Композиційна будова поеми Данте “Божественна комедія”
“Божественна комедія” Данте написана на початку XIV століття. Вона поєднала в собі досягнення філософської, релігійної, художньої думки середньовіччя й новий погляд на людину, її унікальність і необмежені можливості.
“Комедією” свою поему назвав сам Данте, бо в середньовічній поетиці комедією називався кожен твір із сумним початком і благополучним кінцем. А ось епітет “Божественна” був доданий 1360 року Джованні Боккаччо – першим біографом поета.
Російський поет Йосип Мандельштам казав, що для читання “Комедії”
В основі зображення Данте Всесвіт, в центрі якого оточена дев’ятьма небесами нерухома куля – Земля. Данте доповнив Всесвіт трьома областями: Пеклом, Чистилище, Раєм. Пекло – це воронка в Північній півкулі, що доходить до центру Землі й виникла від падіння Люцифера. Частина суходолу, витиснута на поверхню землі в Південній півкулі, утворила гору Чистилище, а земний Рай
Композиція поеми вражає своєю грандіозністю і в той же час стрункістю. “Комедія” складається з трьох великих частин. Число три має для поета містичне значення. Це, в першу чергу, втілена ідея про святу Трійцю: Бога Отця, Бога Сина і Святого Духа. Можна згадати також чарівні казки, де є три брати, де герої опиняються на роздоріжжі трьох доріг і де їм належить пройти три випробування.
Кожна частина поеми складається з 33 пісень, написаних трирядковими строфами. І, включаючи додаткову вступну пісню “Пекла”, кількість їх становить 100. Щоб опинитися в Раю, треба спуститися вниз і пройти дев’ять кіл Пекла, де знаходяться грішники. На воротах пекла страшний напис: “Залиш надію кожен, хто сюди входить!” У першому колі тужать душі нехрещених немовлят, а також відомих язичників: грецьких поетів, філософів. Чим нижче ми спускаємося, тим страшніша кара грішників. У самому низу, у крижаному озері, тримає у своїй пащі Люцифер трьох зрадників: Юду, який зрадив Ісуса Христа, Брута та Кассія, які вбили Юлія Цезаря. Пройшовши всі кола Пекла, Чистилище і дев’ять сяючих небес Раю, де праведники розміщені залежно від своїх заслуг, Данте опиняється в обителі Бога – Емпіреї.
Символіка чисел захована не лише в композиції поеми, але й у самій розповіді. У поета три провідники потойбічним світом: Вергілій, що символізує собою земну мудрість, Беатріче – небесна мудрість і середньовічний філософ – Бернард Клервоський. Трьох звірів зустрічає Данте на початку свого шляху: лева (символ владолюбства), пантеру (хтивості), вовчицю (гордості).
Незважаючи на те що твір написаний у жанрі видіння, сучасники були впевнені в тому, що поет справді побував у потойбічному світі. Достовірність цього факту не викликала у середньовічного читача ані найменшого сумніву.
Сам Данте пропонував тлумачити поему “з чотирьох різних поглядів-позицій”. Перший – буквальний, тобто текст сприймається й розуміється таким, яким він написаний. Другий – алегоричний, коли текст треба зіставляти з подіями зовнішнього світу. Третій – моральний, коли текст сприймається як опис переживань і пристрастей людської душі. Третій – містичний, бо мета автора – піднести душу читача, відвернути її від гріха й привернути до Бога.
Читання комедії – “нескінченна праця”. Але, подолавши її, читач відчує, як зароджувалася віра в нового чоловіка, в його необмежені можливості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)