Котлован характеристика образа Чиклина Микити
Чиклин Микита – літній робітник, старший артілі грабарів. Праця – основа життя Ч.; він схильний продовжувати роботу навіть після того, як робочий день кінчається. Герой самотній; уночі він згадує, як “у старий час”, коли він працював на кафельно-кахельному заводі, “дочка хазяїна його один раз моментально поцілувала”. Коли Прушевский розповідає Ч. про дівчину, зустрінутої один раз замолоду, Ч. відразу догадується, що це була “дочка кафельщика”, і говорить: “У нас із тобою була той самий жіноча людина”. Щоб вилікувати Прушевского
Незабаром вона вмирає, а її дочка Настю Ч. приводить у барак кстроителям. Він веде Прушевского подивитися на останки ніколи зустрінутої дівчини, після чого завалює двері приміщення, де вона лежить, цеглою й каменями, пояснюючи Прушев-Скому: “Мертві теж люди”. Коли грабарі знаходять у яру сто порожніх трун, захованих селянами взапас, Ч. забирає два з них для дівчинки: один як ліжко, іншої – для ігор, у якості “червоного куточка”.
Ніч він проводить у сільраді поруч із тілами вбитих, потім лягає спати між ними. Ранком, звертаючись до вбитих, Ч. говорить: “Пускай хоч весь клас умре – так я один за нього залишуся й зроблю все його завдання на світі! Однаково жити для самого себе я не знаю як!..” Ч. убиває мужика, що не може відповісти йому на питання, хто вбив Сафронова й Козлова. Наступного дня Ч. сместе з Вощевим відправляється по селу “шукати мертвий інвентар, щоб побачити його придатність”, відвідує кілька селянських хат і хату-читальню Потім він заходить у церкву, щоб прикурити трубку від свічі, і зустрічає попа-розстригу, що доносить на ті, хто приходить помолиться; довідавшись про цьому, Ч. б’є його в особу.
Під час зборів селян Ч. разом з Вощевим будує пліт для “висилки” кулаків (він буде добудований Жачевим і Прушевским). Разом з Настею й “самим пригнобленим кулаком” – ведмедем-молотобойцем – Ч. проводить розкуркулювання. Пізніше, довідавшись, що ведмідь у кузні продовжує працювати вночі, Ч. іде туди, щоб допомогти йому.
Зрозумівши, що Настя занедужала, Ч. збирає для неї теплий одяг і вкутує. Коли Активіст (тобто голова колгоспу) забирає свій піджак, яким укрита Настя, Ч. одним ударом убиває його. Потім разом з Жачевим, Настею й селянином Єлисеєм він вертається на котлован.
У жару Настя просить принести їй “маминої кістки”, і Ч. виконує її прохання Настя цілує Ч. – так само раптово, як ніколи це зробила її покійна мати, коли була дівчиною. Уночі Настя вмирає. Оскільки із села прийшов у повному складі “весь колгосп” на чолі з Вощевим, Ч. вирішує, що котлован повинен бути ще ширше й глибше: “Пускай у наш будинок влізе всяка людина з барака й глиняної хати”. Він працює до ночі й всю ніч, а опівдні починає копати й довбати “у вічному камені” могилу для Насті, де ховає її один
Схожі твори:
- Котлован характеристика образа Прушевского Прушевский – інженер, виконавець робіт; про героя говориться, що це “не старий, але сивий від рахунку природи людина”. Він сам “видумав” ідею “загальпролетарського будинку” і керує його будівництвом: по його проекті “через рік весь місцевий клас пролетаріату вийде з мелкоимущественного міста й займе для життя монументальний новий будинок”; однак П....
- Котлован характеристика образа Жачева Жачев – безногий каліка, інвалід першої світової війни, що пересувається на візку. “Зубов в інваліда не було ніяких, він їх спрацював начисто на їжу, зате наїв величезну особу й гладкий залишок4 тулуби; його коричневі, скупо отверзтие ока спостерігали сторонній для них мир з жадібністю знедоленості, з тугою пристрасті, що скопилася,”....
- Котлован характеристика образа Вощева Вощев – головний герой повести. Прізвище персонажа асоціативно зв’язаний зі словами “загальний”, “марний”, “віск”. Повість починається з того, що В. у день тридцятиріччя звільняють із механічного заводу за його “замисленість серед загального темпу праці”: він міркував про “план загального життя” у надії “видумати що-небудь начебто щастя”. Відправившись мандрувати, В. приходить...
- Злочин і покарання характеристика образа Мармеладовой Сонечки ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до катеГореї “лагідних”. “…Малого росту, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, із чудовими блакитними очами”. Уперше читач довідається про неї зі сповіді Мармеладова Раскольникову, у якій він розповідає, як С. у критичний для сім’ї момент у перший...
- Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина) ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Ліза Муромська (Бетси, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана ГриГорея Івановича, що промотався й живе на відстані від столиць, у маєтку Прилучи-Але. Створивши образ Тетяни Ларіній, Пушкін увів у російську літературу тип повітової панянки. Л. М. належить до цього типу. Вона...
- Повести Белкина характеристика образа Берестів Олексій Іванович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Берестів Олексій Іванович – молодий герой повести, по закінченні університету не одержав батьківського благословення на військову службу, а до статської не має полювання й приїжджаючий у рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись оповіданням про “байронічний” герої...
