Майстер і Маргарита – Глава V
Цей старовинний двоповерховий будинок на Бульварному кільці в глибині чахлого саду, відокремленого від тротуару різьблений чавунною решіткою, називався “Будинком Грибоєдова”, хоча будь-яке відношення його до письменника було дуже-таки сумнівно. Але так його називали. Їм володів той самий МАС-солить, на чолі якого стояв нещасний Михайло Берліоз до своєї появи на Патріарших ставках. Будинок називали просто-“Грибоєдов”. Затишніше його просто важко було що-небудь придумати. Увійшов до Грибоєдова насамперед мимоволі знайомився з
У той вечір, коли загинув Берліоз, о пів на одинадцяту нагорі горіло світло лише в одній кімнаті – дванадцять літераторів чекали на засідання голови Михайла Олександровича. Було дуже душно, не допомагали навіть відкриті вікна. Літератори нервували, сердилися і заодно пліткували про тих, кому дісталося більше благ, ніж їм. “Він міг би зателефонувати!”
Але не міг нікуди зателефонувати Михайло Олександрович Берліоз з моргу, куди був викликаний заступник Берліоза по МАССОЛИТа – літератор жел-дибін. Вирішували, як краще зробити: пришити чи відрізану голову або виставити тіло в Грибоєдовському залі, просто закривши тіло до підборіддя чорною хусткою?
Рівно опівночі сердиті літератори спустилися в ресторан і знову пом’янули недобрим словом Михайла Олександровича: всі столики на прохолодній веранді були, звичайно, вже зайняті, довелося сісти в задушливих залах. І рівно опівночі пролунав джаз, і тоненький чоловічий голос відчайдушно закричав: “Алілуя!!” Все кругом пожвавішало і затанцював. Тонкий голос вже не співав, а завивав: “Алілуя!” Гуркіт золотих тарілок в джазі іноді покривав брязкіт посуду, яку посудницею по похилій площині спускали в кухню. Словом, пекло.
І раптом над столиками полетіло слово: “Берліоз!!” Почалися крики, суєта. Що приїхав Желдибін зібрав до себе з ресторану всіх членів правління, і вони почали обговорювати нагальні питання панахиди і похорону. А ресторан зажив своїм звичним нічним життям, тільки без джазу. Але раптом у чавунної решітки спалахнув вогник і став наближатися до веранди. Наближалося якесь білий привид. Коли воно вступило на веранду, всі побачили, що це всього лише Іван Миколайович Бездомний-найвідоміший поет – в роздертою товстий “овке з приколеної до неї іконкою і в кальсонах. У руці він ніс засвічену свічку. “Здорово, други!” – Голосно промовив він і заглянув під найближчий столик. “Ні, його тут немає”, – тоскно сказав він. Іван закликає всіх терміново ловити консультанта, який убив на Патріарших Мішу Берліоза. “Хто вбив?” – “Іноземна консультант, професор і шпигун!” – Озираючись, відгукнувся Іван. Прізвища його він не пам’ятає. З ним було ще двоє, якийсь довгий, картатий, в тріснуте пенсне… і кіт чорний, жирний. Я чую, що він тут! Іван почав заглядати під столи. Потім почав буянити. Зрештою Івана винесли, сповитий, як ляльку, швейцар, міліціонер, офіціант і поет Рюхин і відвезли в психіатричну лікарню.
У лікарні Іван сердито лає всіх і особливо поета Рюхіна, “кулачка за своєю психологією, і притому що маскується під пролетаря”. Іван пояснює, чому з’явився в Грибоєдова в такому дивному вигляді, – у нього вкрали одяг. Він ловив консультанта, який Берліоза “навмисне під трамвай пристроїв, заздалегідь знав, що той потрапить під трамвай… він, консультант, з нечистою силою знається…”. Тому він взяв свічечку. Цей консультант особисто з Понтієм Пилатом розмовляв. Іван намагається подзвонити в міліцію, вимагає вислати п’ять мотоциклет з кулеметами для упіймання іноземного консультанта, потім збирається йти, але йому роблять заспокійливий укол, і він благополучно засинає. Лікар каже Рюхіна, що в Івана, очевидно, шизофренія.
