Людина – головний нерв творчої радості й печалі Драча
Людина і природа – ця тема пронизує всю поезію Івана Драча. З одного боку, поета тривожить відчуття глобальних суперечностей, що нині надзвичайно загострилися. З іншого, він шукає гармонії між природою і машинною цивілізацією.
Для поета ідеал майбутньої свободи і щастя людства – в його принципово новому, розумному і справді братньому єднанні з природою. Про не чи не найкраще сказано невеликим віршем “Молодому поетові, що викинув мисливську рушницю” зі збірки “Теліжинці”:
Вони ще тримають небо над нами.
Лелеки. Жайворонки.
Доки ми змінимося синами
Доки посивіють в попіл роки.
Тримають бездонні небесні глибини.
Колодязі синяви чистять крильми.
Лине їх жменька, пучечка лине,
Щоб ми побули ще під ними людьми.
Щоб ми побули ще під ними людьми…
У циклах “Залізо” и “Мачинка” поет зосереджує увагу на вічних духовних цінностях. Шануй і шукай ту правду в поезії, яка рівнозначна хлібові в житті: “Бо тільки правдою хліб дише, бо пахне істиною хліб” (“Вірменський хліб”).
Умій цінувати справді людяні почуття: “Так мені смутно в цій засмуті, та я за радість не віддам
Це не повчання – моральні істини виборюються серцем, постають у живому емоційному переживанні. А вони багатогранні. Знає Драчева лірика і радість дарування свого щирого почуття другові (“Іванові Давидкову”), і холодне презирство до фальші в людських відносинах (“Постійно слухати беліберду”). У вірші “Велика вода” суворою таємницею і печаллю дихає символічний образ Великої Води, яка з роками все більше напливає на людину. А в іншому – “Над могилою батька” – творче і оптимістичне трактування проблеми смерті і безсмертя.
Сенс людського буття, людина і природа, діалектика добра і зла, радості й смутку – до всього цього не раз повертається думка поета.
Схожі твори:
- Людина – головний нерв творчої радості й печалі Івана Драча Тематика творчості Івана Драча, видатного поета сучасності, відомого державного і політичного діяча, різноманітна. Та про що б він не писав, у центрі його поетичної уваги завжди стоїть людина, її буття. Творче кредо поета – передусім бачити людину, адже творчість – це “спрага людяності. Мене пече щоднини спрага щастя для людини”....
- Індивідуалізм – головний психологічний нерв характеру Печорина (По романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу”) 1. Проблема особистості у романі. 2. Особливості часу створення. 3. Трагізм Печорина. 4. Авторське відношення до героя. “Герой нашого часу”, милостиві государі мої, точно портрет, але не однієї людини: це портрет, складений з пороків усього нашого покоління, у повному їхньому розвитку. М. Ю. Лєрмонтов “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова...
- Людина і сонце в творчості Драча У кожного письменника свій шлях до визнання. Але тільки той досягає вершин, хто завжди сам в собі, хто завжди – неповторність. До таких постатей в українській літературі можна віднести Івана Драча, одного з представників тієї плеяди, яка ввійшла в історію під іменем “шістдесятники”. На думку Б. Олійника. Іван Драч завжди...
- Природа і людина у творчості Івана Драча Спочатку подивімося, в яких умовах виникла поезія Івана Драча. Поезія, а лірика в першу чергу, не могла не вловити тих величезних зрушень, які відбувалися в науці й техніці, змінювали уявлення людини про світ, в якому вона живе, перебудували людську психологію, створюючи привабливі утопії про блага технізованої цивілізації. Хто тоді не...
- Людина – головний герой Олеся Гончара Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії “Прапороносці” – і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала друга світова війна. Пройшовши курс її...
- Овідій – співець Любові і печалі Життя. Публій Овідій Назон народився в 43 р. до н. е. в місті Сульмоне (приблизно 150 км від Риму); він був з заможної родини. Надії батька зробити його державним чиновником дуже рано зазнали краху, так як молодий Овідій скоро переконався в своїй непрацездатності до адміністративних посад, які йому приходилось займати....
- Крила радості Цвіла яблуня, та, що поблизу колодязя, цвіло зілля-романець на моріжку, а в долині, де зеленіє густа трава, навіть здаля виднілися в тій траві жовті кульбаби, сй-‘ нюваті сокирки і фіалкові медуниці, сонце сміялось у височині, розсіваючи навколо себе золоті бризки, пташки без угаву щебетали собі всі разом, і я літав...
