Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Медсестра Ляля (замітка в газету)

Медсестра Ляля (замітка в газету)

Спливають роки, але ніколи не перестануть вражати події Великої Вітчизняної війни. Люди, які наближали День Перемоги, були самовідданими та жертовними.

У передсвятковий день до нашої школи завітали колишні фронтовики. Їх душа залишилася мужньою, хоча роки вкрили зморшками їхні обличчя й памороззю скроні.

Після бурхливих оплесків слово було надане Петру Феодосійовичу Яковенку, полковнику у відставці. Ми попросили його розповісти про найцікавішу з бойових операцій, у яких він брав участь.

–

Я розповім про нашу бойову подругу, яка гідна найвищих державних нагород та найсвітлішої людської пам’яті, – почав Петро Феодосійович. – Звали її Ляля. Вона загинула у неповних вісімнадцять років, здійснивши лише один, але нечуваний подвиг.

Потужну лінію ворожої оборони частини Радянської Армії проривали вночі. Не дочекавшись, поки сапери наведуть справжню переправу, солдати на дошках перепливли річку та закріпилися на крихітному плацдармі. І на цей кілометровий клаптик землі фашисти спрямували нищівний вогонь. Із цього бою Ляля Кац винесла понад сто поранених. Дівчина дістала поранення, але

поле бою не залишила. Юна медсестричка, стікаючи кров’ю, відбивала з кулемета ворожі атаки. Ляля бачила, що доля плацдарму майже вирішена: загинули комісар, начальник штабу, командир дивізії. Врятувати долю бою міг тільки свіжий резерв, але на нього було годі й сподіватися.

І тоді серед диму випросталася тоненька постать дівчини. Ляля закликала бійців, які залишилися живими, до бою. Це був найсильніший резерв.

Лялі Кац було майже вісімнадцять. Вона не побачила кінця того бою, але його побачили ті, хто переміг у ньому.

– Досі не можу повірити, що її немає серед нас, – так закінчив свою розповідь Петро Феодосійович. – Медсестричка Ляля дуже любила життя. Вона була майже вашою ровесницею. Пам’ять про неї житиме в наших серцях доти, доки живемо ми самі. Прошу вас, юні друзі, завжди пам’ятати про таких людей!

Після цієї зустрічі я довго не міг заснути. Я запитував себе: а чи зміг би я повторити подвиг Лялі Кап? Чи не злякався б? Ні, звичайно, не злякався б, адже тоді йшлося про майбутнє цілої країни, цілого народу. І якби така необхідність виникла знову, я б таки не злякався.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

