Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Любов як трагедія непересічної особистості

Любов як трагедія непересічної особистості

На рубежі XIX і XX століть російська література переживала період особливого розквіту. У поезії він був названий “срібним століттям”. Але і проза збагатилася багатьма шедеврами. На мій погляд, чимало сприяв цьому і А. І. Купрін. Його творчість поєднує в собі дивним чином самий суворий життєвий реалізм і дивовижну легкість, прозорість. Його перу належать одні з найбільш проникливих творів про кохання у російській літературі.

Я б хотіла зупинитися на двох з них: “Поєдинок” і “Гранатовий браслет”. Вони дуже різні, але при найближчому

розгляді навіть в сюжеті можна знайти перекличку. В обох повістях основою сюжету стає історія нещасної любові, причому обидва головні герої трагічно гинуть, а причиною цього стає ставлення до них коханої жінки.

Георгій Ромашов, “Ромочка”, з “Розмови” – молодий офіцер. Його характер абсолютно не відповідає обраному теренах. Він сором’язлива, червоніє як панночка, в будь-якому людині готовий поважати гідність, але результати – плачемо ни. Його солдати гірше всіх марширують. Сам він постійно робить помилки. Його ідеалістичні уявлення весь час приходять у суперечність з дійсністю,

і життя його болісна. Єдиною втіхою стає для нього любов до Шурочка. Вона уособлює для нього красу, витонченість, освіченість, взагалі культуру в атмосфері провінційного гарнізону. В її будинку він відчуває себе людиною. Шурочка теж цінує в Ромашова його відмінність, несхожість на інших. Вона горда і честолюбна, її мрія – вирватися звідси. Для цього вона змушує чоловіка готуватися до академії. Вона сама вчить військові дисципліни, щоб не загрузнути в неробство, не отупіти в навколишньому бездуховності. Ромашов і Шурочка знайшли один одного, протилежності зустрілися. Але якщо у Ромашова любов поглинула всю душу, стала сенсом і виправданням життя, то Шурочка вона заважає. Досягнення наміченої мети для неї неможливо з безпорадною, ніжним “Ромочкой”. Тому вона лише на мить дозволяє собі цю слабкість, а потім віддає перевагу залишитися з нелюбом, бездарним, але наполегливим і завзятим чоловіком. Колись Шурочка вже відмовилася від любові Назанского (і тепер це спився, відчайдушний чоловік). У розумінні Шурочки люблячий повинен приносити жертви. Адже вона сама, недовго думаючи, жертвує любов’ю і своєї, і чужої заради благополуччя, суспільного становища. Назанскій не зміг пристосуватися до її вимог – і його усунули. Від Ромашова Шура потребуватиме ще більшого – заради її репутації, на догоду пліткарям і базіка, він має пожертвувати життям. Для самого Георгія це, може бути, навіть порятунок. Адже якби він не загинув, його, в кращому випадку, спіткала б доля Назанского. Середа поглинула б його і згубила.

В “Гранатовому браслеті” ситуація схожа, але не зовсім. Героїня теж заміжня, але вона любить чоловіка, а до пана Желткову, навпаки, не відчуває ніяких почуттів, крім досади. І сам-Жовтків здається нам спочатку просто вульгарним залицяльником. Так сприймає його і Віра, і її сім’я. Але в оповіданні про спокійне і щасливе життя миготять тривожні нотки: це фатальна любов брата Верин чоловіка, кохання-обожнювання, яку живить до Верин сестрі чоловік; невдала любов дідуся Віри, саме цей генерал говорить про те, що справжня любов повинна бути трагедією, а в житті її опошляють, заважає побут і різного роду умовності. Він розповідає дві історії (одна з них чимось навіть нагадує сюжет “Розмови”), де справжня любов перетворюється на фарс. Слухає цю історію Віра вже отримала гранатовий браслет з кривавим каменем, який повинен вберегти її від нещастя, а колишнього свого господаря міг врятувати від насильницької смерті. Саме з цього подарунка змінюється ставлення читача до Желткову. Він жертвує заради своєї любові всім: кар’єрою, грошима, душевним спокоєм. І не вимагає нічого взамін.

