Кого висміює Т. Шевченко у п’єсі “Назар Стодоля”?
Тарас Шевченко – визначний письменник України. Він умів правдиво, історично достовірно відтворити життя й побут різних соціальних верств українського суспільства.
У п’єсі “Назар Стодоля” автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш, лицемірство, брехливість старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий він у реалістично викривальному плані. Основна мета його життя – багатство. Щоб досягти цього, він готовий на все, не цурається жодних заходів. Брехню, коли
Така ж брехлива й підступна ключниця сотника Стеха. Вона теж з усього намагається мати вигоду. Сказавши Галі, що чекають старостів від Назара, хоча знала, що це не так, випрошує у дівчини дозволу піти на вечорниці в її байбараці. Назар і Гнат, плануючи втечу Галі, домовляються зробити це за допомогою Стехи, але добре знають, що їй треба дати червінець чи два. Лицемірно поводиться Стеха і в останній сцені. Привівши Хому і його челядь до корчми, де сховалися Галя й Назар, вона глузливо називає дівчину полковницею. А потім впадає біля Галі, промовляючи: “Ох, моя пташечко, моя лебідочко! Чи я ж знала, що так станеться?” Припадаючи до дівчини, Стеха не забуває нагадати Хомі про свою любов.
П’єсою “Назар Стодоля” Т. Шевченко сатирично висміяв негативні людські якості: хитрість, користолюбство, нікчемність, змалювавши підлабузників, безчесних панів, егоїстичних власників.