Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні
В українській літературі є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, в якій поєднується водночас і ліризм, і м’який гумор. Остапу Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. В його усмішках поєднується розповідь про події та авторські відступи, особливості стилю письменника.
Ліризм його гуморесок йде від захоплення рідною природою, від любові до народної пісні. Задушевність, глибока емоційність, що яскраво вибухає безпосередніми переживаннями, характерні
Ой зійди, зійди, ясен місяцю,
Як млиновеє коло…
У гуморесках-жартах засуджується самовпевненість людей, невігластво. “Усмішки” Остапа Вишні показують широку картину життя на Україні. Автор зображує цілу галерею добродушних, довірливих, щирих постатей селян, розкриває ряд болючих проблем колективізації, індустріалізації, українознавства, патріотичного обов’язку. Усі ці важливі питання Вишня майстерно висвітлює, використовуючи гумор і сатиру,
Остап Вишня – новатор у жанрі гумору. Завжди письменник був оптимістом і у своєму “щоденнику” дотепно пояснює назву своїх творів: “Мені нове життя усміхається! І я йому усміхаюсь! Через те й усмішки.”
Органічне поєднання м’якого ліризму з дотепним гумором характерне для “Мисливських усмішок”. У них підкреслюється чарівність природи, кращі якості людей, що розкриваються серед зелених лісів. Усі ці “усмішки” можуть збагатити знанням про матінку-природу, розкрити в звичайному кленовому листкові цілий світ з його радощами і трагізмом, виховати повагу до всього живого на землі, навчити щиро й незрадливо любити свій рідний край з його людьми, добрими душею і чистими помислами. Саме в творах цього циклу найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа нашого сміхотворця. Це мисливець тієї рідкісної вдачі, який виходить на полювання не з наміром убити, а з метою якомога надійніше уникнути знищення природи.
Герої оповідок – мисливці-невдахи і мисливці-фантазери. Це люди надзвичайної правдивості, бо нічого не вигадують. Майстерно застосовані в “усмішках” іронічні розповіді та описи: “Завжди додержуйтеся стародавньої охотницької традиції: говори завжди правду, і тільки правду!” “Мисливські усмішки” – це своєрідне поєднання народного анекдоту і пейзажної лірики в прозі. Звідси і їхня надзвичайна привабливість, яка забезпечила стійкий інтерес читача.
У “Мисливських усмішках” автор використовує безліч гумористичних художніх засобів. До них належать і синоніми, і багатозначні слова, і евфемізми, і авторські неологізми. Так, замість “очі” вжито простонародне “баньки”, до слова “рушниця” дібрані емоційні синоніми: “ружжо”. “шонполка”, “лушня”. Багатозначність використовується для створення каламбурів. Обігруються О. Вишнею прізвища людей, клички тварин: Максим Тудистрибни, Триндишіешка, лорд Сесіль-Кисіль; Допугай, Бандит, Джек, Флейта. Клички тварин мають тут іронічний підтекст, автор висміює людей усім, іноземним.
Отже, Остап Вишня – видатний український гуморист, творам його властиве глибоке проникнення в духовний світ людини, що розуміє красу, сприймає її і сама стає творцем. А гумор тільки підкреслює оптимістичні настрої, допомагає сприймати серйозне у житті з доброзичливою усмішкою. “А ми, – казав О. Вишня, – сміємося і будемо сміятися разом із своїм дотепним, талановитим народом.”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)