Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Література кінця ХІХ – початку ХХ століття

Література кінця ХІХ – початку ХХ століття

Література кінця ХІХ – початку ХХ століття – один з найцікавіших етапів розвитку світової літератури. У свідомості людства ще живуть прекрасні образи класичної літератури ХІХ століття, а вже нове століття диктує свої критерії цінностей. Тому з’являються літературні і мистецькі напрями, течії, стилі, серед яких новий літературний напрям, що одержав назву символізм.

Поезія, згідно з теорією символістів, має підходити до дійсності через тонкі намітки і напівкольори. Краса та істина осягаються не свідомістю, а інтуїцією.

Символ

для символистів – це не загальновизнаний знак. Від реалістичного образу він відрізняється тим, що передає не об’єктивну сутність явища, а власне індивідуальне уявлення поета про світ, найчастіше не-визначене:

Тень несозданных созданий Колыхается во сне, Словно лопасти латаний На эмалевой стене.

(В. Брюсов. “Творчість”)

Хоча символізм був широко визнаний російською поезією, батьківщиною його вважається Франція. Там він склався як напрям ще у 70-80 роки XIX століття.

Більшість символістів були виразниками ідей декадансу, відбиваючи песимістичні настрої, створюючи символи смерті. Але

до символів звертались і поети, які займали прогресивні позиції, наприклад, бельгійський поет Еміль Верхарн, німецький драматург Гауптман, автор драми “Потонулий дзвін”, бельгійський драматург Метерлінк, автор драми “Синій птах”.

Західноєвропейська поезія мала великий вплив на російську літературу. Цей вплив полягав у становленні нової концепції людини. Концепцію визначили французькі поети Шарль Бодлер і Поль Верлен.

Шарль Бодлер у найвизначніших збірках своїх творів “Квіти зла” та “Малі поезії в прозі” визнавав несправедливість існуючого буржуазного світу, але симпатію до знедолених виражав песимістично.

Основоположником французького символізму по праву вважається Поль Верлен. Його твори зі збірок “Сатурнічні поезії”, “Добра пісня”, “Романси без слів”, “Мудрість” сповнені мотивів смутку, самотності, релігійної містики.

Ці ж мотиви перейняли у французьких російські символісти:

Полностью жизни принять мы не смеем, Тяжести счастья поднять не умеем, Звуков хотим,- но созвучий боимся, Праздным желаньем пределов томимся, Вечно их любим, вечно страдая,- И умираем, не достигая…

(З. Гіппіус. “Межа”)

Але більшість російських символістів не тільки підтримали сутність нової концепціїї, а й доопрацювали її, переосмислюючи історичні події, як власні, а розвиток історії, розвиток життя вважали досягненнями внутрішнього світу людини. Таким чином, якщо особистість за короткий час подолає суєтність життя, значить вона зуміє приєднатися до вічних законів, які існують не абстрактно, а конкретно:

В моей душе лежит сокровище, И ключ поручен только мне! Ты право, пьяное чудовище! Я знаю: истина в вине.

(О. Блок. “Незнайомка”)

Російські символісти намагалися пояснити сутність нового для російської літератури напрямку кількома критичними статтями, проте їх мистецтво було відірваним від життя. І навіть найвидатніші представники цього напрямку, залишаючись новаторами, не змогли злити воєдино життя і творчість, повертаючись до реалізму.

Свій твір французький поет Шарль Бодлер присвятив темі людської душі та її невід’ємній рисі – здатності мріяти і прагнути до чогось нового. На межі століть європейці знову відкривали для себе далекі екзотичні землі, і тому тема мандрів нерідко виникає у творчості поетів того часу. Але у Бод-лера ця тема звучить дещо інакше, як оповідь про внутрішню боротьбу людини з собою і її нестримне прагнення до таємничих берегів мрії.

Кожний в юності мріє про далекі мандри, і для когось ці мрії втілюються в життя.

У нашій уяві світ безмежний, в реальності – “безмежно малий”. Що змушує людей вирушати в путь? Одного – нещасливе кохання, іншого – “ненависть до вітчизни”. Для інших мета мандрів – знайдення далеких, невідомих земель, якогось Едему. Ці останні, напружено вдивлялися в далину, кожну скелю приймають за прекрасний смарагдовий берег, але знову і знову – обман. Бодлер уподібнює таких мрійників до старого пішохода, котрий у просвіті маленького віконця на горищі бачить рай.

Ті, хто залишають землю заради іншої, кращої землі, недостойні називатися істинними мандрівниками. Адже вони ніколи не знайдуть свого раю: він недовговічний, як зоря. Ельдорадо, міфічна країна щастя і насолоди, пролягала за межами земної реальності і відкрита для людини лише мить.

