“Кличе мене зелене сонце серед неба – до його поклику я завжди прислухаюся” (за романом “На полі смиренному”)
В історичному романі-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному” автор вийшов далеко за межі опису буття ченців Києво-Печерського монастиря.
У кожному з дванадцяти розділів цього твору ми дізнаємося про життя одного з ченців Києво-Печерського монастиря. Нас захоплює розповідь автора про ченця Лаврентія, який “утихомирював біснуватих”, про Єремію Прозорливого, який постійно стежив за усіма і вмів помічати небезпечні явища довкола.
Якось під час служби він в образі купця в білому плащі побачив біса. Той розкидав довкола
Дуже цікавою є розповідь про ченця Ісакія, який “мав у душі сумнів” після з’явлення йому Христа. Чернець відчував, що йому якось незатишно в монастирському житті. В розпачі він питає іншого ченця, Агапіта-лікаря: “Скажи-но мені, хто більше Богові
Відречення від світу не рятує Ісакія від смертельної туги. “Той, кому він уклонявся”, явився до нього в затворницьку келію. Серед слів утіхи були й такі: “Не треба заради мене світ ненавидіти, бо не задля ненависті я прийшов. Не треба тіло своє умертвляти, бо не для смерті я є: життя – уділ мій, і світ оцей Бог створив – не диявол!”.
І послав Христос до нього чарівну дівчину як випробування душевної сили в болючому протистоянні: витримаєш танець із нею – вийдеш до сонця й світу. Хотілося Ісакію піти цим шляхом, але не зміг дотанцювати до кінця. Вертає він у пітьму своєї затворницької келії, ще більші сумніви переймають його. Але поневолена плоть вбила й силу духу в ньому, вбила саме життя. Так письменник порушує проблему суперечностей між церковними догмами та істинною вірою.
Доля Іоанна-затворника схожа на долю Ісакія. У сні Іоаннові привиджується дівчина Пастка, яка кличе до себе. Але людина добровільне) прирікає себе на смертельні муки, навіть не усвідомлюючи, як глибоко помиляється. Чиста, світла Христова віра, на думку автора, не потребує фанатичних жертв. Мораль цієї історії звучить з уст самого оповідача Семена: “Хто проти своєї природи іде, проти Бога наважується – сумнівається-бо в силі промислу вишнього”.
Образ Семена духовно споріднений із образом автора. Як і Семен, письменник вибрав собі роль спостерігача й описувача довколишнього абсурду. Вбираючи своїх героїв у історичні шати, зацікавлено вглядаючись у далекі епохи, він постійно думав і про сучасний світ. Розповідаючи про Семена, В. Шевчук розкрив власну душу, свої думки, переживання, почуття в пору вимушеного мовчання.
Його Семен вирішує піти в світ: “Кличе мене зелене сонце серед неба – до його поклику я завжди прислухаюся. Знаю – світ – це мережа закутків, оточених сірими стінами, але між цими закутками все-таки існують дороги. Хто зна, може все-таки варто взяти палицю в руки і піти трохи побачити неба, що лежить над тими дорогами…”
Схожі твори:
- Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному…” розкриття сутності тоталітарного суспільства Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному…” – розкриття сутності тоталітарного суспільства Закони існування людського суспільства настільки складні та суперечливі, що часто здаються нам абсурдними. Загострене відчуття цієї абсурдності буття лягло в основу цілого модерністського літературного напряму – екзистенціоналізму, що базувався на концепціях однойменної філософії, найвідомішими представниками якого...
- “Свiт завжди благословляє i сонце, що встає, i серце, що кохає” (тема кохання в українськiй лiтературi) Кохання… Воно сильнiше за смерть, вiчне й завжди молоде. Воно в пiснях i в душах. Йому акомпанують солов’ї, а часом i гармати. Та повсякчас – це одне з найсильнiших i найкращих почуттiв, на яке здатна людина. Вся свiтова лiтература – свiдчення того, яке мiсце посiдає це почуття в життi людей....
- Серед книжок, як і серед людей, можна потрапити в гарне товариство. Вступ до теми: “Літературне коло” Матеріал уроку. Вступ до теми. Акровірш “Література”. Улюблені письменники. Мета. Ознайомити з творчістю письменників, твори яких містить даний розділ; розширити знання про раніше відомих авторів; вправляти учнів у виразному читанні творів; виховувати шанобливе ставлення до митців рідного краю. Обладнання. Портрети письменників, виставка збірок творів цих письменників, ілюстрації до них. Хід...
- “Україна завжди і постійно стояла в центрі його мрій…” (за творчістю В. Винниченка) Творчість Володимира Винниченка – це яскравий художньо-публіцистичний літопис шляхів українського народу до незалежності в нашому буремному столітті. Для творів письменника характерні широта й актуальність тематики, новаторська манера письма. Він реалістично зображує тяжке становище темного і забитого селянства та міської бідноти, жорстоку експлуатацію заробітчан, перші спалахи соціального протесту. І завжди найістотнішим...
- Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом “Тигролови”) “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”. – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний. автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й добра. І природні стихії, і...
- Безглузда війна серед світу людей (за романом Л. М. Толстого “Війна і мир”) Із подивом слухаєш розповіді старих людей, того покоління, що пережило жахи війни середини минулого століття: жодного прокльону або скарги. Вони навчилися цінувати життя, тому й бажають усім: аби тільки у світі панувала мирна тиша і спокій, аби не було війни. У роки Великої Вітчизняної війни ленінградський журнал “Звєзда” свідчив: “…...