Рюхин їде на вантажівці до Москви і з тугою думає, що Іван був правий. Він пише дурниця, не вірить ні в що з того, що пише. Вантажівка зупиняється біля пам’ятника Пушкіну, і Рюхин каже собі, що ось це приклад справжньої успішності. “Але що він зробив. Я не осягаю… Що-небудь особливе є в словах “Буря мглою…”? Не розумію! Пощастило! “- Отруйно підсумовує він. У Грибоєдова поет був зустрінутий привітно завідувачем Арчібальдом Арчибальдовича, і через чверть години Рюхин в повній самоті пив чарку за чаркою, розуміючи і визнаючи, що виправити в його життю вже нічого не можна, а можна тільки забути.
Схожі твори:
- Майстер і Маргарита – Глава VIII І в цей же час, тобто близько половини дванадцятої дня, Іван Миколайович Бездомний прокинувся після глибокого і тривалого сну. Після деяких зусиль він згадав, що знаходиться в лікарні. Увійшла жінка, привіталася, підняла штору на вікні і запросила Івана у ванну. Ванна була розкішна. Жінка похвалилася, що такого обладнання, як в...
- Майстер і Маргарита – Доказ – Так, було близько десятої години ранку, високоповажний Іван Миколайович, – сказав професор. Іван раптом виявив, що на Патріарших вже вечір. Значить, так довго професор розповідав. Або просто я заснув і все це мені наснилося? Ні, напевно, розповідав, тому що Берліоз заявив, що розповідь був надзвичайно цікавий, хоч і зовсім...
- Майстер і Маргарита Частина перша Весняне сонце сідало, було надзвичайно спекотно. За Патріаршим ставків йшли двоє. Перший був Михайло Олександрович Берліоз, голова правління однієї з найбільших московських літературних асоціацій, скорочено МАССОЛІТ, та ще й редактор товстого художнього журналу, – коротенький, дебелий, лисий, гладко поголений, у величезних окулярах в чорній роговій оправі, чомусь ніс капелюх в...
- Булгаков Михайло Майстер і Маргарита (скорочено) Роман ЧАСТИНА ПЕРША Епіграфом до цієї частини Булгаков поставив рядки з трагедії Гете “Фауст”: “…та хто ж, нарешті, ти? – Я – частка тої сили, що одвіку Прагне зла й одвіку ж творить Благо”. Глава 1 НІКОЛИ НЕ РОЗМОВЛЯЙТЕ З НЕВІДОМИМИ Одного весняного вечора, у надзвичайно спекотливу годину під час...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний (Понирев Іван Миколайович, Іван, Иванушка)- поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок (порівн.: Иванушка-Дурачок). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Івана Бездомного Іван Бездомний(Понирев Іван Миколайович, Іван, Іванушка) – поет, потім професор Інституту історії і філософії. В образі персонажа істотний “казковий” початок(ср.: Иванушка-дурник). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальні псевдоніми літераторів 20-х рр. : Бідний, Приблудний, Голодний і т. п.; можливі також алюзії на поета А. Безы-менского. На початку роману І. – відомий поет...
- Сатира у романі “Майстер і Маргарита” Роман “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков писав протягом 1928-1940 років. Цей твір можна назвати сатиричним, бо в ньому автор яскраво висвітлив вади тогочасного суспільства. Роман починається з того, що Берліоз та його друг, поет Іван Бездомний, відпочивають у парку. А коли до них підходить Воланд, вони ставляться до нього насторожено....
- Проблема творчості і шляху митця в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Одна з найцікавіших проблем роману ” Майстер і Маргарита ” – проблема Творчості. Булгаков яскраво й виразно змалював світ літературної кон’юнктури, яка представляла сучасне письменникові мистецтво слова. Як же розв’язується ця проблема? Можна сказати, що й тут Булгаков використовує прийом зіставлення типів письменників. Майстер зумів піднятися над суспільством, практично відокремив...
- Особливості сатири в романі “Майстер і Маргарита” Роман “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков писав протягом 1928- 1940 років. Цей твір можна назвати сатиричним, бо в ньому автор яскраво висвітлив вади тогочасного суспільства. Роман починається з того, що Берліоз та його друг, поет Іван Бездомний, відпочивають у парку. А коли до них підходить Воланд, вони ставляться до нього...
- Фантастичні і реальні образи в романі “Майстер і Маргарита” Чи можна людині, незалежно від часу і місця його перебування, величини відкиданої ним тіні, існувати у світі, немов не було явища і розп’яття Ісуса Христа? У останньому, “західному”, булгаківському романі є відповідь на це питання, він розгорнутий від першої глави до епілогу як заперечення заперечення. На початку оповідання звучало незаперечне...
