Маяковський і футуризм

Качан XX століття – година небувалого підйому російської поезії, година, що характеризується появаю багатьох художніх напрямків – як, що продовжує традиції, вітчизняної класики, так і модерністських. До останніх, безсумнівно, ставитися й футуризм (від латинського futurum; дослівно означає ” Майбутнє “). Спочатку футуризм зародився в Італії. Його першим теоретиком і практиком був письменник Ф. Маринетти. Опублікований їм в 1909 році “Маніфест футуризму” ставши програмним викладом эстетичеських принципів новаго напрямку. Нове мистецтва

повинне бути спрямоване в майбутнє, саме йому належить завтрашній день

Його прихильники ратували за відмову від досягнень культури минулого, за пошуки нових художніх засобів, язикових прийомів. Футуризму властиві різко виражені формалістичні риси: турбота про збільшення “словника в його обсязі”, “словановшества”, стварення новаго синтаксису. Алі при цьому йому не далекі відкрите соціальний зміст, ревалюційний пафос, протест проти тихнув “мерзенностей життя”, які несла сучасна їм дійсність. З невдовалення традиційним мистецтвам, за словами Маяковського, народився російський футуризм.

Розвивався він сваїм, незалежним від європейського, шляхом. У російських футуристів не бьшо єдиної тварчої організації, алі в них бьшо все-таки одна художественно-эстетичеськая платформо. Їхнім ідейним маніфестом можна назвати збірник “Ляпас суспільному смаку”, що вийшов в 1912 році. Його основні положення: по-перше, ськинути “Пушкіна, Достоєвського, Толстого й проч. з пароплава сучасності”; по-другу, визнати права поета на “збільшення словника в його обсязі довільними й похідними словами”.

Футуристи затверджували пріоритет форми над змістом; головні в художній тварчості – пошуки нових формальних прийомів, ціль поезії – самокоштовне, “самокручене” слова. Новий плин взяло на собі роль ревалюційного мистецтва. У якості такого вано запропонувало наступні принципи: антиестетизм, поетизація виродливий і потварного, епатаж публіки, демонстративний цинізм і нігілізм. Ці принципи футуристи розвивали не тільки у сваїй тварчості, алі й у способі життя. Звідси – екстравагантні костюми (приміром, жовта кофта Маяковського), розмальовані особини, безглузді аксесуари, навмисна брутальність у звертанні з публікою. Зухвалої бьшо й оформлення їхніх збірників, починаючи від заголовків і закінчуючи грязно-сіркою дешевіємо папером. Вивести буржуазну публіку зі стану рівноваги – таку мету ставили перед собою футуристи. Тварчість молодого Маяковського нерозривно пов’язане з футуризмом. Разом з Д. Буром-Люком, В. Хлебниковим, О. Кручених він бравий доля в стваренні збірника “Ляпас суспільному смаку”, виступав на футуристичних вечорах-диспутах, писав критичні статті, друкувався у футуристичних виданнях того години

Експериментальний пошук Маяковського багато в чому визначався художніми установками футуризму; це стосується основних тім, поетичних засобів, мови його добутків. На одному з поетичних вечорів автор так визначив вроду: “Це живаючи життя міської маси, це – вулиці, по яких біжать трамваї, автомобілі, відбиваючись у дзеркальних вікнах і вивіськах”. І саме таку вроду оспівує співає. Для нього існує тільки один пейзаж – міський, Щодо цього особлива красномовні заголовки його віршів: “Порт”, “Вуличне”, “Вивіськам”, “Театри”, “Адище міста”. При цьому картини міського життя вражають відвертим натуралізмом, брутальністю: “Вулиця провалилася, як ніс сифілітика” або: “А с неба дивилася якась дрянь”.

А від так, по Маяковському, виглядає нічний пейзаж: Буде місяць. Є вже трошки. А від і повна зависла в повітрі. Це Бог, мабуть, чудоваю срібною ложкою риється в зірок юшці. Примітивно-поетичному опису першої частини автор протиставляє уськладнене-але-прозаїчне пояснення. У цих і інших рядках – демонстративний антиестетизм, прагнення вразити читача, настільки властиві футуристичному мистецтву. Співає відстоює права дивитися на мир по-сваєму. Він пише: А за сонцями вулиць десь шкутильгала нікому не потрібний, в’ялий місяць. Нічні вагні міста йменуються сонцем, у тієї година як справжнє світило оголошується непотрібним і – “в’ялим”.

Застосувати подібний епітет до оспіваного в століттях місяцю – це чи не виклик всієї попередньої поезії? У вірші “А ви могли б?” герой звертається до читачів: А ви ноктюрн зіграти могли б на флейті ринв? Він – співає, він – “права має” тварити за сваїми законами. А “вані” – вані “нічого не розуміють”: Божевільний.’ Рудий! “Їм” адресує співає сває різке “Нате”: А якщо сьогодні мені, грубому гунові, кривлятися перед вами не захочеться – і від я зарегочу й радісно плюну, плюну в особу вам. Для тварів Маяковського властива гостре соціальне звучання – з – енное, ревалюційне. “Геть ваші любов, мистецтва, релігію, лад!” – проголошує співає в чотирьох частинах поеми “Хмара в штанях”. Листочки. Після рядків лисиць – крапки. Це вірш Маяковський не без виклику назвавши “Вичерпною картиною весни”.

Так автор за допомогою футуристськой словесного живапису малює весняний пейзаж. Маяковський, займаючись формальним пошуком,1 довільно Ділить слова на ськлади, порушує звичну конструкцію віршованого рядкО. Він часто прибігає до різних прийомів звукописи (“а з півночі – снігу сивій”; “отруїмо кров’ю вади Рейну”; “віршами веліти зотліти їй”). Він ламає правила граматики: Де троянда є ніжніше й чайнее? Або: . Душу витягнуся, розтопчу, щоб більша! Сваго роду візитною карткою Маяковського можна вважати неологізми. Словатварчість поета, безсумнівно, має сваїм джерелом поетику футуристів. У його віршах – “адище міста”, “землі охляле лонце”, “декабрий вечір”. Художні метафори й порівняння автора часто уськладнені й вимагають особлива ретельного прочитання, розшифровки: Якщо б бути мені недорікуватим, як Дант або Полігонометрія! Душу до однієї запалити!

Парадоксальність першої частини “знімається” у другий: талант і любов героя так великі, що до них не застосовні звичайні земні мірки. Оцінюючи тварчість Маяковського, не слід заперечувати вплив футуризму на естетику авторо. Саме цей напрямок багато в чому сформувало майбутнього “лірика й трибуна”. Пафос ревалюційного відновлення, поезія індустріального міста, виклик буржуазному побуту, з одному боку, і активний пошук нових художніх форм – з інший, – від ті, що успадкував у сваїй тварчості співає від ідей і методів футуризму. Роки, протягом яких він був пов’язаний із цим напрямком, стали для нього роками навчання, формування поетичної майстерності, літературного кредо, за законами якого розвивалася його подальша тварчість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Маяковський і футуризм

Categories: Нові твори

Links