Комедія Карпенка-Карого “Хазяїн”

Карпенко-Карий створив новий тип соціальної; комедії. Розвиваючи, як і Островський, гоголівську традицію принципово “безгеройної” (тобто без позитивного героя) комедії, він знайшов своєрідний аспект художнього аналізу соціальних явищ.

Комедійний сюжет письменник розгортає навколо одного персонажа, а його оточення – як ті, що йому протистоять, так і ті, що його підтримують, – змальоване контрастними барвами, що дає змогу відтінити, яскравіше виявити суть дійової особи.

Деморалізуючу силу грошей показав драматург в образі

Калитки (драма “Сто тисяч”) і в образі Пузиря (“Хазяїн”). Сам І. Карпенко-Карий писав: “Комедія ця дуже серйозна, і я боюся, що буде скучна для публіки, котра від комедії жде лише сміху. “Хазяїн” же – зла сатира на чоловічу любов до стяжання, без жодної іншої мети.

Стяжання для стяжання!” Характер Пузиря розкривається опосередковано, через розповідь інших персонажів про нього, а також у його стосунках з оточенням, яке складається з різноманітних типів свого часу. Серед них найяскравіші – його підручні, Феноген і Ліхтаренко, яких “хазяїни викохали” і в яких принцип поведінки такий:

“Як на війні нікого не жаліти, бо ти не вб’єш, тебе уб’ють”.

Трагічні нотки в цій. сатирі пов’язані з образом економового помічника Зозулі: чесна людина, яка опинилась між трибками “хазяйської” машини, тине, розчавлена “хазяйським колесом”. Своєрідна композиція п’єси, як слушно зазначав Франко, більше епічна, ніж драматична. Комедія насичена подіями й конфліктними ситуаціями, “вбивчо-саркастичними” сумами, що об’єднані однією наскрізною подією – участю Пузиря в гігантській афері злісного банкрота Михайлова з метою наживи.

“Хазяїн”, як видатне досягнення української драма тургії XIX ст., найбільше виявляє тенденції тогочасного літературного процесу, коли комедія почала набли жатися до оповіді.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Комедія Карпенка-Карого “Хазяїн”