М. В. Ломоносов – “перший наш університет”
Історик, Ритор, Механік, Хімік, Мінералог, Художник і Віршотворець – він усе випробував і все проникнув.
А. Пушкін
Є чи ще в історії людин, доля й біографія якого були б настільки незвичайні й дивні, як у М. В. Ломоносова?
Народившись у сім’ї селянина-помора недалеко від села Холмогоры, Ломоносов рано вивчився грамоті. Із самого дитинства він тягся до наук, намагався осягти таємниці природи й світобудови. У віці дев’ятнадцяти років, тайкома від батька, допитливий юнак відправляється зимовим шляхом у Москву, щоб учитися. Надійти
Це була людина величезної волі й незвичайного розуму, універсал, енциклопедист.
Перший росіянин учений-натураліст світового значення, поет, що заклав основи сучасної російської літературної мови, художник, історик, поборник вітчизняної освіти, розвитку російської науки й економіки – внесок Ломоносова у світову науку неможливо переоцінити.
В 1755 р. з ініціативи Ломоносова був заснований Московський університет, що з’явилося важливим кроком у розвитку російського утворення й освіти.
Першим в історії хімії Ломоносов сформулював і довів закон збереження ваги речовини при хімічних перетвореннях, розвив атомно-молекулярні подання про будову речовини. В 1748 р. Ломоносов заснував при Академії Наук першу російську хімічну лабораторію. Закладання основ фізичної хімії – теж заслуга цієї незвичайної людини.
Ломоносов першим сформулював принцип збереження матерії й рухи, він досліджував силу ваги й електрика, висунув вчення про колір.
Ломоносов був не тільки великим дослідником, але й видатним винахідником і конструктором, він створив ряд оптичних приладів, серед яких дзеркальний телескоп, перископ, “ночезрительная трубка” для моряків.
Астрономія й геологія також привертали увагу генія. Ломиносів відкрив атмосферу на планеті Венера, описав будову Землі, пояснив походження багатьох корисних копалин і мінералів.
Видатний поет і філолог, Михайло Васильович Ломоносов дуже багато чого зробив для розвитку російської мови. Він був переконаний у необхідності синтезу в поезії російської й церковнослов’янської мов, створив російську оду, першим почав писати вірші мовою, доступному для широкого кола читачів. Достоєвський уважав, що “безперечних геніїв, з безперечним “новим словом” у всій літературі нашої було всього тільки три: Ломоносови, Пушкін і частиною Гоголь”.