Любите книгу, вона полегшить вам життя
Казковий дитячий мир мрій і фантазій. Добра посмішка матері, її ніжні руки, загадковий голос, що веде мене в дивне й прекрасне. Зустріч із книгою Пушкіна відбулася легко й щасливо, вона стала моєю подругою, порадницею… Ішли роки. Росла я, училася писати, розуміти друзів, бачити красу природи й любити. І моя книга росла із мною, давала мені радість відчуття життя, пояснюючи багато чого в ній, виховуючи почуття. Поговоримо про любов. Що може бути пречервоній? Із цією темою зв’язані найбільші добутки світової прози, поезії й драматургії всіх століть.
У
Златая ланцюг на дубі тім:
И вдень і вночі кіт учений
Все ходить по ланцюзі навкруги…
Тема любові поєднує таких різних поетів, як Пушкін, Фет, Тютчев, Єсенін, Маяковський… Кожний з них по-своєму оригінальний, але любовна лірика Пушкіна – найвищий зразок досконалості. Поет не мислить життя без любові, Творчості, волі:
Але не хочу, про други, умирати;
Я жити хочу, щоб мислити й страждати
Свою любов до життя, що виражається через любов до друзів, до природи, до жінки, прагнення до волі й доброти, Пушкін чудово показує у своїх віршах. Адже дружба,
Перебуваючи в посиланні, у Михайлівськім, він пише:
Сумний я: із мною друга ні,
З ким довгу запив би я розлуку,
Кому б міг потиснути від серця руку
И побажати веселих багато літ
У віршах Пушкіна-Поет прославляє дружбу:
Друзі мої, прекрасний наш сполучник!
Він, як душу, нероздільний і вічний –
Неколебим, вільний і безтурботний,
Зростався він під покровом дружних муз
Дивно мальовничі й виразні пейзажні вірші поета. Це теж любов – до свого краю, природі, землі:
Сумовита пора! Очей очарованье!
Приємна мені твоя прощальна врода…
Так пише Пушкін у вірші “Осінь”. Прекрасні його вірші, присвячені природі: “Зимовий ранок”, “Хмара”, “Кавказ”, “Квітка”. Але найбільше мене вражає те, з якою неповторною красою й ніжністю оспівує поет любов до жінки. Дивно тонкий і складний мир розкриває любовна лірика поета. У нього ми зустрічаємо різні відтінки щиросердечних переживань: від боязкого, що тільки зароджується почуття любові у вірші “Ти й ви”:
Порожнє ви серцевим ти
Вона, згадай, замінила
И всі щасливі мрії
У душі закоханої збудила… –
До трагічних переживань від нерозділеної любові в романі “Євгеній Онєгін”. У Пушкіна любов прекрасніше, ніж музика:
З насолод життя
Однієї любові Музика уступає,
Але й любов – мелодія
И, як будь-яка мелодія, вона може бути й радісної, і смутної, і драматичної. Адже любов не тільки ніжність, гармонія й щастя, їй знайомі й почуття суму й розлуки
Любов одна – веселощі життя хладной,
Любов одна – мучення серць;
Вона дарує одну лише мить втішний,
А прикростям не видний і кінець
У лірику, що є поетичним щоденником Пушкіна, він сповідається у своїх переживаннях, що не збулися надіях, гірких розставаннях:
Я вас любив: любов ще, бути може,
У душі моєї згасла не зовсім;
Але нехай вона вас більше не тривожить;
Я не хочу засмучувати вас нічим!
Як торкають ці рядки, повні сумуй, любові й туги! Мене вражає вміння героя жертвувати своїм щастям в ім’я улюбленої! Тільки дуже чиста, добра людина може побажати жінці, що продовжує ніжно любити, щастя з іншим:
Я вас любив так искренно, так ніжно,
Як дай вам бог улюбленої бути іншим
Хвилі любовних переживань поглинали Пушкіна й перетворювалися в чудові вірші: “Визнання”, “Талісман”. Одним із прекрасних віршів поета є “Я пам’ятаю дивовижне мгновенье…”, присвячене Ганні Керн. Воно містить у собі любовне переживання, спогад прекрасного років. Адже їхнє перше знайомство обірвалося
У глухомані, у мороці заточенъя
Тяглися тихо дні мої
Без божества, без вдохновенья,
Без сліз, без життя, без любові
Потім Пушкін знову зустрічає Керн: “Знову з’явилася ти, як скороминуще виденье, як геній чистої краси”. І серце поета “знову горить і любить”.
И серце б’ється в упоенье,
И для нього воскресли знову
И божество, і вдохновенье,
И життя, і сльози, і любов
Я бачу у віршах Пушкіна стільки щиросердечної краси й принадності що забуваю про усім на світі й несуся в чарівний мир любові, що так прекрасно відтворить поет. Я люблю лірику Пушкіна, вона зачіпає такі таємні струни душі, про які людина, можливо, і не догадується. Це доброта, людяність, ніжність, щирість, уміння жертвувати собою в ім’я щастя коханої людини. Для Пушкіна любов – це джерело натхнення. Для мене лірика Пушкіна – невичерпне джерело пізнання й високої поетичної насолоди. Дружба із книгою триває. Я відкриваю в ній всі нові й нові сторінки, що змушують співати мої серце й душу
Любите книгу, вона полегшить вам життя,
Дружески допоможе розібратися в строкатої
І бурхливій плутанині думок, почуттів, подій,
Вона навчить вас поважати людини й самих себе,
Вона окриляє розум і серце почуттям
Любові до миру, кчеловеку.
М. Горький
(2 votes, average: 4.00 out of 5)