яка зайшла в дитячу кімнату в хатинці Лісоруба. Відповідь: “…старенька в зеленій сукні і червоному чепчику. Вона горбата, кульгава, одноока, ніс гачком, ходить з костуром…” 2. Хто, на думку дітей, була та вродлива і світозора дівчина, на якій було довге, прозоре, сліпучо-яскраве покривало? Відповідь: Королева. 3. Кого...
  2. Моріс Метерлінк “Синій птах&amp 1.Опишіть фею, яка зайшла в дитячу кімнату в хатинці Лісоруба. Відповідь: “…старенька в зеленій сукні і червоному чепчику. Вона горбата, кульгава, одноока, ніс гачком, ходить з костуром…” 2.Хто, на думку дітей, була та вродлива і світозора дівчина, на якій було довге, прозоре, сліпучо-яскраве покривало? Відповідь: Королева. 3.Кого і чому було...
  3. Біографія Моріс Метерлінк Бельгійський поет і драматург Моріс Метерлінк, лауреат Нобелівської премії (1912), залишив яскравий слід в історії європейської драматургії. Метерлінк, подібно до Ібсена чи Стріндберга, був справжнім першовідкривачем у царині “нової драми”, визначним теоретиком і драматургом європейського символістського театру. М. Метерлінк народився і провів дитинство в бельгійському місті Генті. Згодом, за наполяганням...
  4. Бельгійський письменник-символіст Моріс Метерлінк Моріс Метерлінк та Еміль Верхарн – перші серед бельгійських письменників, котрі стали класиками світової літератури. Будучи бельгійцями, ці автори писали французькою мовою. Французька мова і вся французька література відіграли дуже важливу роль у формуванні літератури бельгійської. Саме завдяки цьому бельгійські письменники змогли досягти високого рівня світових літературних стандартів, не втрачаючи...
  5. Світогляд – Моріс Метерлинк (1862-1949) Найвідоміший письменник Бельгії, а також найвідоміший представник символістської драматургії. Найбільш яскрава особливість його Творчості – це двоемирие. За видимим земним життям ховається щось невидиме, невідоме й страшне. Метерлинк насамперед містик З його погляду, життя людини трагична в принципі, трагедія укладена не в якихось катастрофах, видимих жахах, нещастях, а в щоденному...
  6. СИМВОЛІЗМ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. С. МАЛЛАРМЕ. М. МЕТЕРЛІНК ЛЕКЦІЯ 23 СИМВОЛІЗМ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. С. МАЛЛАРМЕ. М. МЕТЕРЛІНК 1. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство Стефана Малларме(“Лебідь”, “Проза для Дез-Ессента” та ін.). 2. Життєвий шлях М. Метерлінка. Роль драматурга у становленні “нової драми”. 3. Філософські символи драм М. Метерлінка: “Смерть Тентажіля”, “Сліпі”,...
  7. Моріс Дрюон: відомий французький письменник, драматург, есеїст Популярність письменнику принесла серія історичних романів “Прокляті королі”, в яких Дрюон звертається до далекого періоду французької історії, до XІV століття, періоду, коли були закладені основи французької абсолютистської держави. Події середини XX ст. були настільки повчальними, що звернення до минулого стало необхідністю. Історичний сюжет дає можливість письменнику на реальній основі, яку...
  8. Твір “Опис характеру людини” Мій дядько Євген – дуже цікава людина. Незважаючи на свій молодий вік, його поважають і цінують його думку всі члени нашої сім’ї та знайомі. Справа в тому, що дядько Євген – спокійна, врівноважена і в той же час весела людина. Він уміє знайти спільну мову з усіма, ніколи не підвищить...
  9. Забіла Віктор Миколайович Човник Чи довго я, нещасний, Буду так крушиться? Пора б уже перестати Скучать да нудиться! Пливе човник без весельця, К берегу звертає, Ніхто човником не править – Вітром прибиває; І до берега причаливсь Да й остановився, Не найшлось і там нікого, Кому б він згодився. Не було йому спокійно З берега...
  10. Для кого і заради чого ми навчаємося? (твір-роздум) Мій дядько в службових справах часто буває за кордоном. Об’їздив півсвіту. З кожної поїздки він завжди привозить багато подарунків, до того ж дуже цікавих. З останньої своєї поїздки дядько привіз мені конструктор. Розкривши ошатну щільну коробку, на якій було зображено машини; я побачив безліч металевих деталей, інструмент. Я захоплено ойкнув....