- Фуенте Овехуна характеристика образа Лауренсии Лауренсия – селянська дівчина, що підняла жителів свого села, Фуенте Овехуни, на розправу з Командором ордена Калатрави Фернаном Гомесом де Гусманом, що притесняли й оскорбляли жителів сільця. Л., дочка шляхетного алькальда Фуенте Овехуни, закохується у Фрондосо, гарного, розумного й сміливого юнака, що захистив один раз дівчину від зазіхань Командора. Командор...
- Одиссея характеристика образа Навсикаи Навсикая – царівна феаков, дочка Алкиноя й Арети. У ніч, коли Одиссей досяг острова феаков Схерии, Афіна є сплячою Н. і спонукує її відправитися на берег зі служницями, щоб випрати білизна. Н. так і надходить, а після прання затіває гру в м’яч, що падає у воду, і лемент дівчин будить...
- Війна й мир характеристика образа Курагиной елени ВІЙНА Й МИР (Роман, 1863-1867; отд. изд. 1867-1869) Курагина елен – дочка князя Василя, а потім дружина Пьера Безухова. Блискуча петербурзька красуня з ” посмішкою, що незмінюється,”, білими повними плечима, глянсуватими волоссями й прекрасним станом. У ній не було помітно кокетства, начебто їй совісно було “за свою безсумнівно й занадто...
- Росіяни жінки характеристика образа Волконській М. Н РОСІЯНИ ЖІНКИ (Поема, 1871-1872) Волконська М. Н. – головна героїня другої частини дилогії Російські жінки” – “Княгиня М. Н. Волконська”, її прототип – княгиня Марія Миколаївна Волконська ( 1805-1863), дочка героя війни 1812 р. генерала Н. Н. Раєвського, дружина декабриста З. Г. Волконського ( 1788-1865). Її життєпис має жанровий підзаголовок...
- На дні характеристика образа Луки Лука – літній мандрівник, на якийсь час появляющийся в нічліжці. Л. нагадує члена релігійної секти. Ім’я персонажа асоціюється з євангелістом; Л. говорить: ” Христос-Від усіх жалував і нам так велів”, – однак на пряме запитання, є чи Бог, відповідає: “Коли віриш – є, не віриш – немає… У що віриш,...
- Одиссея характеристика образа Пенелопи Пенелопа – персонаж “Одиссеи”, дочка Икария й німфи Перибеи, дружина Одиссея й двоюрідна сестра Олени. У світовій культурі ім’я П., що цілих 20 років чекає повернення коханого чоловіка, стало уособленням вірної дружини. Під час відсутності Одиссея П. осаджують численні наречені, юнаки із кращих сімей Итаки й прилеглих островів. Але П....
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж...
- Характеристика образа Марія Кочубей Матрена Кочубей проходить як би крізь літературну призму – і є перед читачем типовою байронічною героїнею, хоча б і українізованої: свіжої, “як весняний колір”, стрункої, “як тополя” і, звичайно, із грудьми “білої, як піна”. І навпаки, образ скромної, розумного, палкого й наївної М., до кінця першої частини не догадується про...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний (Понирев Іван Миколайович, Іван, Иванушка)- поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок (порівн.: Иванушка-Дурачок). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий...
- Повести Белкина характеристика образа Марья Гаврилівна ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ЗАМЕТІЛЬ Марья Гаврилівна – героїня повести, сюжет якої (так само як ” Панянки-Селянки”) розказаний Белкину дівицею К. И. Т. Марья Гаврилівна – “струнка, бліда й сімнадцятилітня” дочка найдобрішого поміщика Гаврила Гавриловича Р*** із села Ненарадова; має романічну уяву (подібно оповідачеві й героєві...
- Будденброки характеристика образа Тоні Тоні – дочка консула, сестра Томаса й Християна, народилася в 1827 р. Вона відкриває й замикає собою оповідання. Перед читачем проходить все її життя – від безтурботного дитинства до безрадісної старості. Т. виступає у романі як жагуча й наполеглива охоронниця сімейних підвалин Всі еедушевние сили спрямовані на те, щоб підняти...
- Золушка, або туфелька, облямована хутром характеристика образа Золушки Золушка – дочка дворянина, дівчина “лагідності й доброти безприкладної”. По наказі мачухи З. виконує всю чорну роботу з будинку. Вона шиє плаття й зачісує мачуху й двох її дочок для балу, що дає син короля. Хресна мати (чарівниця) бачить горе З., що не взяли на бал, і допомагає їй туди...
- Метаморфози характеристика образа Луна Луна – персонаж 3-й книги “Метаморфоз”. Овідій розділив історію перетворення гірської німфи в луну на дві частини: спочатку німфа втрачає власного голосу, потім – тіла. Це дозволило зв’язати оповідання про неї із сюжетом про Нарцис. Здатність самостійно говорити е. втратила з волі Юнони. Помста ревнивої богині наздоганяє не тільки тих,...
- Характеристика образа електри в трагедіях Еврипида Електра – персонаж трагедій “електра” і “Орест”. У трагедії “електра” е. видана егисфом і Клитемнестрой заміж за бідного селянина. Однак цей шлюб залишається фіктивним, тому що селянин усвідомить, що одержав е. не по праву. Ідучи за водою, е. зустрічає в джерела Ореста, що разом з Пиладом таємно прибув в Аргос...