Твір розповідь (замітка в газету) Медсестра Тетяна Спливатимуть роки, але ніколи події страшної і кривавої Великої Вітчизняної війни не перестануть нас вражати самовідданістю і жертовністю людей, які наближали День Перемоги. Сьогодні до нас у весняний передсвятковий день завітали вони – суворі фронтовики. Паморозь лягла на їхні скроні, роки поорали зморшками мужні обличчя, але молодою залишилася душа. Після...
Що означає бути сучасним? (Замітка в газету) Якби хтось схованою камерою зняв фільм про один день нашого класу, потім цей фільм розмістив би в Інтернеті, цікаво, змогли б користувачі Інтернету визначити, чи сучасні наші дівчини й хлопці, або вони з XX сторіччя? От я й подумав: що означає “бути сучасним”? По яких таких прикметах можна визначити, представниками...
Замітка в газету про героя Якось в один із золотих осінніх днів, а він і насправді був золотим: сліпучим-сонячним, приємно-дзвінким, такої, які бувають лише під час жіночого літа, коли душу згадує все зроблене добро, і турбується про те, що не зроблено,- я таки не удержався й поїхав до своїм знайомих “торфовищам”. Поїхав за власним бажанням,...
Ярмарок. Замітка в газету У нашому місті є ярмарок. Він збирається кожну суботу та неділю біля залізничної станції. На цьому ярмарку ви можете що завгодно знайти та купити, аби у вас були гроші. Під час тоталітарного режиму ярмарки в нашій країні були заборонені. Кожний мусив купувати все, що йому потрібно, у державній крамниці. Вважалося,...
Замітка в газету. Вчителько моя Слова “вчителька моя” викликають в свідомості більшості людей образ немолодої, радше літньої жінки в окулярах, яка допомагає учневі стати “на крило”, дістати “путівку в життя”. Такі жінки були в житті кожної людини, залишивши там свій слід, добрий чи поганий. Найбільший вплив на душу будь-якого підлітка мають: батьки, вчителі (шкільні та...
Замітка в газету: На фестивалі бардовской пісні Я люблю бардовскую пісню. Часто ходжу в палаци культури на концерти бардовской пісні. Я вважаю, що простота й демократичність таких концертів завойовують у наші дні все більшу популярність. Самодіяльна пісня після техномузыки сприймається як щось сьогодення, живе, немов плече друга. Недавно я побувала в Центральному Будинку літераторів ім. А. А....
Бардовская пісня (замітка в газету) Я пишу цю статтю під враженням недавнього відвідування концерту відомого харківського барда Володимира Васильєва. Пішов я на цей концерт за порадою батьків, які дуже люблять саме цей пісенний жанр авторської пісні. Я хотів зрозуміти, чому, чим ці пісні так милі моїм батькам, чому вони воліють їх всім іншим. До цього...
Що нам заважає вчитися (замітка в газету) Навчання – це наша робота. Платню за неї ми одержимо пізніше – коли будемо закінчувати школу, вступати до університету або навіть коли працюватимемо. Хтось стане гарним учителем, лікарем, програмістом, видатним ученим, хтось обере інший шлях у житті. Підвалини нашого майбутнього життя ми закладаємо саме зараз. Як говорив мій батько, дитинство...
Замітка дискусійного характеру в газету ДОРОГА ДО СПОРТИВНИХ ВЕРШИН Хто не мріє стати спортсменом? Хто не хоче бути сильним та здоровим? Мабуть, усі, хто займається спортом, мріють стати чемпіонами. Я, як і більшість моїх ровесників, теж захоплююся спортом. Люблю грати у футбол, кататися на ковзанах. Я також пробував займатись і бігом, і стрибками, і гімнастикою,...
Ким і яким бути? ( твір-замітка в газету) Мама мені часто ставить запитання – ким я хочу бути? Я знаю відповідь на це питання, я вже визначився у виборі, але мамі не розповідаю. Чому? Тому що я хочу бути автогонщиком, як Шумахер! А мамі я не розповідаю, тому що бережу неї. Вона буде постійно хвилюватися й нервувати через...
ЗАМІТКА ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ В ГАЗЕТУ. 5 КЛАС ЧИСТОТА – ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я ЧИ ПРЕДМЕТ СУПЕРЕЧОК? Щовесни, тільки-но сходить сніг, вулиці і парки нашого міста набувають жахливого вигляду: за зиму там накопичилася велика кількість сміття. Влада, як завжди, оголошує двохмісячник “Зелена весна”, і починається боротьба за… так-так, за чистоту. Звучать заклики до населення взяти участь у цій благородній справі....
Любіть Батьківщину (твір-замітка у газету) Після зимових канікул у школі розпочався другий семестр. Мені доручили написати замітку в шкільну газету, здавалося б, на зрозумілу тему: “Любіть Батьківщину”. Але вдома, сівши за письмовий стіл, дивлячись на чистий аркуш паперу, я довго не могла придумати, з чого почати. У чому саме моя любов до Батьківщини? Мама, бачачи,...
Чи потрібний спорт школярам? (замітка в газету) Інколи від моїх однокласників можна почути, що спорт школярам не потрібний. Вони вважають, що спортом повинні займатися лише спортсмени та ті, що збираються стати спортсменами. А звичайним хлопця та дівчатам спорт ні до чого. Але я з такою думкою не можу погодитись. Я впевнений, що спорт потрібний кожній людині. Дорослі,...
Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Ніна Василівна Кунченко – директор Зеленогайської середньої школи на Харківщині. Чи мріяла колись весела дівчинка стати директором школи? Ні. Директором – про це й не мріялось. Вона з дитинства хотіла вивчитись на вчительку: проводити уроки, їздити з дітьми на екскурсії, готувати цікаві вечори,...
Екскурсія в краєзнавчий музей ( твір-замітка в газету) Краєзнавчий музей – місце, де зустрічаються сьогодення й минуле. Коли проходиш по його залах, то почуваєш, як дух збіглих часів наповнює тебе. Тут можна робити замітки, годинниками розглядати дивні експонати, а можна просто мріяти, уявляючи себе те скіфом, то солдатом Північної війни, то бійцем, що водружає прапор над рейхстагом. Екскурсія...
Замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі Спорт сьогодні. Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей, до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати. Мене дивує, як багато...
Замітка в газету: Чому з’явилася “Червона книга”? Кожна рослина й тварина – унікальний, неповторний утвір природи. Кожний біологічний вид, що зникне з життя, не можна відтворити ніякими зусиллями: тут безпомічні й неспроможні й наукова думка, і технічний прогрес. Важко навіть представити, що із втратою маленької квіточки або пташки ми втрачаємо часточку нашої планети, часточку життя Землі! Тому...
Евро-2012 – свято всієї Европи (замітка в газету інформаційного характеру) НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Евро-2012 – свято всієї Европи (замітка в газету інформаційного характеру) Улітку 2012 року Україна приймала гостей з Європи, адже в нашій країні проводився чемпіонат Європи з футболу. Ця подія стала справжнім святом не лише для вболівальників, а й для всіх жителів Києва, Харкова, Львова і Донецька. Під час...
Як я пізнала справжню цінність речей (твір-замітка в газету) На літні місяці мама з татом відвезли мене до бабусі. Довгий час у мене не виходило увійти в режим їх селища: прокидатися з появою сонця, вони називають це “з першими півнями”, гнати на випас тварин, працювати на грядках і в саду. Якось я запитала бабусі: “Навіщо так рано?” Тоді вона...
Як я довідалася щиру цінність речей ( твір-замітка в газету) На все літо батьки відправили мене відпочивати до бабусі. Я довго не могла звикнути до ритму життя невеликого села: встають зі сходом сонця, як вони говорять “з першими півнями”, виганяють на пасовище домашня худоба, возяться в саду й городі. “Навіщо так рано?” – запитала я в бабусі. Бабуся посміхнулася й...

Медсестра Ляля (замітка в газету)

« Урок Текстуальне вивчення повістей “Тамань” “Княжна Мері”

Твір-оповідання про випадок із життя »