Короткий огляд творів Брехта
П’єси Брехта початкового періоду творчості – експерименти, пошуки і перші художні перемоги. Уже “Що той солдат, що цей” (1926)-яскравий приклад новаторською у всіх своїх художніх компонентах п’єси. У ній Брехт не використовує освячені традицією прийоми. Він створює цю притчу центральна сцена П’єси, що спростовує афоризм “Що той солдат, що цей”. Брехт “засуджує” чутку про “взаємозамінності людей”, говорить про неповторність кожної людини і про відносність тиску середовища на нього. Це глибоке передчуття історичної
Драматург і актори наче експериментують з героями, фабула тут – ланцюг експериментів, репліки – не стільки спілкування персонажів, скільки демонстрація їх вірогідної поведінки. І потім “Очужденіє” цієї поведінки.
Подальші пошуки Брехта відзначені створенням п’єс “Тригрошова опера” (1928), “Свята Іоанна боєнь”
У 1933 році Брехт емігрував з фашистської Німеччини. В еміграції він ніде не міг влаштуватися надовго: жив в Австрії, потім у Швейцарії, Франції, Данії, Фінляндії і з 1941 року-в США. Після другої світової війни його переслідувала у США “Комісія з розслідування антиамериканської діяльності”.
У роки еміграції різка критика фашизму та капіталізму в ліриці, драматургії та прозі Брехта поєднується с. твердой революційною концепцією історії та класової боротьби. Фашизм для Брехта – крайня форма буржуазної диктатури. Його вірші початку 30-х років були покликані розсіяти гітлерівську демагогію; поет володів дивовижною здатністю знаходити і виставляти напоказ часом непомітні обивателю протиріччя у фашистських обіцянки. І тут Брехтом дуже допоміг його принцип “очуження”. Загальноприйнята в гітлерівському державі, звичне, пестить слух німця – під пером Брехта починало виглядати сумнівним, безглуздим, а потім жахливим. У 1933-1934 роках поет створює “Гітлерівські хорали”. Висока форма оди, музичні інтонації твору лише підсилюють сатиричний ефект, укладений в афоризмах хоралів. У багатьох віршах Брехт підкреслює, що послідовна боротьба з фашизмом – це не тільки знищення гітлерівського держави, але і революція пролетаріату (вірші “Все або ніхто”, “Пісня проти війни”, “Резолюція комунарів”, “Великий Жовтень”).
У 1934 році Брехт публікує і своє найзначніше прозовий твір-“Тригрошова роман”. На перший погляд може здатися, що письменник створив лише прозаїчний варіант своєї знаменитої “Тригрошовій опери”. Однак “Тригрошова роман” – абсолютно самостійний твір. Брехт набагато точніше конкретизує тут час дії. Все. події у романі пов’язані з англо-бурської війною 1899-1902 років – з типовою колоніальної агресією Англії. Знайомі за п’єсою дійові особи-бандит Мекхіт, глава “імперії жебраків” Пічем, поліцейський Браун, Поллі, дочка Пічем, та інші – перетворюються. Ми бачимо в них ділків імперіалістичної хватки й цинізму. Брехт виступає в цьому романі як справжній “доктор соціальних наук”. Він показує механізм закулісних зв’язків фінансових авантюристів (на кшталт Кокса) і уряду. Письменник зображує зовнішню, відкриту світу бік подій – відправлення кораблів з новобранцями в Південну Африку, патріотичні демонстрації, респектабельний суд і пильну поліцію Англії.
У романі Брехта чітко постає класове розшарування суспільства, класовий антагонізм і, головне, динаміка боротьби. Письменник показує, як комуністи постійно викликають страх і ненависть буржуа. Фашистські злочину 30-х років, на думку Брехта, – не новина, англійські буржуа початку століття багато в чому передбачили демагогічні прийоми гітлерівців. І коли дрібний торговець, збувають крадене, зовсім як фашист, звинувачує комуністів, які виступають проти поневолення бурів, в зраді батьківщині, у відсутності патріотизму, то це у Брехта НЕ анахронізм, не антиісторизм. Навпаки, це глибоке прозріння деяких повторюваних закономірностей. Але разом з тим для Брехта точне відтворення історичного побуту і атмосфери – не головне. Для нього важливіше сенс історичного епізоду – й тому в нього у романі дано глибоке зіставлення антібурской агресії Англії і фашизму. Англо-бурська війна і фашизм для художника – це стихія, що розбушувалася власництва.
Багато епізоди “Тригрошова роману” нагадують діккенсівський “світ. Брехт тонко схоплює національний колорит англійського життя і якісь специфічні інтонації англійської літератури: складний калейдоскоп образів, напружену динаміку, детективний відтінок у зображенні конфліктів і боротьби, англійська 1 характер соціальних трагедій.
Однак у романі, як і в драмі, Брехт не вважав відтворення ілюзії життя головним своїм завданням. Принципи “епічного театру” він намагається перенести і в сферу прози. Фабула “Тригрошова роману” уривається прямими коментарями автора.
В еміграції, у боротьбі проти фашизму розквітло драматургічна творчість Брехта. Воно було винятково багатим за змістом і різноманітним за формою. Досить порівняти такі шедеври, як “Страх і відчай у третій імперії”, “Матінка Кураж та її діти”, “Життя Галілея”, “Добрий людина з Сичуані “,” Кавказьке крейдяне коло “.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)