- Що для мене “ідеал” і як його досягнути? Часто здається, що ми все далі й далі від своєї душі, від мрій та високих поривань. За буденними клопотами ми зовсім розучилися сприймати життя як подарунок, як щось незбагненне і чудове. Та невже ми завжди були такими? Хіба всі ми такі? Хіба немає вже в нашому житті маленького місця для...
- Сміливі завжди мають щастя (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Сміливі завжди мають щастя (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Щоб навчитися цінувати людську мудрість, виховати у собі віру в незнищенність духовних почуттів нашого народу, варто звернутися до неординарної постаті в нашій літературі – Івана Багряного та його творчості, зокрема до роману “Тигролови”. Трапляється, що часом епоха не цінує геніїв за...
- У сміливих щастя завжди є (за романом І. Багряного “Тигролови”) До щастя ми йдемо, стежину прокладаєм. А поруч стільки ж, хто очікує чудес. Проте, чи знайдемо його, ніхто не знає, Та шлях проторений – і дух, мов храм, воскрес… Протягом усього свого життя людина йде назустріч своєму щастю. Хтось наближається до нього розміреною, виваженою ходою, не поспішаючи. Хтось придивляється навколо,...
- Чи буде квітень, як завжди дарунком весняної здоби, чи славним іменем біди ми назвемо його – “Чорнобиль”? Кажуть, що на світі нема нічого випадкового, усе заплановано й обдумано перед Вищим Розумом. До мене часто приходить думка, що назва Чорнобиль теж не випадкова. За якісь страшні провини людства саме в цю місцевість прийшло чорне лихо, щоб розлитися полином по “нашім раї на землі”. Воно змією вповзло в життя...
- Твір на тему “Чи завжди мета виправдовує засоби” за романом Стендаля “Червоне і чорне” У своєму найвідомішому романі “Червоне і чорне” Фредеріко Стендалю вдалося відтворити об’єктивну картину життя тогочасного суспільства. “Правда, гірка правда” – такий епіграф письменник не випадково обрав для цього твору. І до останніх рядків Стендаль дотримується цієї правди. Їдка сатира автора, рішуча критика, справедливий гнів – усе спрямоване проти привілеїв, релігії...
- Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”, – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний, автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й добра. І природні стихії, і...
- Смiливi завжди мають щастя (за романом Iвана Багряного “Тигролови”) Щоб навчитися цiнувати людську мудрiсть, виховати у собi вiру в незнищеннiсть духовних почуттiв нашого народу, варто звернутися до неординарної постатi в нашiй лiтературi – Iвана Багряного та його творчостi, зокрема до роману “Тигролови”. Трапляється, що часом епоха не цiнує генiїв за життя. Якась жорстока закономiрнiсть: час нищить генiя невблаганними вироками,...
- Книга, що змусила мене по-новому подивитися на світ, на самого себе (за романом І. О. Буніна “Життя Арсеньєва”) Як не сумно в цьому незрозумілому світі, Він усе ж прекрасний, і нам усе-таки Пристрасно хочеться бути щасливими І любити один одного. І. Бунін. Життя Арсеньєва Я з задоволенням прочитала роман І. О. Буніна “Життя Арсеньєва”, книгу, яку письменник створював одинадцять довоєнних років, я сприймала як живий організм. Дійсно, цією...
- Книга, що змусила мене по-новому подивитися на світ, на самого себе (за романом Буніна “Життя Арсеньєва”) ІВАН БУНІН ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН БУНІН Книга, що змусила мене по-новому подивитися на світ, на самого себе (за романом І. О. Буніна “Життя Арсеньєва”) Як не сумно в цьому незрозумілому світі, Він усе ж прекрасний, і нам усе-таки Пристрасно хочеться бути щасливими І любити один одного. І. Бунін. Життя Арсеньєва...
- Чи завжди сміливі мають щастя? (За романом І. Багряного “Тигролови”) I. БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ I. БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА Чи завжди сміливі мають щастя? (За романом І. Багряного “Тигролови”) Перегорнуто останню сторінку твору. Прочитано останнє речення: “Сміливізавжди мають щастя”. Можна закрити книгу, покласти її на поличку і готуватися до інших уроків. Та чомусь не хочеться цього робити. Дивлюся...
- “Неможливо завжди бути героєм, та можна завжди залишатися людиною” Я погоджуюся із цим твердженням. Та для початку потрібно розібратися із визначеннями “герой” та “людина”. Як на мене герой – це персона, яка вчинює якісь грандіозні та неймовірні вчинки. Персонаж, якого не соромно показати по телевізійним каналам. Особа, якою можна пишатися. Така людина робить вчинки, які не під силу іншим:...
- “Пушкін – завжди відкриття й завжди таємниця” (С. Гейченко) …Благоговіючи богомільно Перед святинею краси. А. С. Пушкін Олександр Сергійович Пушкін… Здається, немає більше близького й зрозумілого росіянинові серцю поета. Але Олександр Сергійович не був би тим Пушкіним, якби не ніс у своїй Творчості вічну таємницю, що хочеться зрозуміти, розгадати саме тобі. Пушкіна в кожного свій. Він умет увійти другом...
- Образ “високого неба” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Неправда, що в людини немає душі. Вона є, і це те добре, прекрасне, велике, що має людина. Пізнати, зрозуміти душу – це дано не всім. Наука про душу, мораль, моральність (а ці поняття нерозривно пов’язані) – найбільш цікава і складна. І є двоє людей, що відкрили її в літературі, зробили...
- Образ “високого неба” у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Шкільний твір по роману “Війна й мир”. Неправда, що в людини немає душі. Вона є, і це саме добре, прекрасне, велике, що має людина. Пізнати, зрозуміти душу – це дано не всім. Наука про душ, мораль, моральність (а ці поняття нерозривно зв’язані) – найцікавіша й складна. І є два чоловіки,...