- Хто він: геній чи пігмей? (до творчої особистості П. Тичини) Саме так називалася літературознавча стаття В. Стуса про П. Тичину. Чому ж такий контраст? Справді, постать і творчість відомого українського поета неоднозначні і досить суперечливі. З одного боку – “Ви знаєте, як липа шелестить”, “О панно Інно…”, “Гаї шумлять”, “Подивилась ясно”, ” Скорбна мати “, “Золотий гомін”, з іншого –...
- “Осінь, у вирій не берм Моєї радості і світлої жури” Вона приходить, коли у шаленому галопі час раптом зупиняється, коли терези почуттів миттєво виходять з рівноваги і починають швидко-швидко коливатись в очікуванні незнаного, коли в калюжах життя відбиваються промені невловимої, трепетної радості, коли душа спалахує барвистими іскорками мрій і лине у світ Ромео і Джульєтти… Вона приходить, коли однієї неповторної...
- Дай, Бог, радості У нашій культурі є імена, коли при одному згадуванні про їх душу стрепенеться, начебто птах, і відкриється миру, сонцю, мелодіям. А серце заб’ється частіше, збудить бентежний рій думок, які полетять назустріч співакові, піснетворцеві, назустріч його пісенній музі. І саме таким ім’ям, як уже догадується читач, є наш соловей з Буковини...
- Тематичний розмай творчої спадщини Остапа Вишні Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Письменника також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху висміював підлабузників, бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ...
- Проблема людини і природи у творчості Івана Драча Іван Драч – один із найсучасніших українських поетів. У літературу прийшов у 60-х роках. З перших його публікацій про нього широко заговорила критика. Це була справді нова поезія з новою поетикою. Поет прагнув до естетичного осягнення здобутків людства, їх синтезу з прадавніми джерелами, з мистецькими надбаннями свого народу. Він виробив...
- Проблема людини і природи у творчості І. Драча ІВАН ДРАЧ ІВАН ДРАЧ Проблема людини і природи у творчості І. Драча І. Драч – один із найсучасніших за звучанням своєї творчості українських поетів. У літературу він прийшов у 60-х роках. З перших його публікацій про нього заговорила критика. Це була справді нова поезія з новою поетикою. Поет прагнув до естетичного осягнення...
- Від журби до радості один крок, або Як написати твір за творчістю Олександра Олеся Олександр Олесь – це псевдонім Олександра Івановича Кандиби, який дала поетові його наречена Віра Свадковська в далекому 1906 році… Відбувалося це на березі Чорного моря. Те ім’я, що мені дала Ти У дні, осяяні Тобою, У сні і вільне, і крилате Літа і в’ється наді мною. Його прийму я в...
- Братство свободи і радості – лірична поезія середніх віків Уявлення восьмикласників про ліричну поезію середніх віків розширюється знайомством із творчістю вагантів. Матеріал про них у підручникаххрестоматіях, на наш погляд, цілком доступний для самостійного опрацювання учнями, тому доцільно дати їм випереджувальні завдання у групах. Одна з них опрацьовує теоретичний матеріал за темою: “Братство свободи і радості”. Друга група готує виразне...
- Т. Шевченко – велетень духу, митець могутньої творчої сили У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія. Т. Шевченко – велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною....
- Поет – головний герой “Давньої казки” Поему “Давня казка” Леся Українка написала в 1893 році. Основною темою твору є утвердження ролі поета й поезії в суспільному житті. Яким же постає в творчій уяві славнозвісної письменниці провідник народних прагнень, талановитий провісник майбуття? Зовнішність головного героя твору звичайнісінька: На обличчі у поета Не цвіла урода гожа, Хоч не...
- Значення творчої спадщини Олександра Пушкіна для розвитку культури Значення творчої спадщини Олександра Пушкіна для розвитку слов’янської та світової культури ми усвідомлюватимемо ще довго. Наукові конференції, присвячені пам’яті поета, – своєрідні віхи у цьому складному і тривалому процесі. Вчені Таврійського національного університету роблять дуже багато для збереження пам’яті про Пушкіна, зокрема про його перебування на кримській землі. Проведення пушкінських...
- Трагізм творчої долі Олександра Довженка Якби здійснилося все те, про що мріяв О. Довженко, яким би щасливим стало людство! Олександр Петрович – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити – Україну, її народ, своїх батьків, природу, своїх дружин, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш і...
- Витоки та джерела творчої наснаги В. Стуса Іван Дзюба писав про Стуса: “…Це був інтелект могутній і тонкий, і притому інтелект постійно самовдосконалюваний, самонарощуваний, з безмежними можливостями самовдосконалення і самонарощування. Зрозуміло, що за нормальних умов вони розвинулися б у такій повноті, якої годі й уявити… Підстав для його страждального життя йому б вистачило. Адже терпів він не...