Комедія Лопе де Вега “Учитель танців”

Альдемаро, молодий дворянин зі знатного, але збіднілого роду, приїжджає в місто Тудела зі своїм двоюрідним братом Рикаредо на весілля Фелисьяни, дочки одного з найвідоміших і богатих городян, і відразу ж без пам’яті закохується в сестру молодої, Флорелу. його несподіване почуття, Що Вразило, настільки велике, що він навідріз відмовляється покинути Туделу й повернутися в родовий замок Лерин. Незважаючи на всі вмовляння Рикаредо, Альдемаро твердо вирішує, що він найметься в будинок до Альбериго, батькові Фелисьяни й Флорели, учителем танців:

юнак недавно повернувся з Неаполя, де він так вивчився цьому мистецтву, що міг суперничати ситальянцами.

Саме в цей час Фелисьяна, її чоловік Тевано, Флорела й Альбериго обговорюють тільки що що закінчилося свято. Воно вдалося на славу: лицарський турнір, змагання в силі й спритності, маскарадний хід, кожний учасник якого виявив чудеса винахідливості, і безліч інших звеселянь. Тільки одне засмучує молодих жінок: серед всіх розваг явно бракувало танців, і вони гірко ремствують батькові на своє невміння танцювати, дорікаючи його, що він не навчив їх цьому мистецтву. Альбериго вирішує негайно ж виправити свою помилку

й найняти їм учителі; отут-те й приходить Альдемаро, що видає себе за вчителя танців. Він дуже подобається всім членам сім’ї, особливо Флореле, що відразу ж у нього закохується. Дівчина славиться своєю красою – на тільки що що закінчилося святі багато хто, у тому числі знатний і гарний дворянин Вандалино, склали свої призи до її ніг у знак преклоніння

Вандалино давно закоханий у Флорелу, а на весіллі її сестри він насмілився, передаючи Флореле футляр зі своїм призом, вкласти в нього любовне послання. Тепер юнак сподівається одержати відповідь і, довідавшись, що Альбериго найняв для дочок учителя танців, звертається до нього із проханням стати посередником між ним і Флорелой. Альдемаро погоджується, сподіваючись у такий спосіб з’ясувати, як ставиться Флорела до жагучого шанувальника, і оцінити, є чи в нього самого надія на успіх. З’ясовується, що щастя Фелисьяни не настільки велике, як це могло здатися гостям на її весіллі: вона не любить свого чоловіка й вийшла за нього, лише корячись волі батька. Вона явно заздрить сестрі, у яку закоханий Вандалино, – цей молодий вишуканий дворянин дуже подобається молодій. Довідавшись, що він насмілився передати Флореле разом із призом любовне послання, Фелисьяна благає сестру погодитися на побачення зі своїм шанувальником, а вночі на балкон поговорити з ним вийде вона – той однаково не знає їхніх голосів і з легкістю прийме одну сестру за іншу. Зі своєї сторони Альдемаро вирішує підглядіти за цим побаченням, щоб довідатися, чи відповідає Флорела на почуття свого шанувальника. Він, так само як і Вандалино, обманюється, приймаючи Фелисьяну, що прихильно слухає з балкона жагучі визнання варті внизу Вандалино, за Флорелу.

Нещасний Альдемаро не може стримати своїх переживань і, даючи наступного дня Флореле урок танців, зізнається їй у любові. На щастя, він зненацька довідається, що йому платять взаємністю. Флореле стає відомо, що Альдемаро належить до знатного роду й що тільки любов до неї змусила його найнятися вчителем танців. Сама ж вона зізнається йому, що на балконі вночі стояла її сестра, і пояснює, як і чому та там виявилася. Розмова молодих людей перериває прихід Фелисьяни, що встигла написати любовне послання Вандалино від імені Флорели, вклавши в нього свої власні почуття й бажання. Флорела доручає Альдемаро передати цей лист адресатові: тепер юнак у курсі гри, що ведуть сестри, і охоче береться виконати це доручення

