МИ З ПРИРОДОЮ ЄДИНІ. ГРИГІР ТЮТЮННИК БУШЛЯ
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Григора Тютюнника; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, емоцію читача; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Пішли рясні дощі.
Ловилися лящі,
А хлопці – мов хлющі:
Забули про плащі.
Та що їм ті дощі,
Коли такі лящі!
Хлющ – сильний дощ, злива.
Змокнути
2. Робота над чистомовкою
Ила-ила-ила – хмара сонечко закрила.
Ім-ім-ім – прокотився грім.
Ощ-ощ-ощ – і полився дощ.
Щу-щу-щу – раді люди всі дощу.
Ай-ай-ай – буде гарний урожай.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання першої частини оповідання Григора Тютюнника “Бушля” (с. 134-135, до слів “…розморило на дощ обох”).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Чи хочете ви дізнатися, чим завершилася незвичайна
– Пригадаймо епізод, яким завершилася прочитана нами частина оповідання.
– Що робив Арсен? А бушля?
Гра “Передбачення”
– Як ви вважаєте, хто з них першим прокинеться?
– Якою буде його реакція?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання оповідання Григора Тютюнника “Бушля” (с. 135-136)
1) Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
– Яка кумедна подія трапилася з Арсеном?
– Які почуття викликав у тебе цей випадок?
– Визнач тему твору.
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах одне одному
– Прочитайте слова одне одному, правильно наголошуючи, напівголосно. За потреби, виправте помилку товариша.
Ондечки | Сусідка |
Отямився | Сердиться |
Зніметься | Побачивши |
Котиться | Переповіла |
– Серед поданих слів знайдіть синоніми до слів опам’ятався (отямився); злетить (зніметься); ображається (сердиться); переказала (переповіла).
Фізкультхвилинка
3) Підготовка до виразного читання оповідання.
– З якою інтонацією будете читати оповідання?
– Де зробите найбільші паузи?
– Які слова читатимете голосно, з тривогою?
– Які – голосно, жартома?
4) Виразне читання оповідання учнями.
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
– Хто першим прокинувся?
– Чи зрозумів Арсен, що трапилося?
– Чому бушля не могла відразу злетіти?
– Що кричала бушля? Що кричав Арсен?
– Поясніть вислів ані лялечки.
– Коли отямився Арсен?
– Звідки все село дізналося про пригоду Арсена?
– Чи гнівався Арсен на бушлю та селян, що сміялися з нього? Доведіть свою думку словами з оповідання.
– Як ви гадаєте, чому письменник саме так завершив розповідь про діда Арсена?
– На якій думці він наголосив?
6) Робота в групах.
Складання характеристики головного героя
– Яким ви уявляєте рибалку Арсена?
– Яка у нього зовнішність? Який характер? (Арсен – літній чоловік. Завзятий рибалка, спостережливий, небагатослівний, терплячий, добрий, веселий)
2. Робота за ілюстрацією
– Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.
– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
– Що художник зобразив на картині?
– Що він намалював у центрі картини? Удалині?
– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
– Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Який твір читали на сьогоднішньому уроці?
– Чому у нього така назва?
– Який це твір за жанром?
– Чого навчає нас оповідання?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати оповідання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)