Але знову порожні світські умовності гублять навіть це примарне щастя. Микола, дівер Віри, який колись сам поступився своєю любов цим забобонам, тепер вимагає того ж від Желткова, він загрожує в’язницею, судом суспільства, своїми зв’язками. Але Жовтків резонно заперечує: що всі ці загрози можуть зробити з його любов’ю? На відміну від Миколи (і від Ромашова) він готовий боротися і відстоювати своє почуття. Перешкоди, поставлені суспільством, для нього нічого не значать. Тільки заради спокою коханої він готовий відмовитися від любові, але разом з життям: він кінчає з собою.

Тепер Віра розуміє, що вона втратила. Якщо Шурочка відмовилася від почуття заради благополуччя і зробила це свідомо, то Віра просто не побачила великого почуття. Але ж у кінцевому рахунку вона й не хотіла побачити його, вона віддала перевагу спокій і звичне життя (хоча від неї нічого й не вимагали) і цим як би зрадила люблячого її людини. Але справжня любов великодушна – її пробачили.

Чому в любові в творах Купріна зазвичай сумний результат? Може бути, він сам вважав, що справжня любов повинна бути трагічна? Мені здається, справа в людях і в тому світі, в якому вони живуть. Цьому світові не потрібна любов. І самі люди зраджують її, відмовляються від неї заради більш зрозумілих, матеріальних речей. Не багатьом дано зрозуміти, що вони втрачають, і саме цим людям дарується любов. Вона стає для них сенсом життя. А життя завжди закінчується смертю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Любов як трагедія неабиякої особистості На рубежі XIX і XX століть російська Література переживала період особливого розквіту. У поезії він був названий “срібним століттям”. Але й проза збагатилася багатьма шедеврами. На мій погляд, чимало сприяв цьому й А. И. Куприн. Його творчість з’єднує в собі дивним образом найсуворіший життєвий реалізм і дивна легкість, прозорість Його...
  2. Трагедія особистості Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній назві “Хіба ревуть воли. як ясла повні?”...
  3. Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка...
  4. Трагедія і драматизм особистості в оповіданні “Жага до життя” Читаючи Твори Джека Лондона, не можна не ототожнювати життя його героїв з особистою долею видатного письменника, який прожив усього сорок років. Закон рівних можливостей американського суспільства ніби повністю спрацював на прикладі творчих успіхів Дж. Лондона. Розглянувши його творчість і ознайомившись з біографією письменника, можна зробити висновок, що за успіх майстра...
  5. Трагедія особистості в повісті О. Кобилянської “Людина” Мистецький процес кінця XIX – початку XX століття швидко й відчутно оновлювався завдяки новій потужній хвилі талановитої молоді. її представники в цей період були тими, кого сьогодні модно називати “self-made-man”, тобто людьми, які “самі себе зробили”. Саме до таких людей належить і талановита українська письменниця Ольга Юліанівна Кобилянська. Дівчина із...
  6. Образ Гамлета: трагедія героя та духовні шукання справжньої особистості Вільям Шекспір – геніальний поет та драматург епохи Відродження. У його комедіях, трагедіях відобразилися не тільки проблеми, притаманні часу, особливо актуальні для людини Ренесансу, а й проблеми загальнолюдські. На мою думку, для глибшого розуміння творів Шекспіра необхідно почати зі психологічних та світоглядних особливостей епохи, у яку він жив та творив...
  7. Трагедія особистості у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли…” Кожна дитина приходить у світ безгрішною, чистою. Вона не може комусь заподіяти зло або відплатити за образу. Як би добре було, щоб і дорослі мали теж неушкоджену дитячу душу. Та, на жаль, що більше років проживає людина, то більше гріхів вона має. Скоєні гріхи людини переходять у трагедію особистості. Так...
  8. Любов у повісті А. И. Куприна “Двобій” 1. Портрет і характер Георгія Ромашова. 2. Туга за теперішнім життям у душі молодого офіцера. 3. Любов до Шурочке як порятунок від жорстокості військових будня 4. Образ Олександри Петрівни і її відношення до любові. 5. Неминучість двобою. – Спи, моя прекрасна, спи, любов моя. Я – біля, я стережу тебе!...
  9. Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні Твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній назві “Хіба ревуть воли. як ясла повні?”...
  10. Трагедія особистості у романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?’ Панаса Мирного Трагедія особистості у романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного. Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її...
