Мистецтво – віддзеркалення дійсності (твір-розповідь)
ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Мистецтво – віддзеркалення дійсності (твір-розповідь)
Усе життя людина, яка вміє думати, приречена осмислювати світ, адже в невідомому світі жити страшно й некомфортно. Кожен із нас по-своєму осмислює все, що чує і бачить, залежно від власного життєвого досвіду. Учені доводять, що у світі існує колективний розум, а функцію колективного усвідомлення виконує мистецтво.
Жодна жива істота, крім людини, не здатна на творче відображення дійсності. Людина ж, зрозумівши щось важливе, переживши якесь потрясіння,
Мистецтво – це лакмусовий папірець, індикатор людської свідомості і потягу до творчості. Людина ставить перед мистецтвом чітке завдання: “Допомогти мені зрозуміти себе”, – і дуже радіє, коли в книзі, у кінофільмі чи театральній постановці побачить себе і свою епоху. Якщо ж у мистецтві цього немає – ми маємо зрозуміти: або мистецтво пішло кудись убік, або ми живемо неправильно.
Мистецтво, у якому кожен із нас може побачити себе чи свою епоху, ми називаємо класичним. Якщо ж цього
Якщо у Шекспіра і Данте, Толстого і Достоєвського, Шевченка і Франка ми находимо себе, а сучасна література не може достукатися до’ серця, то, значить, вона мій недруг, вона зайва у моєму житті.
Ще 20-30 років тому в Радянському Союзі випускали фільми, які не втомлюють від безкінечних переглядів, творили геніальні поети, праці яких заборонялися, але вони були. А яке культурне обличчя має сучасна епоха? Мені іноді здається, що наша епоха має вовчу чи собачу морду. Телебачення заповнене бандитсько-ментовськими чи дешевими любовними серіалами.
Ледь не щодня дурнуваті чи заповнені жорстокістю шоу, кастинги, програми про життя багатих і знаменитих, про їхні примхи і забаганки – ось що ллється на людину з блакитних екранів. І це обличчя нашої епохи? Та, на щастя, і в наш час є митці, які творять не на потребу дня. їхнє мистецтво протистоїть тим, які, не маючи жодної думки, тріщать на всіх кутках, не закриваючи рота. Високих зразків мистецтва поки що небагато, але вони вже відвойовують мистецький простір, будять у людині справжню людину.