Ліричний цикл А. А. Блока “Вірші про Прекрасну Даму”

Центральний цикл першого тому блоковской ліричної трилогії – “Вірші про Прекрасну Даму” . Саме ці вірші до кінця життя залишалися для Блоку самими улюбленими. Як відомо, у них відбилися любовний роман молодого поета з майбутньою дружиною Л. Д. Менделєєвій і захоплення філософськими ідеями Вл. Соловйова. У навчанні філософа про Душ миру, або Вічної Жіночності, Блоку залучала думку про те, що саме через любов можливе усунення егоїзму, єднання людини й миру. “Висока” любов до миру відкривається людині через любов до земної жінки, у

якій потрібно зуміти прозріти її небесну природу

“Вірші про Прекрасну Даму” многопланови. Там, де в них говориться про реальні почуття й передається історія “земної” любові, – це добутку інтимної лірики. Але “земні” переживання й епізоди особистої біографії в ліричному циклі Блоку важливі не самі по собі – вони використаються поетом як матеріал для натхненного перетворення. Важливо не стільки побачити й почути, скільки прозріти й розчути; не стільки розповісти, скільки повідати про “несказанний”.

Сюжет блоковского циклу “Вірші про Прекрасну Даму” – це сюжет очікування

зустрічі з улюбленої, зустрічі, що перетворить мир і героя, з’єднає землю з небом. Учасники цього сюжету – “він” і “вона”. Многопланов вигляд героїні. З одного боку, це цілком реальна, “земна” жінка, кожне побачення з якої відкриває в ній ліричному героєві яку-небудь нову чортові

Вона струнка й висока,

Завжди гордовита й сувора

Герой бачить її “щодня здалеку” або зустрічається з нею “на заході”. У різні зустрічі на ній може бути “сребристо-черний хутро” або “біле плаття”. Вона ховається “у темні ворота” і т. п. З іншої ж сторони, перед нами небесний, містичний образ “Діви”, “Зорі”, “Величної Вічної дружини”, “Святий”, “Ясної”, “Незбагненної”… Те ж можна сказати й про героя циклу. “Я й молодий, і свіжий, і закоханий” – цілком “земна” самохарактеристика. А далі він уже “безрадісний і темний чернець” або “отрок”, що запалює свічі

Драматизм ситуації очікування – у протиставленні земного й небесного, у відомій нерівності ліричного героя й Прекрасної Дами. У їхніх відносинах відроджується атмосфера середньовічного лицарства: предмет любові ліричного героя вознесенський на недосяжну висоту, його поводження визначається ритуалом самозабутнього служіння. “Він” – закоханий лицар, смиренний чернець, готовий до самозречення схимник. “Вона” – безмовний, невидимий і нечутна; безтілесний осередок віри, надії й любові ліричного героя


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Ліричний цикл А. А. Блока “Вірші про Прекрасну Даму”

Categories: Шкільні твори

Links