Композиційна формула давньогрецьких міфів про Одіссея
Оповідь ведеться від імені оповідача, натхненного музою Телемах, син Одіссея, намагається дізнатись про долю батька у царівучасників Троянської війни, що повернулись додому. Йому покровитель с твує Афіна Паллада. В цей час нахабні женихи змушують Пенелопу, що вірно чекає свого чоловіка Одіссея, до нового шлюбу і бенкетують у домі Одіссея, знищуючи його багатства Одіссей звільняється з полону німфи Каліпсо, де найбільших страждань зазнав від позбавлення волі та через тугу за батьківщиною і родиною. На плоту він дістається до ідеалізовано щасливого
Феаки допомагають Одіссеєві дістатись Ітаки. З допомогою Афіни Паллади та сина Телемаха Одіссей вбиває підступних женихів, відновлює спою владу на Ітаці та знову з ‘єднується зі своєю сім’єю. На острові назріває бунт, викликаний масовим убивством у домі Одіссея. Герой знаходить шляхи примирення з ітакійцями і знову очолює свій народ
Повний переклад “Одіссеї” Бориса Тена вважається
Перший повний переклад “Одіссеї” російською мовою з’явився у 1849 році. Це був віршований переклад В. Жуковського, над яким поет працював впродовж семи років. Сам Жуковський не знав давньогрецької і переклад “Одіссеї” здійснив за німецькомовним підрядником, який зробив для нього дюссельдорфський учений Грасгоф. Переклад Жуковського позбавлений філологічної точності, в ньому є помилки; “архаїзація” досягається за рахунок введення у переклад чисельних понять з давньоруського побуту, що є чужим для гомерівського світу. І все ж поетичність цілого, гармонійність вірша, пластичність передачі образів роблять переклад Жуковського значно вищим від перекладів більш пізніх.
У 1953 році “Одіссею” переклав В. Вересаєв, проте його переклад не вважається оригінальним, оскільки Вересаєв використовував ті рядки з перекладів В. Жуковського та М. Гнєдича, які йому здавались вдалими. У 1949 році переклад “Одіссеї” російською мовою був здійснений П. Шуйським.