Класове та загальнолюдське в романі “Тихий Дон”
“Тихий Дон” – це багатопланове художнє відтворення історії Росії, в епічній оповіді твору переплітаються долі десятків героїв, які опинилися на роздоріжжях війни. Вирують бурі, у пекельних битвах стикаються непримиренні вороги. І на цьому тлі показано трагедію душевних метань Григорія Мелехова, який став заручником війни.
Не заради кровопролиття прийшов Григорій у цей світ. Замолоду був добрим, чуйним до чужої біди, закоханим у все живе в природі. Якось під час сінокосу випадково зарізав дике каченя і з “несподіваним почуттям
Перші зустрічі з більшовиками налаштовують Григорія на прийняття ідей класової ненависті: вони здаються йому цілком справедливими, але проникливий розум героя невдовзі підказує, що у вчинках більшовиків проглядає таке, що відкидає ідею народного звільнення. Нічим не виправдана жорстокість більшовиків
Григорієві Мелехову багато разів доводилося спостерігати жорстокість і білих, і червоних. Тому гасла класової ненависті стали здаватися йому безплідними. Душа Григорія страждає “від того, що він опинився між двома ворогуючими ідеями, не приймаючи жодної з них”. Тому він і хотів відшукати мирні шляхи до вирішення життєвих протиріч.
Міжусобиці знесилили Мелехова, проте людяність у ньому не згасла. Ось він на один деньок прийшов до рідної домівки, узяв на руки дітей… “Цілуючи їх по черзі, усміхаючись, довго слухав їхнє веселе щебетання. Як пахне волосся цих діточок! Сонцем, травою, теплою подушкою і ще чимось нескінченно рідним”.
Мелехова все дужче захоплює вир громадянської війни, тому все більш жаданою стає його мрія про мирну працю. Від горя, втрат, поранень, пошуків соціальної справедливості Григорій рано зістарився, втратив колишнє завзяття. Однак не розгубив “людське в людині”, його почуття й переживання не притуплювалися, а навпаки, загострювалися.
Що ж станеться з Григорієм Мелеховим, який не сприйняв цього світу, сповненого ворожнечі? Що з ним буде, якщо він, пройшовши всіма дорогами війни, усе одно прагне до миру, до життя, до праці на землі? Автор не відповідає на ці запитання, бо не хоче прикрашати фінал. Трагедія Мелехова, посилена в романі трагедією майже всіх рідних і дорогих йому людей, втілює драму усього краю, що зазнав насильницької “класової переробки”.
Своїм “Тихим Доном” М. Шолохов звертається й до нашого покоління, навчає шукати моральні й етичні цінності не на шляхах класової нетерпимості й війни, а на шляхах миру й гуманізму, братерства й милосердя.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)