Колекціонери – щасливі люди
Майже в кожної людини є хобби – улюблене захоплення, заняття по душі, якому присвячують практично все своє дозвілля. Це може бути що завгодно: в’язання, кулінарія, різьблення по дереву, ліплення, колекціонування. Моє хобби – філателія. До колекціонування марок я пристрастився ще в раннім дитинстві завдяки батькові. Він уважав, що в житті його сина обов’язково повинне бути яке-небудь цікаве заняття й що мою невгамовну енергію варто направити в потрібне русло. Я настільки заразився його ентузіазмом, його захоплюючими оповіданнями про
Почався період вишукування книжок про філателію, захоплених походів по спеціалізованих магазинах, пошуків однодумців. Я записався в кружок юних філателістів у Палаці дитячої і юнацької Творчості. Саме тут мені пощастило зустрітися зі своїм кращим другом – запеклим збирачем марок
На самому початку в моїй колекції були самі звичайні марки – колишні радянські й сучасні. А хотілося поповнити свої альбоми чимсь особливим. Тут допоміг випадок. Виявилося, що друзі моїх батьків по роботі часто їздять у відрядження за кордон. Ми домовилися, щоб вони, по можливості,
Марки я зберігаю в спеціальних альбомах, кожну – в окремому прозорому конверті. Всі вони розсортовані по групах: птаха, тварини, автомобілі, кораблі, літаки, зображення знаменитих людей, підводний мир
По маминому проханню я почав колекціонувати рослини, відвівши для цього окремий альбом. Взагалі-Те я вважаю, що це Девчоночье заняття – збирати всякі квіти, але мама задоволена, тому доводиться робити вигляд, що мені це теж цікаво.
Я часто розглядаю свою колекцію марок, мені подобається складати про їх цікаві історії. Хочеться сподіватися, що моє хобби згодом перетвориться в сімейну традицію. У світі немає незахоплених людей. Кожний чимсь цікавиться, до чого має схильність, пристрасть. Прагнення зібрати будинку улюблені, душевно близькі, дорогі предмети, нехай невелика кількість, щоб показати знайомим, поговорити про їх сдрузьями.
У колекціонуванні незримо зливаються й психологічні мотиви поводження окремих людей, і соціологічні особливості, і закономірності цього суспільного явища. Альберт Эйнштейн підкреслював, що колекціонування, і зокрема філателія, – це прекрасна форма активного відпочинку, коли людина інтелектуальної праці, відволікаючись від повсякденного процесу напружених міркувань і йдучи з головою в альбом з марками, “перемикається на інший лад творчого уявного узагальнення й систематизації перед, що перебуває, його очами”.
У відомих казкових повістях шведської письменниці Туві Янссон про Муми-Тролів один з персонажів Хемуль, зібравши у своєму альбомі все-всі поштові марки, раптом погрустнел і занудився, оскільки збирати йому виявилося більше нема чого…
Німецькі педагоги, помітивши, що школярі, що захоплюються збиранням поштових марок, роблять значно більші в порівнянні зі своїми однокласниками успіхи у вивченні історії й географії, увели як факультативні заняття філателію в навчальні програми початкової й середньої школи. Майже кожний з нас у дитинстві стикався зі збиранням поштових марок. Одні сталі збирати марки, дивлячись на однокласників, інших намагалися зацікавити філателією батьки. Крім того, марки набагато доступніше (адже нерідко гашені марки можна одержати безкоштовно, відмочивши їх від конверта) у порівнянні з іншими предметами колекціонування
Філателія сьогодні найпоширеніша область колекціонування у світі; а кожний п’ятнадцятий житель Землі (включаючи епізодично захопленого школяра) – це філателіст, що збирає поштові марки
За більш ніж полуторавековой період існування поштової марки й приблизно такий же період визнання філателії як самостійного виду колекціонування люди зрозуміли, що збирати марки корисно. Це заняття розширює кругозір, прилучає до нових знань, концентрує увага, виробляє й розвиває такі чудові якості, як терпіння, акуратність і посидючість. Марки можуть служити педагогічним посібником, що допомагає знайомитися з географією загальною історією, історією мистецтв, іноземними мовами й т. п. Але поштові марки є також пам’ятниками даного моменту історії: у них яскраво відбиваються як пережиті країною політичні події, так і рівень розвитку її образотворчого мистецтва, поліграфії й техніки
Поштова марка – явище порівняно нове. Не вважаючи її “попередниць”, що існували на самому початку XIX в. (Сардинія, 1817 р.) і навіть в XVII в. (Франція, 1653 р.), а може бути й в античному світі, марка з’явилася тільки в 1838 р., уперше видрукувана в 1840 г.
Поштові марки ставляться до епох, які придушують історика достатком матеріалу – літературного, архівного й усякого іншого. Наукова роль марки буде зростати із часом. Зараз від перших марок нас відокремлює менше двох сторіч. Але пройде ще сто, двісті років, і марки виявляться авторитетними свідками вже досить віддалених епох. Важливо, щоб для істориків майбутнього був заощаджений і систематизований той матеріал, що у свій час виявиться дуже й дуже корисним
Поштова марка вже тепер може відкрити уважному спостерігачеві такі сторони минулого, які нелегко усвідомити по інших джерелах. Велике значення марки також в історії мистецтв. Іноді марка знайомить нас із характерними роботами таких художників, які тільки в малюнках для марок і зуміли виявити свою індивідуальність. Можна ще вказати на особливий інтерес, що представляють сюжети в малюнках марок, їхня орнаментація, фарбування. Це далеко не все, що можна сказати про значення марки й філателії, але ця область, безумовно, заслуговує нашої уваги
(2 votes, average: 4.00 out of 5)