Кий – полянский князь
Напевно, не будь-який з нас відчуває свою причетність до історії. Як звичайно сучасність із її повсякденними турботами й турботами сприймається нами, як єдина можлива реальність. Іншу нам важко уявити. Проте, народна творчість зберігає багато пісень, легенд, дум про героїв, родоначальників, вождів і їхні подвиги й знамениті походи. Фольклор з’єднав давню давнину й сьогодення. Час стирає тонку границю між міфічні й історичним, і напівлегендарні або взагалі вигадані герої через багато сторіч перетворюються у видатні історичні фігури, яким
До переліку таких осіб належить Кий, полянский князь, про яке вперше згадується в “Повісті минулих літ”. На початку XII сторіччя киево – печерський чернець Нестір, автор цього літопису, розповів про установу трьома братами Києм, Хоривом і Щеком і їхньою сестрою Либіддю міста Києва. Відомості про засновників він, головним чином, запозичив з народних оповідань і легенд. Саме тому історична наука другої половини XIX – початку XX сторіч не сприймала всерйоз факти, викладені в літописі. Поширилася думка, що вони – вигадка давньоруського книголюба.
Отже, археологічні дослідження довели, що літописне оповідання є правдивим оповіданням давніх історичних процесів установи й розвитку Київського городища. Літописне оповідання містить цікаві відомості й про самому Кие, що очолював племена полян. Відомо, що князь відвідував Константинополь, де “прийняв більшу честь від царя”, потім намагався затвердити на Дунаю. Він навіть спорудив там невелике містечко Киевец, але після нетривалого панування був змушений знову вернутися відтіля в Київ. Намагаючись якнайбільше довідатися про князя Кие, учені досліджували багато літературних джерел: давньоруський і західнослов’янський епоси, пам’ятки вірменської, візантійської й скандинавської літератур, свідчення Йордану (готського історика VI століття). Завдяки цим дослідженням стають відомими основні факти біографії князя. Кий заснував своє місто в молоді лета, а Константинополь відвідав уже в досить дійшлій вік. Уклавши там угоду з візантійським царем Юліаном, спробував заволодіти Подунавьем, але випробував поразки й був змушений вернутися в Київ, де пройшли останні роки його життя
Через триста років в історії з’явиться київський князь Аскольд. Дотепер залишається загадкою, чому Нестір-літописець не згадує у своєму добутку про інших правителів Києва. Відомо лише те, що після смерті Кия містом правили князі полянской династії, до якої належав і Аскольд
Історичні джерела, на жаль, не зберегли докладних свідчень про Кие. Але його все-таки можна уявити, якщо проаналізувати деякі факти з біографії князя. Учені доходили висновку, що Кий заснував місто замолоду. Крім того, відомо, що в цей час він уже очолював сполучник полянских племен. Такі відомості красномовно свідчать про те, що князеві, безсумнівно, були властиві мудрість, сильна воля, рішучість, дієвість, помірність учинків. Археологи визначили, що перші міські поселення Києва були обнесені кріпосними спорудженнями й нагадували міцність. Отже, правитель міста піклувався про спокій і добробут своїх громадян, піклувався про захист своїх володінь. Напевно, Кий мав честолюбний характер. Про це свідчить його відвідування Константинополя й старання підкорити собі землі Подунавья. Князь прагнув заявити про себе як про значного політика й могутнього завойовника
(2 votes, average: 3.00 out of 5)