“Кожна людина – носій власної філософії, цілий світ. За мотивом роману Федіра Достоєвського “Злочин і кара”
Федір Достоєвський і його творчість знамениті не тільки яскравим і глибоким відображення філософських проблем його часу, а й унікальними за своєю детальністю і ретельністю описами поведінки та характерів головних героїв творів. Досить детально досліджується внутрішній світ героїв роману “Злочин і кара”. Показані не тільки одномоментні мотиви діяльності людей, але і їх розвиток та психологічні зміни.
Основним прикладом створення власної філософії і свого особистого світу в романі є його головний герой Родіон Раскольніков. Незважаючи
Говорячи про інших героїв роману, можна відзначити, що для них наявність власної філософії теж характерна. Втім, не можна сказати, що з їх позицій світосприйняття було настільки ж складним і суперечливим, як з позиції Раскольнікова. Наприклад, для Катерини Іванівни була характерна висока моральність, не можна сказати, що вона коли-небудь від неї відмовлялася, навіть у найскладніші моменти свого життя. В деякій мірі суперечлива натура Сонечки Мармеладової. Її злочин не є настільки ж страшним, як злочин Раскольнікова, але, тим не менш, за задумом автора вона теж злочинниця, але також не позбавлена??і хороших людських якостей. Характери інших героїв роману далекі від однорідності й ідеалу, кожен з них є носієм власної філософії і поглядів на світ.
Роман Федора Достоєвського “Злочин і кара” дає читачам вичерпне уявлення про те, наскільки сильно кожна людина і її дії залежать від внутрішнього світу і філософії. Як мені здається, цей роман є реалістичним – у житті все нерідко складається подібним чином.