Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл (за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон”) БЕРНАРД ШОУ
ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
БЕРНАРД ШОУ
Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл (за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон”)
Джордж Бернард Шоу – найвидатніший англійський драматург кінця XIX – початку XX століття. Йому вдалося вивести англійську драму з ідейного і художнього тупика, характерного для 60- 70-х років XIX століття. Він додав їй соціальну гостроту, проблемний характер і блискучу сатирично-парадоксальну форму.
Серед численних п’єс, написаних Б. Шоу між 1905 і 1914роками, виділяється яскрава п’єса “Пігмаліон”
Але переклик з античною легендою – тільки один бік цієї складної п’єси, де присутній справжній демократизм: Шоу доводить, що бідну робітницю відрізняють від герцогині тільки неправильна вимова і вульгарні манери. Але він не обмежується цим: надалі ми переконуємося, що Еліза Дуліттл набагато вище аристократичного середовища, із яким їй прийшлося стикнутися. Не професор Хіггінс виховує в ній високі принципи чесності, суворості до себе й інших, працьовитість – усе це вона принесла з того світу нетрів і безпросвітної знедолі, у якому виросла. Трагічного відтінку надає блискучій і дотепній п’єсі тема холодного експериментування над живою людиною, настільки характерного для буржуазної науки. Елізі, такій, якою вона постає у фіналі, все одно немає гідного місця в сучасній буржуазній Англії. Шоу любив відкриті фінали п’єс, що змушують глядачів продовжувати думати, тривожитися про долю героїв і власну долю також. Про що б не писав Шоу, як щирий син своєї епохи, він завжди говорив про своє “сьогодні”, про “сьогодні” Англії, її героїв і їхні переконання.