Літературна балада Франсуа Війона
Французький поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник, Війон цобре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос людини, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церковникам, ані багатіям. Війон насміхався з їхнього життя і свої пісні-балади зробив зброєю проти всього, що не подобалося поетові. Будучи патріотом, який любив свою країну, Війон написав “Баладу проти ворогів Франції”, а в знаменитій надалі “Про
Романтичну пісню-баладу Війон використовував не для піднесення образу, не для оспівування Кохання та подвигів заради коханої, а навпаки, для викриття негативних сторін життя. Щира Мова Війона складається з говірки міщан, жаргону злодіїв, риторики вчителів із Сорбонни. Та є одна Балада, написана народною мовою, проте має глибокий філософський зміст. Це “Балада прикмет”. Цей коротенький твір містить опис усього життя середньовічної Франції. Кожний рядок
Балада будується на контрастах доброго та поганого, світла і темряви. Війонове “всезнання” дуже глибоке, поет насміхається з модників, які хизуються своїм одягом, надто зажерливих монахів, старих жінок, які надмірно користуються фарбами і парфумами – усім їм байдуже до бідних, хворих, малих і нещасних. Поет викриває мерзенні сторони світу, усю його несправедливість. Я знаю все…” – співчутлива душа Війона завмирає від жалю і болю за Божий світ, він не розуміє, чому він, цей світ, створений саме таким. Відповідь самому собі на ствердження “Я знаю все…” – “Я нічого не знаю…”.
Війон завжди приваблюватиме до себе читачів, бо його щирий і правдивий голос розповідає про життя і смерть, бідність і багатство, про людські почуття і нелюдські обставини, про ніжність і грубість життя. І що більше ми розумітимемо і пізнаватимемо світ, розширюючи обрії свого знання, то частіше, слідом за Війоном, ми будемо повторювати: “Я знаю все – я нічого не знаю”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)