Ліричні добутки Блоку і Єсеніна

Велике місце в художній літературі займають ліричні добутки. Вони, як правило, не присвячуються подіям і людям, а розкривають емоційний стан людини (тугу, смуток, сум або радість). Лірика показує красу зовні незначних предметів, її потрібно вловити й пояснити

Прикладом ліричної поезії А. Блоку є цикл віршів “Про прекрасну даму”. Він створювався протягом двох років. Всі добутки присвячені друзям поета. В. Соловйов духовний початок зв’язував з поняттям краси. Прекрасна дама в Блоку – символічне значення витонченої, прекрасної, духовної

сутності миру. Говорячи в листах до Андрія Білому про Неї, поет мав на увазі Душу Миру, Вічну Жіночність, що у його віршах з’являлася в образі Прекрасної Дами. Її образ у лірику юного поета символізував нерозривність його любові до краси земної жінки й красі Вічної Жіночності, знаменував гармонію природи й культури, почуттєвого й духовного сприйняття миру

Блок до кінця своїх днів залишався вірний ідеалу Прекрасної Дами, її відсвіти й відзвуки відчуваються в образах Коломбини, Незнайомки, Кармен, Катьки з “Дванадцяти” і, звичайно, Русі, Росії. Поет звертається до її образа як до невловимої,

недосяжної мрії, якою можна любуватися, споглядати неї в душі. На думку Блоку, бачити можна не тільки очами, треба вміти бачити духовним поглядом

У віршах цього поета немає конкретних образів ні жінки, ні ліричного героя. Немає його конкретних учинків, і переживання його невловимі. Всі образи лише створюють конкретну ситуацію. Ліричний герой у своєму прагненні знайти моральну опору готовий вірити будь-якому обману. Таким бажаним обманом і стає для нього Прекрасна Дама. Це простежується у всіх віршах Блоку, у тому числі в “Незнайомці”.

Її образ розмитий і неконкретний:

…Дівочий стан, шовками схоплений,

У мрячному рухається вікні

И повільно, пройшовши меж п’яними,

Завжди без супутників, одна,

Дихаючи парфумами й туманами,

Вона сідає у вікна…

Мир “прекрасної незнайомки”, що з такою простотою перебуває в суспільстві “смертних”, протиставляється миру вульгарної щоденності, у якому:

…рядому сусідніх столиків

Лакеї сонні стирчать,

И п’яниці з очами кроликів

“In vinto veritas!” кричать…

У першій частині вірша описаний повсякденний побут, при цьому в описі прослизають саркастичні нотки. І весна, на відміну від звичайного символу відновлення й відродження життя, з’являється перед нами як щось “тлетворное” і що розкладається. І прекрасна незнайомка серед цього миру вульгарності сприймається як щось нереальне, як сон. Вірш побудований за принципом кільцевої композиції, що підсилює відчуття неможливості ліричного героя вирватися з повсякденного, давно обридлого мира

С. Єсенін не представляв своє життя без любові, воно надихала його, надавала сили. Однак у лірику поета немає тої піднесеної витонченості, що була характерна для А. Блоку. Єсенін більше земний, тому він і зрозумілий більшості читачів

Лірична творчість поета можна умовно розділити на два періоди. На початку творчого шляху Єсенін ставився до жінки з більше ніжними почуттями. З кожного свого захоплення, серйозного й скороминущого, він брав потроху й ростив одне велике Почуття до усім жінкам

Будучи дуже конкретним в описі своїх серцевих переживань, він умів сказати про почуття так, щоб навіть у нелюбимої жінки защемило серце:

Дорога, сядемо поруч,

Подивимося в очі один одному,

Я хочу під лагідним поглядом

Слухати почуттєву хуртовину

Для есенинского Творчості більше пізнього періоду характерні зовсім інші настрої. Жінка стає не предметом поклоніння, а джерелом живих сиюминутних радостей, джерелом насолоди

И це практичне відношення до жінки в деяких віршах переростає в брутальність, але все-таки вони, як правило, закінчуються словами проникливого каяття. Вибух п’яного гніву переміняється почуттям провини перед жінкою. Подібне відношення можна зустріти у віршах із циклу “Москва шинкарська”. Діапазон почуттєвих переживань героя розсунуть надзвичайно широко, іноді герой навіть спускається в низинні сфери. У цих низинних сферах Єсенін відшукує джерела найтонших благороднейших почуттів. Ніхто не вмів так виразити самі тонкі почуття людської душі

У Блоку Мова йде про жінку, що продовжує залишатися ідеалом, Вічною Жіночністю. У Єсеніна жінка “дістається” ліричному героєві, коли її вже хтось излюбил, змучив. Природно, що на низькому рівні неможливо досягти висоти почуттів. Але, незважаючи на низькість відносин, це новаторство поета – про подібні почуття ніхто не писав раніше. Лірична поезія Єсеніна відрізняється багатством переживань, які підсилюються в межах одного вірша. Згадаємо вірш “Сукин син”.

У ньому спогаду про дівчину в білому будять у душі ліричного героя тонкі почуття. Багатство переживань породжене багатством деталей, Рівень дійсності, рівень людських взаємин у незмінно більшому ступені наближений до повсякденного побуту простого народу. Однак у цьому побутовому повсякденному плині життя поет зумів розкрити, розгорнути, затвердити почуття, переживання, емоційні рухи, які виявилися не тільки рівними почуттям блоковской лірики, але часом у багато разів перевершували їх.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Ліричні добутки Блоку і Єсеніна