Але є й інші мандрівники. Вони не тікають від турбот і нічого не шукають. Вони пливуть без напрямку й мети, їхня мрія, як хмаринка: сьогодні вона тут, а завтра – там, вона змінює свої обриси від найменшого подуву вітру. Така мрія безплідна, і тому плавання таких мрійників нудне і безбарвне. Туга і тягар життя супроводжують його скрізь. Чому? Тому що у будь-якому краї мандрівники зустрічають лише самих себе, людський рід із його ницими пристрастями. А якщо на шляху мрійників-манд-рівників трапляється прекрасне – від цього їхня мрія стає дальшою від здійснення. Адже межі їй немає.

Вічні мрійники біжать крізь дні, милі і широти; вони шукають не земну красу чи багатство, а той край, “якому назви ще немає”. Але де їм віднайти той заповітний край. Лише Смерть може врятувати їх від безплідного бігу – Смерть, єдина незвідана земля.

Вірш Бодлера, звичайно ж, алегоричний. Поет говорить не стільки про морські мандри, скільки про загальнолюдське прагнення до щастя і спокою, заради яких він позбавляє себе і щастя, і спокою, летячи невідь-куди за тремтливою хмариною своєї мрії. Люди наділені здатністю мріяти, і в цьому їх сила і їхня кара. Поет бачить кінець людських страждань у смерті, які усі людські пристрасті. Але у вірші звучить і інша нота: “є душі, які і в чотирьох стінах поборюють ворога”. Може, для щастя людині потрібно передусім заглянути в себе, і в своїй душі, а не за дальніми горизонтами, віднайти Едем своєї мрії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Модерністські напрями і течії в літературі кінця XIX – початку XX століття Кризова ситуація у суспільстві і мистецтві кінця XIX століття поставила перед письменниками завдання художньо осмислити дійсність, знайти нові шляхи розвитку мистецтва, яке б дало оновлені духовні орієнтири у складному і суперечливому періоді. Пошуки нових шляхів призвели до виникнення різних течій у мистецтві, які одержали назву “модернізм”. Спочатку модернізм виникає у...
  2. Модерністські напрями і течії в літературі кінця XІX – початку XX століття Модерністські напрями і течії в літературі кінця XІX – початку XX століття Кризова ситуація у суспільстві і мистецтві кінця XІX століття поставила перед письменниками завдання художньо осмислити дійсність, знайти нові шляхи розвитку мистецтва, яке б дало оновлені духовні орієнтири у складному і суперечливому періоді. Пошуки нових шляхів призвели до виникнення...
  3. Література кінця XVIII – початку XX ст. (Загальна характеристика) Становлення нової літератури співвідносилось із формуванням модерної української нації. Оскільки більша частина етнічних українських територій у цей час була перетворена на одну з провінцій Російської імперії, то першою формою національної свідомості став місцевий, крайовий патріотизм, який передбачав наголошування на мовній, культурній, етнографічній тощо своєрідності українців. За таких умов література мусила...
  4. Література кінця XVIII – початку XX ст III. Література кінця XVIII – початку XX ст. Загальний огляд Вихід у 1798 р. перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського знаменував початок нового етапу в історії української літератури, зародження нової української літератури з живою народною мовою. Періоди розвитку нової української літератури: 1) кінець XVIII – початок XIX ст. 2) 40...
  5. Історико-літературний процес кінця XIX – початку XX століття XIX СТОЛІТТЯ Історико-літературний процес кінця XIX – початку XX століття Розвиток літератури невід’ємний від розвитку суспільства. Література на межі ХІХ-ХХ століть була тісно пов’язана з усіма перипетіями свого часу. Складністю та суперечливістю історичної доби зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу. З числа найбільш прикметних рис, що формували “обличчя” людської...
  6. Милорад ПАВИЧ (1929-2009)И – З ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ ХХ початку ХХІ століття З ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ ХХ початку ХХІ століття Милорад ПАВИЧ (1929-2009) М. Павич Життєвий і творчий шлях “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”… Цей гідний поваги заклик Т. Шевченка не втратив актуальності й нині. Адже люди дуже часто набагато краще знають історію та культуру інших народів, аніж свого власного. Це...
  7. Сонети В. Шекспіра в контексті англійського мистецтва кінця XVІ – початку XVІІ століття Темою роботи є дослідження процесу синтезу образотворчих мистецтв та літератури часів англійського Відродження з акцентуванням на участі у ньому В. Шекспіра, зокрема його сонетів як своєрідних мініатюрних портретів у віршованій формі. Робота є актуальною тому, що майже неможливо знайти таке дослідження, яке б показувало, як Шекспір, одночасно з представниками живопису...
  8. “ЛАМАСКІН” – Милорад ПАВИЧ (1929-2009) – З ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ ХХ початку ХХІ століття З ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ ХХ початку ХХІ століття Милорад ПАВИЧ (1929-2009) “ЛАМАСКІН” “Боротьба за читача” Як уже зазначалося, письменники-постмодерністи прагнуть зруйнувати “китайську стіну” між елітарною та масовою літературою, тобто хочуть, щоб їх читали як вузьке коло інтелектуалів, так і широкі маси звичайних людей. Якось М. Павич відверто заявив: “Я мушу зізнатися,...
