Мій улюблений твір Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки” – Анастасія Крупик
Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року
Анастасія Крупик
Мій улюблений твір Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки”
Одного разу мама купила мені книгу тоді не дуже відомого ще для мене автора, а зараз справжнього володаря слова Всеволода Нестайка “Тореадори з Васюківки”. Перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. І все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних
Усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. Прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати, що будь-які проблеми завжди можна вирішити.
Тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим, бо саме в ньому ви
Цей твір повів мене в прекрасну казку
У чудо-світ дитячого життя,
І відімкнув він двері у прекрасне,
В романтику, що заворожує серця.
Він научив мене як володіти щастям,
І як зробить барвистим цілий світ,
Як у метро проїхать на кориду,
У повінь врятувати всіх сусід.
Тут знайдеш ти щось своє і знайоме,
В героях упізнаєш сам себе.
Дитина і дорослий тут герої,
А дружба в них завжди понад усе.
Мої ровесники ви і Павлуша й Ява,
Я з вами завжди була до кінця
Сміялася, раділа і переживала,
Ви для мене стали як сім’я.
Хай не найкраще ви в школі учились
Не все уміли до ладу зробить,
Та ви завжди з добром у серці жили
І читачів навчили довкола все любить.
Насамкінець бажаю, щоб розлука
Ніколи не жила у ваших серцях,
Щоб пам’ять про дитинство безтурботне
Усмішкою озвалась на устах.
Анастасія Крупик
29.07.2010 року