Кімната моєї бабусі (опис інтер’єра)
Мені подобається бувати в моєї прабаби. Не тільки тому, що вона завжди готовить до мого приходу щось смачненьке й дуже радується мені. Входячи в її невелику й скромну однокімнатну квартиру, я нібито попадаю в стародавність. Чудеса починаються в прихожей. Відразу з порога я бачу своє відображення в стародавньому трюмо. Воно майже дістає до стелі. Правда, у деяких місцях дзеркало стемніло, проте, це не применшує його цінності. У нього різьблені ніжки, широкий столик. Він покритий вишитою білосніжною накрохмаленою серветкою, що вишивала сама прабаба.
А от губних помад у неї кілька відтінків. Тюбики також стоять на трюмо. Прабаба ніколи не вийде на вулицю, не підфарбувавши губи
А от і прабабушкина кімната. Скільки разів батьки пропонували їй замінити її меблі на сучасну! Але вона не хоче розставатися з жодною річчю. От хоча б із цим буфетом. Начебто він зроблений на початку минулого сторіччя. Громіздкий, пузатий, але око не відвести від великої кількості
Посередині кімнати – дубовий стародавній стіл. Він квадратний, а стільниця викладена мозаїкою з елементів, зроблених з дерева різних порід. Стіл опирається на масивні ніжки. Між ними,- дерев’яні поперечки. Коли я була зовсім маленької, я любила на них сидіти
А ще в прабаби є диван. Як же не присісти на прохолодну шкіру старого дивана! У нього висока спинка із дзеркалом, полички, на яких коштують смішні порцелянові слоники. По сторонах дивана – товсті шкіряні валики. Вони заміняють подушки
Я не стану описувати ні етажерку із книжками, що коштує між диваном і буфетом, ні шифоньєр, що розмістився в правому куточку кімнати, між вхідними дверима й простінком. А от телевізор у прабаби сучасний. Від цього подарунка моїх батьків вона не відмовилася
(1 votes, average: 5.00 out of 5)