  9. “Образи борців за національне визволення народу у творах письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття” В світовій історії літератури практично не можливо знайти випадки, коли мова свідомого народу зазнавала утисків і заборонялася. Геноцид такого роду продовжувався століттями. Українська література пройшла крізь такі труднощі та переслідування, що літераторам, котрі не зазнавали національного гніту, просто цього не зрозуміти. Кінець ХІХ – початок ХХ століття – є одним...
  10. ОСТАП ВИШНЯ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956) Справжнє ім’я – Павло Губенко. Письменник-гуморист, “король українського тиражу”, “поет полювання”. Засновник жанру усмішка в українській літературі. Гумореска “Моя автобіографія” (1927) Ключові слова: – епос; – гумореска; – іронія; – три частини; – розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника;...
  11. ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО (1894-1956) Письменник, кінорежисер. Один з основоположників національного кінематографа. Засновник жанру кіноповісті в українській літературі. Кіноповість “Україна в огні” (1943) Ключові слова: – кіноповість; – п’ятдесят епізодів; – твір, заборонений Й. Сталіним для друку й кіно; – зображення жахливого початку війни з фашистськими...
  12. ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ (1901-1937) Письменник, перекладач. Представник “розстріляного відродження”. Роман “Місто” (1927) Ключові слова: – епос; – урбаністичний роман; – дві частини; – два епіграфи; – підкорення людиною міста; – розкриття характеру людини, яка підкорює місто. Цитатник Про В. Підмогильного та роман “Місто”: – Серед...
  13. МИКОЛА КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття МИКОЛА КУЛІШ (1892-1937) Драматург. Представник “розстріляного відродження”. Комедія “Мина Мазайло” (1929) Ключові слова: – драма; – сатирична комедія; – філологічна комедія; – чотири дії; – тематична близькість із п’єсами “Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого й “Міщанин-шляхтич” Мольєра; – зображення українізації й міщанства у 20-і роки...
  14. ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ (1902-1954) Письменник, кіноредактор, кіносценарист. Новела “Подвійне коло” (1935) (роман “Вершники”) Ключові слова: – епос; – новела; – роман у новелах; – неоромантизм; – зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 р.; – засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі “тому...
  15. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ (1893-1933) Справжнє ім’я – Микола Григорович Фітільов. Письменник. Засновник ВАПЛІТЕ, ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. Новела “Я (Романтика)” (1924) Ключові слова: – епос; – новела; – імпресіонізм; – розповідь від першої особи; – присвята цвітові яблуні; – поєднання картин-марень і картин моторошної...
  16. ЛІНА КОСТЕНКО – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ЛІНА КОСТЕНКО (нар. 1930) Поетеса. Належить до покоління шістдесятників. Роман у віршах “Маруся Чурай” (1979) Ключові слова: – ліро-епос; – історичний роман у віршах; – дев’ять розділів; – нещасливе кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.;...
  17. ІВАН БАГРЯНИЙ – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ІВАН БАГРЯНИЙ (1907-1963) Справжнє ім’я – Іван Павлович Лозов’ягін. Письменник. Представник еміграційної літератури. Організатор Мистецького українського руху (МУР). Роман “Тигролови” (1944, 1946) Ключові слова: – епос; – пригодницький роман; – первісна назва – “Звіролови”; – автобіографічність (І. Багряний – прототип Григорія Многогрішного);...
  18. Розкрийте суспільно-історичні передумови формування романтизму в європейських літературах. Історична ситуація в Європі кінця XVIII – початку XIX століття та її вплив на розвиток романтизму Розкрийте суспільно-історичні передумови формування романтизму в європейських літературах. Історична ситуація в Європі кінця XVIII – початку XIX століття та її вплив на розвиток романтизму. На рубежі XVIII-XIX ст. в європейській літературі утверджується новий напрям – романтизм – своєрідний відгук на соціальні та економічні зміни в житті Європи наприкінці XVIII ст....
  19. ГРИГІР ТЮТЮННИК – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980) Письменник. Належить до покоління шістдесятників. Новела “Три зозулі з поклоном” Ключові слова: – епос; – новела; – автобіографічна основа; – присвята – “Любові Всевишній присвячується”; – три зозулі – любовний трикутник, три долі; – складність людських стосунків в історії...
  20. ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ЯВИЩЕ ЛІТЕРАТУРИ – З ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ ХХ початку ХХІ століття З ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ ХХ початку ХХІ століття ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ЯВИЩЕ ЛІТЕРАТУРИ Так, хай усе вже сказано, та дякувати Богові, ще не про все подумано. С. Є. Лец Усі жанри чудові, окрім нудного. Вольтер З останньої чверті XX і до початку XXI ст. помітним фактом світової культури стало поступове витіснення модернізму...
Література кінця ХІХ – початку ХХ століття
«
»