Ліліпутія – Англія крізь зменшувальне скло (за романом “Мандри Гуллівера”)
У своєму романі “Мандри Гуллівера” Свіфт сатирично зобразив життя, що його оточувало, і в алегоричній формі розповів про сучасну йому Англію. Письменник показує, якими насправді є король, парламент, оточення короля, мораль і звичаї представників англійської еліти.
Сучасники Свіфта в описі письменником країни Ліліпутії і порядків, які панували в ній, побачили безліч натяків на події в Англії 18 століття. Так, війна між Ліліпутією і Блефуску нагадувала стосунки між Англією і Францією, ліліпутський імператор – короля Георга І, казначей
Маленькі розміри відкритого Гуллівером світу покликані продемонструвати ницість і безглуздя державних установ Ліліпутії. А оскільки Ліліпутія – це Англія, то зрозуміло, що Свіфт вважає: вона – не просвітницький ідеал держави. Письменник зробив смішним ліліпутського імператора з його претензіями на світове панування, підкреслив нікчемність міністрів та вельмож.
Високі посади в Ліліпутії претенденти одержують не за заслуги перед державою, а за виграні змагання серед канатних танцюристів. Свіфт дуже дотепно уподібнює англійських вігів
Герой роману Гуллівср, потрапивши до держави ліліпутів, одразу ж капітулює перед тубільцями: розмовляє покірним тоном, покірно входить в нове помешкання, дозволяє закути себе в ланцюги, плазує перед імператором.
Письменник зауважує, що людина, яка підкоряється середовищу, перетворюється па духовного ліліпута, навіть і тоді, коли вона талановита. Гуллівер доходить висновку, що найвизначніші герої людства – це борці проти тиранії. “З найбільшим задоволенням зупиняв я свої очі на людях, що нищили тиранів і узурпаторів, і на тих, хто визволяв пригнічені й покривджені народи”. Великий письменник бачив зубожіння рідної Ірландії, багатої раніше країни, і вірив у простолюд, його чесність та розум.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)