- Особливості сатири в романі Булгакова “Майстер і Маргарита” Лише чверть століття тому широке коло читачів одержало змогу познайомитись із творчою спадщиною Михайла Булгакова. І навряд чи є зараз людина, яка б не полюбила ці твори. До того ж екранізації кількох з них, таких як “Дні Турбіних”, “Біг”, “Собаче серце”, стали улюбленими фільмами глядачів різного віку. Твори Михайла Булгакова...
- Майстер і Маргарита – В погонах Всі вщухло – істеричні крики, міліцейські свистки, останки зібрали і відвезли в морг, а поранену стеклами вагоновожатим – в лікарню, двірники сміли скла і засипали піском кров – а Іван Миколайович все сидів на лаві, на яку впав, не добігши до турнікета. Він кинувся до турнікета при першому ж зойку...
- Парадокси роману “Майстер і Маргарита” Згадаємо про будову сцени на Патріарші. Вона вся перекладена відвертою іронією, вона перебивчата – що задається поводженням Воланда, часто балаганним. Він те валяє дурня, то повідомляє себе професором чорної магії, то причиняється божевільним. Коли він говорить про щось серйозному, суть замаскована або блазенством, або гаданою безглуздістю його слів – наприклад,...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Коровьева(Фагота) Коровьев(Фагот) – один з підручних Воланда. Картатий одяг зближує його з традиційним чином Арлекіна(мотив блазенства), а також викликає асоціації з бісом Івана Карамазова з роману Достоєвського. Характерна деталь вигляду К. – пенсне або монокль з тріснутим склом; ср. також його “тріснутий голос”, що нагадує звук фагота(у італійській мові слово “фагот”...
- Проблема зіткнення особистості та влади в романі Михайла Булгакова „Майстер і Маргарита” На уроках світової літератури ми познайомились із творчістю російського письменника Михайла Булгакова, відомого своєю неординарністю. Його внесок у літературу був значним. Він першим розкрив тему надприродного. Доказом цьому є його останній роман „Майстер і Маргарита”, який містить багато чого і реалістичного, і надприродного. Цей роман важко зрозуміти і зрозуміти повністю,...
- Булгаков Михайло Майстер і Маргарита (детальний переказ) (скорочено) Майстер і Маргарита 1 “Ну, добре, хто ж ти є? – Я – тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого…” Гете. “Фауст” 2 Частина перша Розділ 1 НІКОЛИ НЕ РОЗМОВЛЯЙТЕ З НЕВІДОМИМИ У пору спекотливого весняного заходу сонця на Патріарших ставках з’явилося двоє громадян. Перший – сорокарічний,...
- Скорочено Майстер і Маргарита Булгакова М. А – Я – частина тої сили, Що вічно хоче зла И вічно робить благо… Гете. Фауст Ніколи не розмовляйте з невідомими. Понтій Пілат. Сьомий доказ На заході в Москві, на Патріарших ставках, гуляють поет Іван По-нирев, що пише під псевдонімом Бездомний, і Михайло Олександрович Берліоз, голова Массолита (однієї з найбільших...
- Вигук на виставу лялькового театру за твором М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Я довго чекала цієї прем’єри і чомусь боялась її. У кожного з нас власні уявлення про цей твір, свій умовний сценарій. Хоч би не перебільшити, не перетягти у якийсь бік! Хоч би не захопитися занадто фантасмагорією чи політикою, великими діалогами… Це – довга за часом вистава. Це – складна, “насичена”,...
- Диявольська спокуса розуму (Михайло Булгаков “Майстер і Маргарита”) Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник – Диявол – ходить, ричачи, як лев, що шукає, кого пожерти. 2-ге послання Петра 5:8 Михайло Булгаков своїм романом “Майстер і Маргарита” дав читачеві нове Євангеліє, мовби відкривши свою власну філософію життя. Але яку ж роль відіграє в цій системі світу сатана? В Біблії чітко...
- Майстер – герой роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита Майстер – герой роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” (1928-1940). У велелюдному зібранні осіб, що населяють роман, роль цього персонажа позначена з усією визначеністю. Розділ, в якій з ним зустрічається читач, названа “Явище героя”. Тим часом у просторі сюжету М. займає небагато місця. Він з’являється у 13-му розділі, коли...