  11. Трагедія особистості в романі Михайла Олексійовича Шолохова “Тихий Дон” Трагедія особистості в романі Михайла Олексійовича Шолохова “Тихий Дон” Історія не стоїть на місці. Постійно відбуваються якісь події, які докорінно впливають на життя країни. Відбуваються зміни в самому громадському житті. А ці зміни самим прямим образом відбиваються на долях людей. У суспільстві виділяють звичайно два табори, опозиційних друг другові Хтось...
  12. Трагедія відчуження особистості в новелі “Перевтілення” Ф. Кафки Глобальні проблеми ХХ століття (втрата ідеалів, самотність людини, деградація особистості та суспільства) залишили відбиток на світовідчутті австрійського новеліста Ф. Кафки, який постійно шукав духовну сутність світу і відчував відчуження від оточуючої дійсності. Письменник страждав від невлаштованої реалії, матеріальної залежності, ницого оточення, від неможливості отримати відповіді на важливі питання сенсу людського...
  13. Трагедія особистості в байдужому суспільстві (за романом “Герой нашого часу”) Холодний, уважний погляд кинь на життя – побачиш безглуздий жарт. М. Лєрмонтов. “І нудно І сумно…”. Роман “Герой нашого часу” складається з п’яти повістей, головним героєм яких є Печорін, російський офіцер, висланий властями на Кавказ. У своєму романі М. Лєрмонтов звернувся до Теми моральних проблем особистості в суспільстві. Через внутрішній...
  14. Трагедія особистості, сім’ї, народу в поемі А. А. Ахматовій “Реквієм” 1937 рік. Страшна сторінка історії. Пригадуються імена: О. Мандельштам, В. Шаламов, А. Солженицин. Десятки, тисячі імен. А за ними покалічені долі, безмірне горе, страх, розпач, забуття. Але пам’ять людини дивно влаштована. Вона зберігає саме таємне, дороге. І страшне… “Білі одяги” В. Дудінцева, “Діти Арбата” А. Рибакова, “По праву пам’яті” А....
  15. Трагедія особистості, сім’ї, народу в поемі А. А. Ахматової “Реквієм” АННА АХМАТОВА ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА Трагедія особистості, сім’ї, народу в поемі А. А. Ахматової “Реквієм” 1937 рік. Страшна сторінка нашої історії. Пригадуються імена: В. Шаламов, О. Мандельштам, О. Солженіцин… Десятки, тисячі імен. А за ними покалічені долі, безвихідне горе, страх, розпач, забуття. Але пам’ять людини дивно влаштована. Вона береже...
  16. Трагедія особистості (За романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є класичним прикладом українського психологічного роману. Його автор підняв складні й багатопланові проблеми, продовжуючи давню традицію європейської прози. У чому полягає сенс людського життя? Чому так нерозривно пов’язані життя і смерть? Прочитавши роман, розумієш, що найстрашнішою тра­гедією є трагедія людини, яка не пішла...
  17. Міщанська трагедія Шиллера “Підступництво й любов” Дія розвертається в Німеччині XVIII в., при дворі одного з німецьких герцогів. Син президента фон Вальтера закоханий у дочку простого музиканта Луїзу Міллер. Її батько ставиться до цього з недовірою, тому що шлюб аристократа з мішанкою неможливий. На руку Луїзи претендує й секретар президента – Вурм, він уже давно відвідує...
  18. Твір на тему “Віра. Надія. Любов” Кажуть, це три сестри, а мати їхня – мудрість. Три людські цінності, три почуття людського серця. Вони допомагають жити, вони дають радість, дають силу духу у важкі хвилини. Вони рятують, а іноді творять справжні дива. Хто з них старший? Віра? Віра дає надію, а та приводить до любові. Але вони...
  19. Мрія автора про сильну й безкорисливу любов (по повісті А. И. Куприна “Гранатовий браслет”) Тема любові – основна у Творчості Куприна. На його думку, саме любов дає можливість розкритися всім самим прекрасним сторонам людської душі. Почуття піднімає людей над сірою повсякденністю й стає вищим вираженням їхньої природної рівності, над яким не владні ні станові забобони, ні людські закони. У такій любові Куприн бачить вище...
  20. Трагедія Федора Ровби – трагедія селянина-трудівника в період колективізацій Твір по повісті В. Бикова “Облава”. Письменник Василь Биков відомий нам як правдивий, щирий оповідач про людську долю в роки Великої Вітчизняної війни. Тема війни є основною в його творчості. Велику популярність одержали такі його повісті, як “Альпійська балада”, “Третя ракета”, “Сотников”, “Кар’єр”. Але у творчому багажі письменника є й...
Любов як трагедія непересічної особистості
«
»