Флорелу трохи турбує, що їй невідоме зміст любовного послання, написаного від її імені, а Фелисьяна всіляко йде від прямої відповіді. Однак Альдемаро сам довідається від Вандалино, що тому призначено вночі побачення в саду. Коли це стає відомо Флореле, вона обурена тим, з якою легкістю сестра ставить під удар її честь. Прочитавши відповідь Вандалино на записку Фелисьяни, Флорела із гнівом розриває його й підмінює іншим, у якому Вандалино відмовляється прийти на призначене йому побачення, оскільки бачить у предметі своєї пристрасті майбутню дружину, а не коханку, і обіцяє чекати на неї, як і в минулу ніч, під вікном. Саме ця відповідь Альдемаро й передає Федисьяне, що найвищою мірою ображена байдужим тоном послання. Альдемаро ж вирішує разом із двома слугами підстерегти Вандалино вночі під вікном і провчити його. У свою чергу Тевано, чоловік Федисьяни, знайшовши обривки розірваного Флорелой листа, підозрює, що воно було адресовано його дружині, і теж вирішує провести ніч у саду, щоб вистежити незваного гостя. На побачення ж у сад уночі виходить Флореда, що відкриває Вандалино правду: вона йому ніколи не писала, і, швидше за все, над ним подшутила яка-небудь дуенья. У нічній темряві Альдемаро, що збиралася провчити палкого шанувальника Флорели, приймає Тевано за зловмисника й ледь не ранить його.

Тим часом ображена Фелисьяна вирішує порозумітися з Вандалино, що запевняє, що він ніколи не писав Флореле байдужих послань і не відмовлявся від нічних побачень. Зрозумівши, що за цим обманом коштує Альдемаро, Фелисьяна вирішує помститися: вона наказує дворецькому, що не харчує особливої любові до вчителя танців через його вишукані манери й тому буде мовчати, поставити в кімнаті Альдемаро скриньку з коштовностями. Вона ж пише від імені сестри послання Вандалино, у якому Флорела нібито підтверджує свій намір прийти до нього вночі на побачення й обіцяє стати його дружиною. Фелисьяна проявляє чудеса винахідливості, передаючи цю записку Вандалино прямо в присутності Тевано, свого чоловіка. Залишившись одна, Фелисьяна під якимось прийменником просить принести її коштовності, і отут виявляється їхня пропажа. Посланий на пошуки дворецький незабаром приносить скриньку з коштовностями, що була виявлена в кімнаті вчителя танців. Розгніваний хазяїн будинку Альбериго наказує слугам відібрати в Альдемаро шпагу й перепровадити того у в’язницю. Спритний Белардо, слуга Альдемаро, зумів вислизнути. Він кидається на розшуки Рикаредо, що повернувся в Туделу, сподіваючись умовити свого двоюрідного брата повернутися під отчий дах. Прихопивши ще один слугу, Рикаредо й Белардо направляються в будинок Альбериго, куди проникають непоміченими

Тим часом Флорела, щоб урятувати коханого, пояснює своєму батькові, що ніколи не любила Вандалино й що перехоплений лист, у якому вона призначає тому вночі побачення в саду, подложно. Боячись, що якщо правда вийде назовні, те Фелисьяна буде зганьблена, Альбериго благає Флорелу вийти заміж за Вандалино й урятувати сестру й всю сім’ю від ганьби. Однак спритна Флорела й отут придумує вихід: вона підказує батькові, як тому варто повестися з Вандалино, і навіть Альбериго уражений винахідливістю дочки. Не бажаючи примушувати Флорелу до шлюбу з нелюбимою людиною, вона говорить Вандалино, що не мріє ні про що іншому, як бачити того своїм зятем, але безрозсудна Флорела вирішила таємно обвінчатися із учителем танців і під чужим ім’ям увести його в будинок батька. Потім вона передумала, і тепер її рука вільна – Альбериго з радістю видасть дочка за Вандалино. Почуте сильно бентежить ще недавно палко закоханого юнака: він не хоче ганьбити свій рід шлюбом з жінкою, що могла повестися настільки негідно, не може представити таку жінку матір’ю своїх дітей. І Вандалино без коливань відмовляється від честі стати зятем Альбериго. Поки йшло це пояснення, Флорела зняла окови із сидячого під замком Альдемаро, а проникнули в будинок Рикаредо і його супутники ледь не схопилися на шпагах Стевано.

Альбериго повідомляє всім присутнім, що Вандалино відмовився від домагань на руку Флорели й що, знаючи про знатність роду, з якого відбувається Альдемаро, він з радістю видасть за того свою дочку. Слуга Альдемаро Белардо одержує в дружин Лисену, служницю Флорели, за якої Альбериго дає щедре придане, а Фелисьяне не залишається нічого іншого, як викинути із серця любов Квандалино.

Н. A. Maтяш


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Комедія Лопе де Вега “Учитель танців”

Categories: Нові твори

Links