“Любов – це кара чи нагорода? За твором Григіра Тютюнника “Три зозулі з поклоном”
Складність такого почуття, як любов, заплутаність і навіть нерозв’язність такого явища, як любовний трикутник, зображена в повісті Григіра Тютюнник “Три зозулі з поклоном”. Автору вдалося в ретроспективі ретельно дослідити, наскільки складно іноді буває людям знаходити компроміс в любові. Прочитавши повість, так і хочеться задати самому собі питання: а чи дійсно любов – це завжди таке світле і приємне почуття? Що робити зі своєю любов’ю, якщо її об’єкт, тобто інша людина, її не поділяє і ніколи не поділить?
Питання ці досить
Марфа Яркова є людиною люблячою, але викликає переважно лише жалість. Своєю
Варто зауважити, що такі почуття в такому положенні, в якому перебувала Марфа, можуть принести тільки страждання, а тому така любов ніяк не може називатися винагородою. Складно сказати, за що Марфу спіткало таке покарання. Бути може за те, що вона ще в самій юності дозволила собі полюбити людину набагато її старшу і таку, у якої була сім’я. Страждання Марфи ще більше збільшилися тоді, коли вона вийшла заміж за Карпа. Цей чоловік не приділяв їй практично жодної уваги. Навіть коли Михайло та Софія відвідували Марту з Карпом, останній лише наминав вареники і навіть не хотів разом з усіма заспівати. Він був непривабливим, на відміну від Михайла, нецікавим і духовної спустошеним.
Все це дозволяє з упевненістю говорити, що любов в деяких випадках має й іншу сторону. Люди, які люблять когось без відповіді, дуже часто приречені на страждання, впоратися з яким їм ніколи не стане під силу.