  11. Одного разу влітку… (твір-розповідь) Одного разу влітку я гостював у свого дядька-лісника. Він ішов із дому рано, повертався пізно. На мої питання, що він робить цілий день у лісі, дядько відповідав: “Роботи вистачає і влітку, й узимку. Охороняю ліс від браконьєрів, беру участь у санітарних вирубках сухих дерев, доглядаю за молодими деревцями. Та чи...
  12. Скорочено “Там, усередині” Метерлинка Старий сад, у саду верби. У глибині будинок, три вікна нижнього поверху освітлені. Батько сидить у камелька. Мати облокотилась на стіл і дивиться в порожнечу. Дві молоді дівчини в білому вишивають Схилившись голівкою на ліву руку матері, дрімає дитина. У сад обережно входять Старий і Незнайомець. Вони дивляться, чи всі...
  13. П’єса Моріса Метерлинка “Там, усередині” Старий сад, у саду верби. У глибині будинок, три вікна нижнього поверху освітлені. Батько сидить у камелька. Мати облокотилась на стіл і дивиться в порожнечу. Дві молоді дівчини в білому вишивають. Схилившись голівкою на ліву руку матері, дрімає дитина. У сад обережно входять Старий і Незнайомець Вони дивляться, чи всі...
  14. Людські долі в оповіданні Є. Гуцала “Хто ти?” І. Євген Гуцало – лауреат державної премії. (Євген Гуцало – автор віршів, і оповідань, повістей та романів, у яких звучить любов до рідного краю, до природи, до людей. За збірку дитячих оповідань “Прилетіли коні” та за повість про дружбу українських дітей із узбецькою дівчинкою Саййорою письменника було відзначено найвищою премією...
  15. Аленький цветочек С. Т. Аксаков (стисло) Жив-був багатий купець і було в нього 3 дочки-красуні, а менша улюбленіше всіх. Став збиратися він по торгових справах за море. Покликав дочок і питає: “Що привезти вам у подарунок?” Старша попросила золотий вінець з каменів самоцвітних, щоб був від них світло; середня туалет з кришталю східного, щоб дивлячись у...
  16. Скорочено “Казка про калинову сопілку” Забужко Дівчинка народилася з місяцем на лобі – невеликою багряною міткою-серпиком. Мати переживала, що то за знак, хотіла вірити, що на добре, на якусь особливу долю. Вечорами розчісувала доньку, розказувала казки про дівчину-золотоволоску, про Ганну-панну. Ганна росла гордою, розумною не по літах, а сільські кумасі тільки дивувалися. Не знали, яка гризота...
  17. Казка про калинову сопілку скорочено – Оксана Забужко Дівчинка народилася з місяцем на лобі – невеликою багряною міткою-серпиком. Мати переживала, що то за знак, хотіла вірити, що на добре, на якусь особливу долю. Вечорами розчісувала доньку, розказувала казки про дівчину-золотоволоску, про Ганну-панну. Ганна росла гордою, розумною не по літах, а сільські кумасі тільки дивувалися. Не знали, яка гризота...
  18. Вільям Шекспір Приборкання норовливої Вільям Шекспір Приборкання норовливої (Переклад Юрія Лісняка) ДІЙОВІ ОСОБИ У ВСТУПІ: Крістофер Пройд, лудильник. Шинкарка в сільському шинку. Лорд. Лордів паж, перевдягнений на даму. Перший ловчий Другий ловчий Перший слуга при лорді. Другий слуга Третій слуга Перший актор із трупи мандрівних акторів. Другий актор Інші ловчі, слуги та актори. Прислуга...
  19. Твір-оповідання за поданим сюжетом Сюжет Експозиція – в містечку Сімферополі жила сім’я:батько, мати, два сини – Василь та Сергій і дочка Оксана Завязка – робота в спецзагоні “Беркут” Розвиток дії – розмова з батьком Кульмінація – перехід на сторону добра Історія складена на реальних подіях. Зима, кінець грудня, восьма ранку, на Євромайдані сила сотень...
  20. Мої роздуми над поведінкою героїв оповідання Є. Гуцала “Хто ти?” Такого смутку та журби від прочитаного я не відчував уже давно. Біль та печаль пронизують оповідання Євгена Гуцала “Хто ти?” А дійсно, Людино, хто ти? Може, ти та необачна мати, яка, народивши доньку, відцуралася від рідної кровиночки заради свого химерного щастя? Все життя жінка старалась впіймати пташку щастя, особистого, лише...
Моріс Метерлінк Неминуча
«
»